27 квітня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/477/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
04 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" (надалі також - позивач ТОВ "Кремелектро") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2017 №0002311402, №0002321402.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками позапланової виїзної перевірки позивача, що набрала форму акту від 20.02.2017 № 154/16-31-14-02-08/37411298, зазначали, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом. Вказували, що штрафні санкції згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 13.03.2017 №0002311402 застосовані відповідачем із порушенням вимог та граничних строків, установлених ст. 250 Господарського кодексу України, що, на думку позивача, є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Крім того, наголошували, що податкове повідомлення - рішення від 13.03.2017 №0002321402 було винесено відповідачем з перевищенням наданих повноважень, оскільки право застосовувати санкції за порушення приписів Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 №15-93 має лише Національний банк України та підпорядковані йому особи, до яких ГУ ДФС у Полтавській області не відноситься.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.
Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" (ідентифікаційний код 37411298) є юридичною особою та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 02.12.2010.
В період з 07.02.2017 по 13.02.2017 ГУ ДФС у Полтавській області на підставі направлення від 06.02.2017 №275 та згідно наказу №220 від 06.02.2017 проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Кремелектро" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту від 11.07.2014 №02/07/2014/О/VA компанія EUROPOLES KROMISS SP.z.o.o., Польща, за період з 11.07.2014 по 07.02.2017.
Перевіркою встановлено, що в ході виконання імпортного контракту від 11.07.2014 №02/07/2014/О/VA мало місце повернення валютних коштів нерезидентом компанією EUROPOLES KROMISS SP.z о.о., Польща на рахунок TOB «Кремелектро», що підтверджується платіжним дорученням б/н від 19.11.2015 року, на загальну суму 1379,98євро/35198,09грн.
При виконанні даних операції по імпортному контракту №02/07/2014/O/VA від 11.07.2014 укладеному з нерезидентом, компанією EUROPOLES KROMISS SP.z о.о., Польща, мала місце дебіторська заборгованість в сумі 8848,59 євро/143200,03грн. та в сумі 1379,98 євро/22325,32 грн. по граничному строку 03.11.2014 року.
В ході проведення позапланової виїзної перевірки позивачем не надані позовні заяви до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, ухвали суду про прийняття до розгляду позовної заяви та порушення провадження по справі та Рішення суду про стягнення суми заборгованості з нерезидента, компанії EUROPOLES KROMISS SP.z о.о., Польща, яка виникала при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту №02/07/2014/0/VА від 11.07.2014 року.
Також на дату проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Кремелектро», інформація щодо надання висновку (сертифікату) на продовження або призупинення строків розрахунків за спірним контрактом до податкових органів не надходила. Підприємством не наданий висновок (сертифікат) щодо продовження або призупинення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по імпортному контракту №02/07/2014/0/VА від 11.07.2014 року.
Згідно даних бухгалтерського обліку позивача по рахунку №632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», станом на 07.02.2017, по імпортному контракту №02/07/2014/О/VА від 11.07.2014 року, відсутня кредиторська або дебіторська заборгованість.
Таким чином, перевіряючі дійшли висновку про несвоєчасне надходження товару та повернення валютних коштів в сумі 8848,59 євро/143200,03грн. на 3 дня (04.11.2014-06.11.2014); в сумі 1379,98 євро/22325,32грн. на 378 днів (07.11.2014-19.11.2015)
Крім того, перевіркою порядку та термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, згідно вимог Указу Президента України від 19.06.94 №319/94 “Про невідкладні заходи, щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами встановлено, що ТОВ "Кремелектро":
- станом на 01.10.2014, 01.01.2016, 01.07.2016, 01.10.2016 та 01.01.2017 на звітні квартальні дати перевіряємого періоду не подавало до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та Управління Нацбанку у Полтавській області декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межам , так, як не мало валютних цінностей з простроченими строками розрахунків при виконанні операцій по імпортному контракту №02/07/2014/О/VА від 11.07.2014 року;
- станом на 01.01.2015, 01.04.2015, 01.07.2015 та 01.10.2015 на звітні квартальні дати перевіряємого періоду мало валютні цінності за межами України з простроченими строками розрахунків при виконанні зовнішньоекономічного імпортного контракту №02/07/2014/О/VА від 11.07.2014 року в сумі 1379,98 євро та не здійснило до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та Управління Нацбанку у Полтавській області обов'язкового декларування валютних цінностей з простроченими строками розрахунків, які на звітні дати не надійшли в установлені законодавством строки, що є порушенням ст.9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 № 15-93.
