ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.04.2017Справа №910/4818/16
За позовом публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект"
до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бочкарьова Алла Володимирівна
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш"
про визнання недійсним договору
Суддя: Шкурдова Л.М.
Представники:
від позивача - Курбак Я.А. за дов. № б/н від 01.10.16 р.; Пашковський Д.В. на підставі угоди про надання правової допомоги за № б/н від 08.02.17 р.;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи 1 - не з'явився;
від третьої особи 2 - Гайдак О.В. за дов. № б/н від 18.06.16 р.
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/4818/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Хімнафтомашпроект" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бочкарьової Алли Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-промислова група "Спеценергомаш" про визнання недійсним іпотечного договору.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.01.2017 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 року у справі № 910/4818/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2016 року, справу направлено на новий розгляд.
За результатом проведення автоматизованого розподілу справи № 910/4818/16, справу передано на новий розгляд судді Шкурдовій Л.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 року справу №910/4818/16 прийнято до свого провадження суддею Шкурдовою Л.М. та призначено до розгляду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач просить суд визнати недійсним з моменту вчинення договір іпотеки від 21.03.2013 №З_01Ю/6, вилучити запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек та зняти заборону відчуження нежилого приміщення площею 2684,40 кв.м. (літера А), нежилих приміщень площею 3 365,30 грн. (літера А'), загальною площею 6 049,70 кв.м., з тих підстав, що договір №З_01Ю/6 укладений з перевищенням повноважень представників, які його підписали. Позивач зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року у справі №910/4058/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року, було визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект», оформлене протоколом позачергових зборів акціонерів №1 від 21.03.2013 року, яким було надано згоду укласти Договір іпотеки з відповідачем, на підставі якого передано в іпотеку належне позивачу (ВАТ «Хімнафтомашпроект») нежиле приміщення. Позивач стверджує, що в зв'язку з визнанням рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект», оформленого протоколом позачергових зборів акціонерів №1 від 21.03.2013 року недійсним, у відповідності до ст.33,70 Закону України «Про акціонерні товариства», представник позивача ОСОБА_6 підписав оскаржуваний договір іпотеки з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки рішення про вчинення правочину, предмет якого перевищує 25 % вартості активів позивача, має прийматися загальними зборами за поданням наглядової ради. Позивач зазначає про відсутність доказів наявності кворуму під час прийняття рішення загальними зборами акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект», в той час як відповідач мав здійснити перевірку наявності кворуму загальних зборів та відсутність реєстру акціонерів, встановити при цьому недійсність рішень загальних зборів. Позивач вказує, що рішенням загальних зборів ВАТ «Хімнафтомашпроект» не приймалося рішення про виступ майновим поручителем за ТОВ «Фінансовий дім «Інвестиційний союз», ТОВ «Ресурс-Транзит» та у представника позивача за довіреністю ОСОБА_6 була заінтересованість в укладенні спірного правочину на користь відповідача, оскільки він був на момент укладення спірного правочину радником групи радників Голови правління банку; згідно з протоколом №1 від 21.03.2013 року ринкова вартість майна визначена незалежним оцінювачем, але не затверджена наглядовою радою; позивач в подальшому не вчиняв жодних дій, які б свідчили про подальше схвалення ним спірного договору іпотеки.
Третьою особою 2 подані пояснення по справі, згідно яких третій особі 2 були відступлені права за іпотечним договором від 21.03.2013 №З_01Ю/6 за договором про відступлення прав за іпотечними договорами від 25.04.2016 року. Третя особа 2 проти задоволення позову заперечувала, вказуючи те, що позивачем та його посадовими особами вчинявся ряд дій, спрямованих на належне виконання договору іпотеки.
В судовому засіданні 04.04.2017 року оголошувалася перерва.
У судовому засіданні 18.04.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, суд розглядає справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -
21.03.2013р. року між відповідачем (іпотекодержатель) та позивачем (іпотекодавець) було укладено Іпотечний договір №З_01Ю/6 (надалі - Договір, спірний правочин).
