25 квітня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/504/17
Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
суддів - Клочка К.І. , Сич С.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання - Панькіної А.С.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -
07 квітня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу від 01.12.2016 №251-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким оголошено догану заступнику начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДФС України було безпідставно, без дотримання вимог, встановлених ст. 65 Закону України «Про державну службу», притягнуто ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани. Стверджував, що акт перевірки від 31.08.2016 №1499/99-99-06-01-20 та наказ від 01.12.2016 №251-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" не містять відомостей про конкретне порушення службових обов'язків, натомість у них міститься лише інформація щодо проведення аналізу роботи ГУ ДФС у Полтавській області та його територіальних органів та виявлених недоліків, порушень. В основу наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності покладено висновки акту перевірки від 31.08.2016 №1499/99-99-06-01-20, яким встановлений ряд порушень суб'єктами господарювання податкового законодавства та дослідження яких можливе лише при проведенні перевірок платників податків, на які у територіальних органів ДФС не було законних підстав згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII. Щодо виявлених порушень в частині незастосування довідково-розрахованих штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пояснював, що відповідальним за даним напрямком є управління податків і зборів з фізичних осіб, функціональне керівництво яким згідно розподілу обов'язків позивач не здійснював. Крім того зазначав, що на розгляд дисциплінарної справи ОСОБА_3 не запрошували, спірний наказ позивачу для ознайомлення, в порядку, визначеному ч. 6 ст. 77 Закону України "Про державну службу", ДФС України не видавався.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності стало неналежного виконання службових обов'язків, невжиття дієвих заходів для забезпечення контролю та організації роботи підпорядкованих підрозділів та державних податкових інспекцій ГУ ДФС області, зокрема забезпечення ефективної організації роботи з повного та якісного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, у т.ч. задіяних схемах руху сумнівного ПДВ, які здійснюють реалізацію товарів відмінних від придбаних та застосування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до п.1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу України. З огляду на встановлені відповідачами порушення, вважає, що відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного наказу.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що наказом ДФС України від 24.09.2015 №3006-о «Про призначення ОСОБА_3В.» призначено заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 /а.с. 137 т.1/.
Наказом ГУ ДФС у Полтавській області 24.09.2015 №851 «Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Полтавській області» з метою належної координації роботи структурних підрозділів ГУ ДФС у Полтавській області, відповідно до Регламенту ГУ ДФ, враховуючи наказ ДФС про призначення заступника начальника ГУ ДФС ОСОБА_3 від 24.09.2015 №3006-о, установлено тимчасовий розподіл обов'язків по керівництву роботи структурних підрозділів ГУ ДФС у Полтавській області, у т.ч. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_4: відділ інфраструктури, управління оподаткування юридичних осіб, управління доходів і зборів з фізичних осіб, управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, ДОЦ «Орлятко» ім. В.М. Садового, філія ДП «Сервісно-видавничого центру» в Полтавській області /а.с. 47-48 т. 1/.
18.02.2016 ГУ ДФС у Полтавській області видано наказ № 175 "Про тимчасовий розподіл обов'язків між керівництвом ГУ ДФС у Полтавській області" /а.с.56-57 т.1/, пунктом 1 якого установлено тимчасовий розподіл обов'язків по керівництву роботи структурних підрозділів ГУ ДФС у Полтавській області, у т.ч. заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_4: відділ матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем, управління податків і зборів з юридичних осіб, відділ погашення боргу, управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, ДОЦ «Орлятко» ім. В.М. Садового, філія ДП «Сервісно-видавничого центру» в Полтавській області, відділ реєстрації користувачів при ГУ ДФС у Полтавській області Управління (центру) сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС.
Наказами ДФС України від 01.03.2016 №668-о “Про покладання обов'язків начальника” виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Полтавській області з 09.03.2016 по 11.03.2016 покладено на ОСОБА_3 - заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області; від 15.03.2016 №851-о “Про покладання обов'язків на ОСОБА_3В.” з 15.03.2016 по 03.04.2016 виконання обов'язків начальника ГУ ДФС у Полтавській області покладено на ОСОБА_3; від 15.08.2016 №2948-о “Про покладання обов'язків на ОСОБА_3В.” з 15.08.2016 по теперішній час призначено в.о. начальника ГУ ДФС в області.
На виконання доручення керівництва ДФС за доповідною запискою від 15.08.2016 № 1414/99-99-06-02-20 “Про організацію та проведення перевірки” у період із 16.08.2016 по 31.08.2016, робочою групою у складі працівників ДФС України проведено перевірку ГУ ДФС у Полтавській області та окремих територіальних органів щодо стану організації роботи територіальних органів ДФС у Полтавській області, за результатами якої складений акт про результати тематичної перевірки територіальних органів ДФС у Полтавській області від 31.08.2016 № 1499/99-99-06-01-20 /а.с. 58125 т.1/.
Про результати перевірки органів ДФС у Полтавській області в.о.директора Департаменту внутрішнього аудиту та контролю, голові ДФС України ОСОБА_5 подано доповідну записку /а.с. 129-136 т.1/, у якій повідомлено, зокрема, що перевіркою встановлено численні недоліки та порушення в організації роботи територіальних органів ДФС у Полтавській області щодо адміністрування податків та відпрацювання суб'єктів господарювання групи ризику; запропоновано оголосити догану заступнику начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 за неналежне виконання службових обов'язків, незадовільну організацію роботи та контроль за роботою підпорядкованих структурних підрозділів, що призвело до невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з повного та якісного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, у т.ч. задіяних у схемах сумнівного ПДВ, які здійснюють реалізацію товарів, відмінних від придбаних, застосування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу, штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу тощо.
