26 квітня 2017 року Справа № 43/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддівКоваленка В.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МСЕ "Домотехніка" арбітражного керуючого Дейнегіної Катерини Миколаївни
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року
у справі Господарського суду№ 43/160 міста Києва
за заявою до Приватного підприємства "Блюминг-2" Товариства з обмеженою відповідальністю "МСЕ "Домотехніка"
пробанкрутство,
В судовому засіданні взяли участь представники:
Арбітражний керуючий Дейнегіна К.М.,
ТОВ "Київінвестбуд-3"- Головко О.І.,
ПАТ "ВіЕйБі Банк"- Лавриненко К.Л.
За результатами нового розгляду Господарським судом міста Києва ухвалою від 26 вересня 2016 року у справі № 43/160 (суддя Чеберяк П.П.) з поміж іншого, затверджено звіт ліквідатора банкрута та ліквідаційний баланс, ліквідовано товариство з обмеженою відповідальністю "МСЕ "Домотехніка" як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, провадження у справі припинено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2016 року у справі № 43/160 (судді: Зубець Л.П. - головуючий, Алданова С.О., Мартюк А.І.) ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2016 року у справі № 43/160 - скасовано, справу скеровано для подальшого розгляду на стадію ліквідації до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Не погоджуючись з прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, скаржник ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю "МСЕ "Домотехніка" арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2016 року у справі № 43/160 повністю, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2016 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 32, 43 Господарського процесуального кодексу України, ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Скасовуючи ухвалу місцевого суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в порушення ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, місцевим судом не виконано вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 10 червня 2015 року та є обов'язковими до виконання, в зв'язку чим суд не звернув уваги, що ліквідатором не було дотримано вимог Закону під час здійснення заходів ліквідаційної процедури та передчасно прийнято рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (в редакції, чинній до 19.01.2013) після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Отже, законодавцем передбачено обов'язковий перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються до суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 29.08.2016 ліквідатором подано до Господарського суду міста Києва на затвердження звіт ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційний баланс банкрута, в якому вказано, що в ході відповідних дій майнових активів банкрута не виявлено.
За результатами аналізу звіту ліквідатора про проведену роботу та ліквідаційного балансу банкрута, судом апеляційної інстанції встановлено, що всупереч приписів частини 1 статті 32 спеціального Закону ліквідатором не надано суду документи, надання яких є обов'язковим відповідно до статті 32 Закону, та які підтверджують вчинення ліквідатором дій, встановлених Законом, при проведенні ліквідаційної процедури, зокрема поданий ліквідатором звіт про проведення ліквідаційної процедури не містить підтвердження здійснення ліквідатором достатніх дій з виявлення показників дебіторської заборгованості підприємства-банкрута, з виявлення у нього корпоративних прав виходячи з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно зі ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор, зокрема, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Апеляційним господарським судом встановлено, що на протязі ліквідаційної процедури дії ліквідатора полягали у направленні запитів та листів з метою виявлення майна боржника та його первинної документації, а також у зверненні до Голосіївського РВ МВС України м. Києва із заявою від 29.10.2010 про розшук активів, печаток, установчої та іншої документації банкрута.
Разом з тим, апеляційним судом встановлено відсутність відомостей, які саме дії здійснив саме ліквідатор з метою повернення дебіторської заборгованості банкруту, розшуку майна боржника та його первинної документації, а також про результати розгляду вищезазначеної заяви ліквідатора до Голосіївського РВ МВС України м. Києва від 29.10.2010.
Оскільки ліквідатором не встановлено обставин виникнення та повернення дебіторської заборгованості боржника у розмірі 48 077 487,06 грн., колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про передчасне встановлення місцевим судом неможливості повернення вказаної заборгованості в повному обсязі у зв'язку з відсутністю первинної документації боржника, закінченням строку позовної давності за всією дебіторською заборгованістю, тощо.
Крім того, місцевим господарським судом не надано оцінки наявним в матеріалах справи витягам з Державного реєстру обтяжень рухомого майна банкрута на суму 24 605 833,08 грн., про які йдеться у постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2015, та не встановлено обставин, за яких це майно вибуло з володіння банкрута.
До того ж, судом апеляційної інстанції встановлено, що ліквідатором боржника не було здійснено інвентаризацію майна боржника, оскільки у своєму звіті ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна фактично використала інформацію, отриману за результатами проведеної роботи попереднім ліквідатором боржника Левицьким А.О., повноваження якого були припинені 07.12.2015. Апеляційним судом досліджено, що в п.6 Звіту щодо інвентаризації, оцінки майна боржника та формування ліквідаційної маси ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Дейнегіна Катерина Миколаївна послалася на проведення інвентаризації інвентаризаційною комісією у складі ліквідатора Левицького А.О. та членів комісії у складі представників кредиторів ЗАТ "Київінвестбуд-3", ТОВ "ДМТ-Груп", яка працювала в період з 03 по 17 вересня 2012, тобто чотири роки тому.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про передчасність висновку місцевого господарського суду щодо наявності підстав для затвердження поданого звіту.
У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права, а також враховуючи обов'язковість виконання вказівок Господарського процесуального кодексу України, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 10 червня 2015 року.
Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2016 року у справі № 43/160 слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МСЕ "Домотехніка" арбітражного керуючого Дейнегіної Катерини Миколаївни залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2016 року у справі № 43/160 залишити без змін.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді В.М. Коваленко
В.Я. Погребняк