Відповідно до п. 1.1. Договору він забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з:
- Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №80К0-01Ю від 10.04.2012р., а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладенні до закінчення стоку його дії, надалі за текстом - Кредитний договір 1, укладеного між іпотекодерждателем та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім "Інвестиційний союз" (позичальник 1), за умовами якого позичальник зобов'язаний до 08.04.2014р. (включно) повернути іпотекодержателю отримані за Кредитним договором кредитні кошти у розмірі 147 000 000,00 грн. або отримані в рамках кредитної лінії кошти в доларах США/Євро, сплатити проценти за його користування у розмірі 22,0% річних у гривні, 12,0% процентів річних у доларах США, а також повністю сплатити штрафні санкції (пеню) у випадках та розмірах, передбачених Кредитним договором 1, інші витрати на здійснення забезпеченої вимоги. Строк, порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів визначено Кредитним договором 1;
- Договору про надання мультивалютної відновлювальної відкличної кредитної лінії №85К-01Ю від 31.08.2012р., а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладенні до закінчення стоку його дії, надалі за текстом - Кредитний договір 2, укладеного між іпотекодерждателем та товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Транзит" (позичальник 2), за умовами якого позичальник зобов'язаний до 28.11.2013р. (включно) повернути іпотекодержателю отримані за Кредитним договором кредитні кошти у розмірі 120 000 000,00 грн. або отримані в рамках кредитної лінії кошти в доларах США/Євро, сплатити проценти за його користування у розмірі 24,0% річних у гривні, 14,5% процентів річних у доларах США, а також повністю сплатити штрафні санкції (пеню) у випадках та розмірах, передбачених Кредитним договором 2, інші витрати на здійснення забезпеченої вимоги. Строк, порядок повернення кредитних коштів та сплати процентів визначено Кредитним договором 2.
В забезпечення виконання позичальниками зобов'язань за Кредитними договорами іпотекодавець відповідно до Договору іпотеки від 21.03.2013 року №3_01Ю/6 надає в іпотеку нерухоме майно (нежитлову нерухомість): а саме нежилі приміщення площею 2 684,40 кв.м. (літера А), в тому числі: з №1 по №4, з №6 по №9 (групи приміщень №16) №№І, І, ІІ (групи приміщень №4), з №1 по №31, №І (групи приміщень №11), з №1 по №31, №1 (групи приміщень №12), з №1 по 34, №1 (групи приміщень №13), з №1 по №28, №1 (групи приміщень №14), з №1 по №25, №1 (групи приміщень №16А); нежилі приміщення площею 3 365,30 кв.м. (літера А), в тому числі: з №1 по №17 (групи приміщень №8), №1 підвалу, з №1 по №16 (група приміщень №1), №1 першого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №2), №1 Другого поверху, з №1 по №23 (групи приміщень №3), №1 третього поверху, з №1 по №22 (групи приміщень №4), №1 четвертого поверху, з №1 по №26 (групи приміщень №5), №№І, ІІ, ІІІ п'ятого поверху, з №1 по №19 (групи приміщень №6), №№І, ІІ шостого поверху, з №1 по №21 (групи приміщень №7), №№І, ІІ сьомого поверху - загальною площею 6 049,70 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, №34 (предмет іпотеки). (п. 1.2. Договору).
Предметом розгляду даної справи є вимоги позивача про визнання недійсним Договору іпотеки від 21.03.2013 року №3_01Ю/6, як такого, що укладений з перевищенням повноважень.
Судом встановлено, що Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013 року вирішено виступити майновим поручителем за борговими зобов'язаннями товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансовий дім «Інвестиційний союз» (код за ЄДРПОУ 34849834) та товариства з обмеженою відповідальністю «Реурс-Транзит» (код за ЄДРПОУ 37265219) шляхом надання в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Комерційний банк «ПІВДЕНКОМБАНК» належного ВАТ «ХІМНАФТОМАШПРОЕКТ» нежитлового приміщення, загальною площею 6049,70 кв.м, розташованого за адресою бульвар Лесі Українки, 34, ринковою вартістю, визначеною незалежним оцінювачем ТОВ «Кредитне Брокерське Бюро» згідно із Звітом про незалежну оцінку нежилих приміщень, загальною площею 6049,7 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Київ, Лесі Українки бульвар, № 34, що належать ВАТ «Хімнафтомашпоект» від 18.03.2013 року, вирішено укласти договір іпотеки (іпотечний договір) з ПАТ «КБ «ПІВДЕНКОМБАНК». На Загальних зборах акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013 року вирішено обрати особу, яка уповноважується на підписання угод про вчинення значних правочинів - а саме: виконавчого директора ВАТ «Хімнафтомашпоект» ОСОБА_6.