За результатами проведеної перевірки складений акт від 20.02.2017 № 154/16-31-14-02-08/37411298 /а.с. 15-21/, яким зафіксовані порушення:
-статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», при виконанні імпортного контракту №02/07/2014/0/VA від 11.07.2014 року, укладеного з нерезидентом, компанією EUROPOLES KROMISS SP.z о.о., Польща стосовно не своєчасного надходження товару та повернення валютних коштів, а саме: в сумі 8848,59 євро/143200,03грн. на 3 дня (04.11.2014-06.11.2014); в сумі 1379,98 євро/22325,32грн. на 378 днів (07.11.2014-19.11.2015);
-статті 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»: не проведення обов'язкового декларування валютних цінностей станом на 01.01.2015, 01.04.2015, 01.07.2015 та 01.10.2015 в сумі 1379,98 євро по імпортному контракту №02/07/2014/О/VA від 11.07.2014 року, укладеного з нерезидентом, компанією EUROPOLES KROMISS SP.z о.о., Польща.
В матеріалах справи наявна копія заперечення ТОВ "Кремелектро" на акт перевірки, в якому позивач вказує про незгоду із висновками акту від 20.02.2017 № 154/16-31-14-02-08/37411298. За наслідками розгляду заперечень на акт перевірки, ГУ ДФС у Полтавській області його висновки залишені без змін /а.с. 27-40/.
У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, 13.03.2017 ГУ ДФС у Полтавській області було винесено податкові повідомлення-рішення:
№0002311402, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства» в розмірі 23621,53 грн.;
№0002321402, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства» в розмірі 680 грн.
Із даними рішеннями позивач не погодився та оскаржив податкові повідомлення - рішення до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню від 13.03.2017 №0002321402, суд виходить із наступного.
Згідно положень п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Відповідно до п.п.20.1.19 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Частиною 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" № 15-93 встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.
До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України (ч. 2 ст. 16 вказаного Декрету).
При цьому, статтею 16 вказаного Декрету встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.
Вирішуючи питання про накладення стягнення контролюючий орган керувався статтею 3 Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 №734/99, яким визначено, що санкції, передбачені статтею 2 цього Указу та пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», застосовуються Національним банком України до банків та інших фінансово-кредитних установ, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України. Оскарження рішень про застосування фінансових санкцій здійснюється в судовому порядку.
Разом з тим, суд зазначає, що преамбулою Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» визначено, що цей Декрет установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.
Вказаним Декретом також однозначно вирішено питання щодо компетентного органу, який має право застосовувати санкції за порушення приписів Декрету, а саме - повноважним органом є Національний банк України.
Таким чином, положення Указу Президента України «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства» від 27.06.1999 №734/99, яким органи державної податкової служби наділено повноваженнями застосовувати до резидентів і нерезидентів України санкції, передбачені п. 2 ст. 16 Декрету №15-93, не підлягають застосуванню, оскільки, врегульовуючи по-іншому питання, які були врегульовані законом (Декретом, виданим у межах повноважень, наданих Законом України від 18.11.1992 №2796-ХІІ «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання»), Указ суперечить обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України та необґрунтовано створює протиріччя в правовому регулюванні відносин.
Таким чином, санкції, передбачені ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» застосовуються лише Національним банком України та підпорядкованими йому особами, до яких органи фіскальної служби не відносяться.
Враховуючи відсутність визначення повноважень податкових органів щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Декрету №15-93, ГУ ДФС у Полтавській області діяло з перевищенням наданих йому повноважень.
Таке застосування статті 16 Декрету №15-93 відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 07.02.2012 у справі № 21-904а10 від 07.02.2012 та правовій позиції Вищого адміністративного суду, викладеній в ухвалах від 14.03.2017 у справі №К/800/23717/16, від 16.02.2016 у справі №К/800/15624/15.
Окрім того, листом Державної фіскальної служби від 10.11.2014 № 9929/7/99-99-10-02-02-17 з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету Міністрів України від 19.02.1993 N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» повідомлено про наявність такої правової позиції Верховного Суду України щодо повноважень ДФС при застосуванні санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету.
Як наслідок, суд дійшов висновку про безпідставність застосування до ТОВ “Кремелектро” штрафних санкцій за порушення строку розрахунку у сфері ЗЕД в розмірі 680 грн.
Вирішуючи позовні вимоги ТОВ "Кремелектро" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.03.2017 №0002311402, суд виходить з такого.
Порушення ТОВ «Кремелектро» термінів розрахунків у сфері ЗЕД за період з 04 листопада 2014 року по 19 листопада 2015 року позивач не заперечує, однак в обґрунтування протиправності нарахування йому пені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивач вказує на порушення відповідачем вимог та граничних строків, установлених ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки пеня, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю, а тому згідно зі ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції, на них не поширюються штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначається податковим кодексом.
