Справа № 815/1310/17
27 квітня 2017 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 до Начальника Київського відділу поліції у м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, третя особа: Київський відділ поліції у м.Одесі ГУНП в Одеській області про визнання бездіяльність незаконною, суд -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 до Начальника Київського відділу поліції у м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, третя особа: Київський відділ поліції у м.Одесі ГУНП в Одеській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень (а.с.17-18) просить суд визнати бездіяльність начальника Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 по ненаданню відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 незаконною.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він в інтересах ОСОБА_3 звернувся до начальника Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеської області ОСОБА_2 з адвокатським запитом відповідно до ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Зазначений адвокатський запит було отримано 26.01.2017 року за вх. № 10 аз, що підтверджується відміткою на другому екземплярі запиту. Станом на 14.02.2017 року в супереч вимога ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську дальність», відповідь надана не була. 14.02.2017 року позивач знову звернувся до начальника Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеської область з заявою, у якій просив повідомити на підставі якої норми права йому не надається відповідь на запит. Відповіді ані на адвокатський запит від 26.01.2017 року, ані на заяву від 14.02.2017 року надано не були. З посиланням на положення ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» позивач вважає ненадання (бездіяльність) відповіді на адвокатський запит начальником Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНГІ в Одеської області ОСОБА_2 незаконною.
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. Відповідно до приписів ч.6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, з урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані до суду документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
26 січня 2017 року адвокат ОСОБА_1В, (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1648 від 03.06.2008 року (а.с.8) в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Начальника Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області з адвокатським запитом, який отримано відповідачем 26.01.2017 року за вхідним №10аз, про що свідчить відмітка у лівому верхньому куті цього запиту (а.с.6).
У вказаному запиту адвокат ОСОБА_1 відповідно до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) просив повідомити де на теперішній час перебуває вилучене відповідно до протоколу обшуку майно та документи ОСОБА_3 та яким чином їх можна отримати та зазначив, що 25.11.2016 року Київським районним судом м.Одеси було винесено ухвалу, якою кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12016161480000582 від 01.03.2016 року відносно ОСОБА_3 було закрито, а також, що на досудовому слідстві на підставі ухвали Київського районного суду м.Одеси від 27.04.2016 року у ОСОБА_3 було проведено обшук, відповідно до протоколу обшуку від 28.04.2016 року у ОСОБА_3 було вилучено: ПМР9мм №кр0768 1965; дозвіл на зброю №13890 від 30.09.2014 року; паспорт громадянина республіки ОСОБА_4 №382530244 на ім'я ОСОБА_3; пластикова картка громадянина ОСОБА_4 №644911163 на ім'я ОСОБА_3
У додатках до адвокатського запиту від 26.01.2017 року позивачем зазначено: «копія протоколу обшуку; копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ордер» (а.с.6).
14 лютого 2017 року адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Начальника Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області із заявою у якій просив повідомити на підставі якої норми права йому не надається відповідь на адвокатський запит, а також дату та місце де він може отримати відповідь (а.с.7).
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, є Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
При цьому, у розумінні пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
У силу частини другої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З боку позивача до суду надано адвокатський запит, оформлений у відповідності до ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та докази його отримання відповідачем. В свою чергу, на час розгляду справи відповідачем до суду не надано докази надання у визначенні ч.2 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строки відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 26.01.2017 року (вх. №10аз від 26.01.2017 року).
Суд зазначає, що в межах розгляду даної адміністративної справи судом не перевіряється наявність підстав для надання на вищевказаний адвокатський запит запитуваної інформації.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, оскільки у суду відсутні докази надання Начальником Київського відділу поліції у м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 відповіді на адвокатський запит ОСОБА_1 від 26.01.2017 року (вх.10 аз від 26.01.2017 року), суд приходить до висновку, що адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність начальника Київського відділу поліції у м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 по ненаданню відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 26.01.2017 року (вх. №10аз від 26.01.2017 року).
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вовченко O.A.