На виконання рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013 року на засіданні правління (протокол №21) ухвалено уповноважити голову правління товариства ОСОБА_7 надати довіреність виконавчому директору ОСОБА_6 на укладення (з правом підпису) договору іпотеки належного товариству нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, площею 6049,70 кв.м.
Довіреністю від 21.03.2013 року було уповноважено ОСОБА_6 представляти інтереси товариства в органах нотаріату з метою укладення договору іпотеки з ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» належного ВАТ «Хімнафтомашпроект» нежитлового приміщення з правом підпису необхідних документів, подачі заяв, отримувати довідки, витяги, рішення, тощо.
Договір іпотеки зі сторони відповідача було підписано ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. 25.12.2012р., зареєстрованої в реєстрі за №3219, виданої Головою правління ОСОБА_9, діючого на підставі статуту.
На виконання рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013 року зі сторони позивача Договір підписано ОСОБА_6, який діє на підставі довіреності, виданої головою правління ОСОБА_10 та посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21.03.2013р., зареєстрованої в реєстрі за №807, що виступає майновим поручителем юридичної особи за законодавством України - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансовий дім "Інвестиційний союз" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Транзит".
Позивач, як на підставу для задоволення позову посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2016 року у справі №910/4058/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року, було визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект», оформлене протоколом позачергових зборів акціонерів №1 від 21.03.2013 року, яким було надано згоду укласти Договір іпотеки з відповідачем, а тому Договір іпотеки підлягає визнанню недійсним, оскільки він укладений з перевищенням повноважень представника ОСОБА_6, який підписав договір від імені позивача. Також позивач зазначає про відсутність надання згоди на укладення спірного правочину та осіб уповноважених на укладення такого правочину Правлінням позивача, а також не прийняттям рішення Наглядовою радою про укладення значного правочину та надання повноважень щодо його укладення.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.145 ЦК України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.
Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч. 1 ст. 99 ГПК України).
Частиною 4 ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Відповідно до п. 10.1 Статуту позивача, виконавчим органом товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю та діє від імені товариства згідно з чинним законодавством України відповідно до рішень, прийнятих Загальними зборами акціонерів, і в межах передбачених Статутом, є Правління.
Згідно з 10.2 Статуту правління в кількості 5 членів обирається на загальних зборах терміном на три роки.
Відповідно до п.10.5 Статуту усі рішення Правління ПАТ "Хімнафтомашпроект" оформлюються протоколом.
Як встановлено судом, оскаржуваний іпотечний договір підписано з боку позивача гр. ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, якою зазначену особу на підписання договору було уповноважено ПАТ "Хімнафтомашпроект" в особі Голови Правління гр. ОСОБА_7
В свою чергу, Голову Правління ОСОБА_7 рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Хімнафтомашпроект" від 21.03.2013 уповноважено надати довіреність виконавчому директору гр. ОСОБА_6 на укладення (з правом підпису) договору іпотеки належного товариству нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, №34, загальною площею 6049,70 кв.м.
Наведене рішення було прийнято як наслідок прийняття загальними зборами рішення виступити майновим поручителем шляхом надання в іпотеку нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, №34 (предмет іпотеки за спірним договором) та укласти договір іпотеки з ПАТ "КБ "Південкомбанк".
Суд зазначає, що саме по собі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/4058/16 не може бути підставою для визнання договору іпотеки недійсним, виходячи з наступного.