Оцінюючи наведені доводи позивача у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» за порушення цього або пов'язаних з ним законів України на суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути накладені штрафи у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Судом встановлено, 11 липня 2014 року між позивачем як продавцем та компанією EUROPOLES KROMISS SP.z о.о. (Польща) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт № 02/07/2014/О/VA /а.с. 47-54/ про поставку продавцем покупцю комплектів сталевих конструкцій, у тому числі оцинкованих методом гарячої оцинковки, які поставляються на умовах FCA підприємство продавця 62-571 Крауголя, вул. Каштелянська, 39, Польща (Інкотермс 2010) в кількості асортименті та ціні, умовах поставки, вказаних в специфікації. За даним контрактом оплата здійснюється покупцем в євро на підставі проформи банківським переказом на рахунок продавця в повному обсязі перед початком виготовлення виробів.
На виконання умов імпортного контракту №02/07/2014/O/VA від 11.07.2014 ТОВ «Кремелектро» з валютного рахунку НОМЕР_1, відкритого в уповноваженому банку ПАТ «Сбербанк Росії», на користь нерезидента здійснено попередню оплату на загальну суму 20000,00 євро/330116,54грн., що підтверджується платіжним дорученням №2 від 05.08.2014 року на суму 20000,ООєвро./330116,54грн., граничний термін надходження товару становить 03.11.2014 року /а.с. 88/.
Позивачу було відвантажено вироби з бетону, фундамент у вигляді (порожнистих) блоків, частини освітлювальних приладів, освітлення прожекторів, код товару 68101190 на загальну суму 18620,02євро/309675,63грн. згідно наступних ВМД: № 9581 від 15.08.2014року, на суму 613,20євро.,/10 725,17грн; № 10489 від 08.09.2014 року, на суму 1839,60 євро/306 99,42грн; № 11763 від 07.10.2014 року, на суму 8698,61 євро/142 105,02грн; № 13031 від 06.11.2014 року, на суму 7468,61 євро/126 146,03грн.
Як вбачається із пояснень представника позивача, оскільки в ході виконання даного контракту мало місце часткова поставка товару, нерезидентом на користь ТОВ «Кремелктро» 19.11.2015 повернуто залишки валютних коштів за недопоставлений товар в сумі 1 379,98 євро/35198,09 грн., що підтверджується випискою з банку /а.с. 90-91/.
Доказів в підтвердження прийняття судом до розгляду та задоволення його позовної заяви про стягнення з компанії EUROPOLES KROMISS SP.z.о.о. (Польща) заборгованості, а згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлені строки розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності зупиняються та пеня за їх порушення не сплачується у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, позивачем не надано.
Таким чином, позивачем порушено терміни розрахунків у сфері ЗЕД за період з 04 листопада 2014 року (день наступний від дати повернення суми вартості недопоставленого товару) по 19 листопада 2015 року (дати фактичного повернення нерезидентом залишку валютних коштів за недопоставлений товар) по контракту №02/07/2014/0/VA від 11.07.2014 року, укладеного з нерезидентом, компанією EUROPOLES KROMISS SP.z.о.о., Польща.
За порушення термінів, передбачених ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано пеню у сумі 23621,53 грн.
Щодо строків нарахування позивачу контролюючим органом пені, то судом першої інстанції цілком вірно зазначено, що в силу приписів підпункту 7 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» статтю 250 Господарського кодексу України доповнено частиною другою в наступній редакції: «Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів».
Таким чином, строки застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені частиною 1 статті 250 ГК України, не підлягають застосуванню при накладенні штрафних санкцій податковими органами.
Згідно з пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відтак, пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідальними за нарахування якої є податкові органи, має статус грошового зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи порушення ТОВ «Кремелектро» термінів надходження товару на умовах відстрочення і повернення валютних коштів по зовнішньоекономічному контракту на 3 дні з 04.11.2014 по 06.11.2014 та на 378 днів з 07.11.2014 по 19.11.2015 суд прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Полтавській області 13.03.2017 межах строку визначеного пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за контрактом №02/07/2014/O/VA від 11.07.2014 укладеному з нерезидентом, компанією EUROPOLES KROMISS SP.z о.о. (Польща) в розмірі 23621,53 грн.
За таких підстав, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.03.2017 №0002311402 про застосування відносно ТОВ "Кремелектро" пені в розмір 23621,53 грн. винесене відповідачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, що підтверджується зібраними по справі доказами, а податкове повідомлення-рішення від 13.03.2017 №0002321402 про застосування відносно ТОВ "Кремелектро" штрафу в розмірі 680 грн. винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
А відтак, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" належить задовольнити частково.
Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При цьому в силу положень частини першої згаданої статті, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 13 березня 2017 року №0002321402.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремелектро" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 44,77 грн. (сорок чотири сорок сім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 квітня 2017 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва