26 квітня 2017 року Справа № 904/9499/16
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Бондар С.В., Студенця В.І., за участі представника позивача Ю. Моцкус (дов. від 27.10.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2017 року у справі № 904/9499/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 44 445 грн,
У жовтні 2016 року публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення 44 445 грн штрафу з підстав неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній № 47977400 у вагоні № 57930489.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року (суддя Н. Петренко), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2017 року, позов задоволено.
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами пункту 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що за накладною № 47977400 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці відповідач направив на адресу відкритого акціонерного товариства "Дікергофф Цемент Україна" (вантажоодержувач), станція призначення Здолбунів Львівської залізниці, тридцять вагонів з вантажем - вугілля кам'яне, зазначивши в накладній його масу 2 080 000 кг, зокрема, у вагоні № 57930489 - 68 000 кг, тара - 23 200 кг. У графі 28 вказаної накладної, вантаж було завантажено у вагони відповідачем, як вантажовідправником, і ним же визначено масу вантажу на вагонних вагах, про що зазначено у графі 26 накладної.
У процесі перевезення вантажу, на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у вагоні № 57930489 та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що складено комерційний акт від 24 червня 2016 року АА №032765/166/21. У цей же день було складено акти загальної форми №№ 79282 і 51738, якими засвідчено, що навантаження рівномірне, на рівні бортів, поверхня вантажу не маркована, захисне маркування повздовжніми бороздами відсутнє, каток застосовувався, у вагоні двері заварені, люки щільно закриті, слідів розкрадання або втрати вантажу немає.
У результаті контрольного зважування було встановлено, що у вагоні № 57930489 фактична маса вантажу не відповідає даним, зазначеним у накладній № 47977400.
Згідно з розділом "Д" комерційного акта зважування вагона здійснене 24 червня 2016 року на тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 ст. Знам'янка (держповірка ваг. 11.09.2015), працівником станції Жеребіло в присутності зам. Д.С. Кирилова. При зважуванні виявилось брутто 90 200 кг, тара з документами 23 200 кг, нетто 67 000 кг, що складає різницю проти перевізного документа в сторону зменшення на 1 000 кг.
За неправильно зазначену вагу вантажу у накладній № 47977400, позивач, на підставі статей 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, нарахував відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати - 44 445 грн (8 889 грн х 5).
Згідно з частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
За змістом статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення. Згідно з приписами статей 23 і 24 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі - Правила), передбачено, що у разі, коли під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За змістом пункту 1.5 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, для визначення маси вантажів, що перевозяться залізничним транспортом, можуть застосовуватися електромеханічні (електронні) та важільні вагонні ваги для зважування із зупинкою та зважування у русі, а також інші засоби ваговимірювальної техніки, передбачені Правилами приймання вантажів до перевезення.
Згідно з приписами статті 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно до пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в перевізних документах. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Таким чином масу вантажу визначає вантажовідправник, який несе відповідальність за достовірність внесених до залізничної накладної відомостей.
Ураховуючи, що відповідачем у залізничній накладній на перевезення неправильно визначено масу вантажу, господарські суди дійшли правомірного висновку про задоволення позову.
Твердження відповідача щодо звільнення від відповідальності через підвищену вологість вантажу господарськими судами обґрунтовано не взято до уваги, оскільки відповідно до накладної від 23 червня 2016 року № 47977400 було направлено 30 вагонів з одноковим вантажем - концентрат вугільний (вугілля кам'яне), проте зменшення маси вантажу було зафіксовано лише в одному вагоні.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 грудня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 2 лютого 2017 року у справі № 904/9499/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" без задоволення.
Головуючий, суддя І. М. Васищак
Суддя С. В. Бондар
Суддя В. І. Студенець