З огляду на приписи ст. 92, 203, 215 ЦК України, договір, укладений від імені юридичної особи її виконавчим органом (директором) з третьою особою, може бути визнаний недійсним із підстав порушення цим органом установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, якщо відповідні обмеження існували на момент укладення оспорюваного договору.
У разі визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яким визначені повноваження виконавчого органу, це рішення є недійсним з моменту його прийняття. Для вирішення в подальшому спору про визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства в той період, коли рішення загальних зборів учасників товариства було дійсне, зазначена обставина має правове значення. Вона підтверджує, що станом на час укладення оспорюваного договору повноваження щодо представництва юридичної особи у виконавчого органу були відсутні чи обмежені.
Разом із тим ч. 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником із перевищенням повноважень. Для третьої особи, яка уклала договір із юридичною особою, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.
Визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства саме по собі не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Даної позиції дотримується Верховний Суд України (постанова від 27.04.2016 у справі №6-62цс16).
За таких підстав посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, про те, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4058/16 29.03.2016 визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Хімнафтомашпроект", оформлене протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 21.03.2013 № 1, рішення загальних зборів від 21.03.2013 не створило відповідних правових наслідків для сторін, а тому спірний правочин вчинено з перевищенням повноважень необґрунтоване.
Якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа - орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у такої особи, за виключенням випадків, коли особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. При цьому, третя особа визнається такою, що знала про такі обмеження, якщо вони встановлені безпосередньо законом або якщо відомості про такі обмеження внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у встановленому законом порядку.
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.03.2013 року (станом на час укладення спірного правочину) ОСОБА_7 - підписант та керівник.
Спірний договір було підписано ОСОБА_6 на підставі довіреності від 21.03.2013 року, виданої від імені ВАТ «Хімнафтомашпроект» в особі голови правління ОСОБА_7, скріпленої печаткою позивача та нотаріально посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань останній станом на дату укладення спірного правочину не містив жодних обмежень повноважень керівника позивача.
Натомість на час підписання спірного правочину рішення Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Хімнафтомашпроект» від 21.03.2013 року, оформлене протоколом №1 від 21.03.2013 року, яким вирішено укласти договір іпотеки з відповідачем та уповноважено ОСОБА_6 на укладення такого правочину було чинним та на час укладення спірного договору іпотеки не скасоване. Як вбачається з матеріалів справи, згідно Протоколу №1 від 21.03.2016 року на загальних зборах були присутні 69 акціонерів, які в сукупності володіють 195 055 899 штук простих іменних акцій, що становить 97,53 % від загальної кількості голосуючих акцій, в зв'язку з чим кворум загальних зборів скав 97,53 %. Як вбачається з Протоколу №1 від 21.03.2016 рішення щодо укладення договору іпотеки та уповноваження саме ОСОБА_6 на укладення такого правочину були прийняті 100 % голосів.
У відповідності до абзацу 3 ст. 10.7 Статуту, до компетенції правління належить, зокрема, затвердження договорів (угод, контрактів) на проведення всіх операцій з рухомим та нерухомим майном.
Голова Правління товариства, крім організації роботи Правління, вирішує питання діяльності товариства, зокрема, без доручення здійснює діяльність та дії від імені позивача, представляє його перед усіма установами та організаціями як в Україні, так і за кордоном, крім питань, вказаних в пункті 10.7, абзац 3 (абзац 5, п. 10.9 Статуту).
Враховуючи вищезазначене, положенням п.10.7 Статуту позивача передбачено не надання Правлінням дозволу на укладення договорів, який має передувати такому укладенню, а саме їх затвердження.
Статутом товариства право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто, такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, а сам лише факт не затвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним. Натомість в матеріалах справи міститься рішення засідання правління (протокол №21), яким фактично затверджується укладення спірного правочину шляхом уповноваження голови правління на надання довіреності ОСОБА_6 на укладення спірного правочину, що спростовує посилання позивача на відсутність затвердження правлінням укладення спірного договору та особи, яку уповноважено на укладення такого правочину. Посилання позивача на відсутність погодження саме умов спірного правочину правлінням безпідставні, оскільки статутом таке не передбачено. Статутом товариства також не визначено обмежень та необхідність прийняття рішення щодо укладення спірного правочину наглядовою радою, а також не визначено, що саме наглядова рада має надавати повноваження представнику на укладення правочину.
