ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
26 квітня 2017 р. Справа № 909/323/17
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шіляк М. А., секретар судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до відповідача: Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради
вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004
про визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.04.2016 р. № 261 в частині додатку 1, яким затверджено Акт про визначення збитків власнику землі від 10.03.2016р. стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
За участю:
від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, (НОМЕР_1, виданий Івано-Франківським МВ УМВС в Івано-Франківській області 06.07.2004 р.), ОСОБА_2 - представник, (довіреність реєстр. № 393 від 10.04.2017 р.);
від відповідача: ОСОБА_3 - головний спеціаліст відділу представництва Департаменту правової політики Івано-Франківської міської ради, (довіреність № 2315/01-20/14в від 30.12.2016 р.).
До Господарського суду Івано-Франківської області подано позов Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним і скасування рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 08.04.2016 р. № 261 в частині додатку 1, яким затверджено Акт про визначення збитків власнику землі від 10.03.2016 р. стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 19.04.2017 р.
До Господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України (вих. № 258/11.1-05/14в від 18.04.2017 р.; вх. № 6566/17 від 18.04.2017 р.).
В судовому засіданні 19.04.2017 р. судом оголошено перерву до 26.04.2017 р., про що представників сторін повідомлено під розписку.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання про припинення провадження у справі підтримав. В обґрунтування клопотання зазначено, що Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 08.04.2016 р. № 261 прийнято рішення про затвердження актів визначення збитків власнику землі. Відповідно до ч. 3 ст. 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. 19.04.1993 р. Кабінет Міністрів України постановою № 284 затвердив "Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", змістом пунктів 2 та 3 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. До повноважень виконкому віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань збитків, завданих органу місцевого самоврядування. Відшкодуванню, зокрема, підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Згідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Представник позивача стосовно клопотання про припинення провадження заперечив та зазначив, що рішенням, що оскаржується, порушуються цивільні права позивача, то слід зробити посилання на норми Цивільного Кодексу України. Так статтею 16 цього Кодексу визначено як спосіб захисту своїх прав та інтересів в судовому порядку - визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Підстави визнання незаконним акту суб'єкта владних повноважень зазначені у статті 21 Цивільного Кодексу України - суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. А також суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради є суб'єктом цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у її власності та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону, міськрада та її виконавчий орган відповідно до статті 5 Земельного кодексу України мас рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею Тобто у цьому випадку сторони є рівноправними суб'єктами і відсутня підпорядкованість одного учасника земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення владних управлінських функцій органом місцевого самоврядування, як суб'єктом владних повноважень. В той же час індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізовують волевиявлення держави або територіальної громади як учасника цивільно-правових відносин, і з яких виникають, змінюються чи припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження мають приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам. Тобто у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядуванні реалізують повноваженні власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 Господарського процесуального кодексу України - такі спори підвідомчі господарським судам.
Суд вважає клопотання про припинення провадження необґрунтованим виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
З огляду на вимоги статей 1, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з правовою позицією пленуму Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3.1 постанови № 10 від 24.10.2011 р. "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за сукупністю таких умов: участь у спорі суб'єктів господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У статті 12 ГПК України визначено вичерпний перелік справ, які підвідомчі господарським судам: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю); 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. 9) справи у спорах, підвідомчих господарським судам, щодо порушення прав інтелектуальної власності з використанням мережі Інтернет.
Відтак справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв.
За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори і справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності.
Поняття господарської діяльності визначено у статті 3 ГПК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільства виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та в передбачених законом випадках за участі держаних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Отже, у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядуванні реалізують повноваженні власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України - такі спори підвідомчі господарським судам.
Виходячи з вищевикладеного, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
За наведених обставин з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти.
Керуючись 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про припинення провадження у справі (вих. № 258/11.1-05/14в від 18.04.2017 р.; вх. № 6566/17 від 18.04.2017 р.) відмовити.
2. Відкласти розгляд справи в судовому засіданні на 17.05.17 об 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Івано-Франківської області за адресою: вул. Шевченка, 16, м. Івано-Франківськ, 76000; кімната/зал № 20.
3. Зобов'язати:
Позивача та відповідача - направити представників в судове засідання.
Відповідно до вимог ст. 36 ГПК України сторонам письмові докази подати в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Суд доводить до відома сторін, що згідно п. 5 ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони може бути стягнуто в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суддя М. А. Шіляк