За таких підстав, з урахуванням того, що саме загальні збори товариства є вищим органом управління товариства, якими вирішено укласти спірний договір іпотеки з банком та визначено уповноважену особу на укладення такого договору ОСОБА_6, правлінням позивача затверджено укладення договору іпотеки та особу уповноважену на укладення такого договору, надано право голові правління на підписання довіреності на ОСОБА_6, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була відсутня інформації щодо наявності обмежень повноважень керівника позивача ОСОБА_7, згідно протоколу №1 від 21.03.2013 кворум загальних зборів скав 97,53 %, суд приходить до висновку про те, що таке рішення загальних зборів не могло викликати сумніви у відповідача щодо його правомірності та не могло визвати обгрунтовані сумніви щодо відсутності у ОСОБА_6 повноважень на укладення спірного правочину.
Одночасно з цим, визнання рішень загальних зборів акціонерів недійсними не відноситься до компетенції банку, а може бути лише предметом судового розгляду. При цьому, судом враховано те, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Хімнафтомашпроект", оформлене протоколом позачергових загальних зборів акціонерів від 21.03.2013 № 1 оскаржене та визнано недійсним лише у 2016 році з підстав відсутності доказів направлення акціонеру позивача, з часткою у статутному капіталі в 9,9000%, рекомендованим листом персонального письмового повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідач повинен був ознайомитися з положеннями Статуту позивача, співставити їх з вищезазначеним рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Хімнафтомашпроект», оформленого Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів №1 від 21.03.2013 року, та зробити висновок про недійсність такого рішення, визначити, що рішення прийнято без встановленого законодавством і статутом ВАТ «Хімнафтомашпроект» необхідного кворуму загальних зборів акціонерів, відсутність реєстру акціонерів, протоколу лічильної комісії, протоколу про підсумки голосування, з огляду на те, що чинним законодавством вчинення таких дій з боку іншої сторони правочину не передбачено, а наявність рішення загальних зборів, рішення правління позивача, нотаріально посвідченої довіреності з печаткою позивача та за підписом керівника позивача, за відсутності інформації в реєстрі щодо обмеження повноважень керівника, є достатньою підставою для визначення наявності необхідного обсягу повноважень у представника позивача для укладення спірного правочину.
Відповідно до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Матеріали справи не містять доказів того, що довіреність на ім'я ОСОБА_6 на укладення спірного правочину була скасована позивачем.
Отже, позивачем не доведено, що відповідачу було відомо або могло бути відомо про те, що у 2016 році рішення загальних зборів, оформлене протоколом №1 від 21.03.2013 буде визнано недійсним, в зв'язку з відсутністю доказів направлення акціонеру позивача, з часткою у статутному капіталі в 9,9000%, рекомендованим листом персонального письмового повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що ОСОБА_6 був особисто заінтересованим на укладення спірного правочину на користь банку, оскільки був радником групи радників Голови правління банку, оскільки чинним законодавством не передбачено таких обмежень, з урахуванням того, що ОСОБА_6 не був представником відповідача та не займав керівні посади відповідача, даний факт також не впливає та не міг вплинути на прийняття загальними зборами рішення про укладення договору іпотеки з відповідачем.
Спростовується змістом протоколу №1 від 21.03.2013 року посилання позивача на те, що рішенням загальних зборів ВАТ «Хімнафтомашпроект» не приймалося рішення про виступ майновим поручителем за ТОВ «Фінансовий дім «Інвестиційний союз», ТОВ «Ресурс-Транзит».
Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Приписами ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов'язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.
Отже, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.
Згідно зі ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд приходить до висновку, що позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, тобто не довів підстави, в силу яких Договір іпотеки від 21.03.2013 року №3_01Ю/6 має бути визнано недійсним.
Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються судом на позивача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Л.М. Шкурдова
Повне рішення складено: 25.04.2017.