Згідно наказу ДФС України від 13.10.2016 № 859 "Про результати перевірки територіальних органів ДФС у Полтавській області" на підставі ст.ст. 64-68 Закону України від 10 грудня 2015 року “Про державну службу” перед дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ініційовано порушення дисциплінарних проваджень стосовно окремих посадових осіб територіальних органів ДФС у Полтавській області.
28.09.2016 ОСОБА_3 подав голові ДФС України ОСОБА_5 письмові пояснення, у яких виразив незгоду із висновками тематичної перевірки організації роботи територіальних органів ГУ ДФС у Полтавській області, результати якої набрали форму акту від 31.08.2016 № 1499/99-99-06-01-20 /а.с. 144-150 т. 1/.
За наслідками проведення дисциплінарного провадження головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України подано голові ДФС України ОСОБА_5 подання /а.с. 57 т.2/, у якому підтверджено факт вчинення дисциплінарного проступку заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3, що полягає у неналежному виконанні службових обов'язків, незадовільних організації діяльності та контролі за роботою підпорядкованих структурних підрозділів та рекомендовано застосувати до заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог нормативно-правових актів та відомчих документів ДФС.
В подальшому, ДФС України виданий наказ № 251-ДС від 01.12.2016, яким на підставі ст. ст. 65, 66 та 77 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” оголошено догану заступнику начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 за неналежне виконання службових обов'язків, незадовільну організацію роботи та контроль за роботою підпорядкованих структурних підрозділів, що призвело до невжиття дієвих заходів для забезпечення ефективної організації роботи з повного та якісного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, у т.ч. задіяних у схемах руху сумнівного ПДВ, які здійснюють реалізацію товарів, відмінних від придбаних, застосування штрафних санкцій за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН відповідно до п. 1201.1 ст. 1201 Кодексу, штрафних санкцій відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу тощо. /а.с. 16-18 т. 1/.
Не погодившись з вказаним наказом, позивач оскаржив його до суду.
Заперечуючи проти позову представником відповідача вказано на пропуск ОСОБА_3 встановлених ст. 99 КАС України строків звернення до адміністративного суду. Зокрема відповідач зазначив, що оскаржуваний наказ від 01.12.2016 №251-ДС надійшов до ГУ ДФС у Полтавській області 07.12.2016 каналами електрозв'язку в якості документа в електронній формі без електронного цифрового підпису (у сканованій формі) за допомогою автоматизованої інформаційної системи “Управління документами”, що запроваджена в органах ДФС. Станом на 07.12.2016 ОСОБА_3 виконував обов'язки начальника ГУ ДФС у Полтавській області, а тому наказ від 01.12.2016 №251-ДС, як документ, що надійшов від установи вищого рівня підлягав обов'язковому розгляду керівником ГУ ДФС у Полтавській області. Відповідач стверджує, що оскаржуваний наказ, одержаний ГУ ДФС у Полтавській області 07.12.2016 повинен був бути розглянутий ОСОБА_3 у день реєстрації, тому викликають сумніви твердження позивача про одержання наказу від 01.12.2016 №251-ДС лише 04.04.2017.
Суд, розглянувши питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, дійшов таких висновків.
Позивач зазначав, що спірний наказ для ознайомлення ОСОБА_3, в порядку, визначеному ч. 6 ст. 77 Закону України "Про державну службу", ДФС України не видавався, про його існування ОСОБА_3 дізнався лише 04.04.2017.
Відповідно до положень частини 6 ст. 77 Закону України "Про державну службу" державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.
До матеріалів справи, ДФС України не надано доказів вручення ОСОБА_3 під розписку належним чином завіреної копії наказу від 01 грудня 2016 року №251-ДС про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Посилання відповідача на обставини надходження копії наказу від 01 грудня 2016 року №251-ДС до ГУ ДФС у Полтавській області 07.12.2016 не може підтвердити факт вручення позивачу не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення належним чином завіреної копії наказу про притягнення до відповідальності ОСОБА_3 від 01 грудня 2016 року №521-ДС. Тому суд приходить до висновку, що такі твердження відповідача ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача суперечать вимогам закону та не підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами. Висновок про обізнаність позивача про існування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях, що не доведені жодними письмовими доказами та заперечуються позивачем.
Приймаючи до уваги те, що достовірних даних про ознайомлення ОСОБА_3 із оскаржуваним наказом відповідачем не надано, суд вважає що строк звернення до суду, встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства, позивачем не пропущено.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).
Відповідно до положень частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.
Частиною 1 статті 61 Закону №889-VIII передбачено, що службова дисципліна забезпечується шляхом: 1) дотримання у службовій діяльності вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби та виконання правил внутрішнього службового розпорядку; 2) формування керівником державної служби у підпорядкованих державних службовців високих професійних якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх посадових обов'язків, поваги до прав і свобод людини і громадянина, їхньої честі та гідності, а також до держави, державних символів України; 3) поєднання керівниками усіх рівнів методів переконання, виховання і заохочення із заходами дисциплінарної відповідальності щодо підпорядкованих державних службовців; 4) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підпорядкованих державних службовців з постійною турботою про них, виявленням поваги до їхньої честі та гідності, забезпеченням гуманізму та справедливості.
При цьому, службова дисципліна це неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку (п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону №889-VIII).
За порушення трудової дисципліни, в контексті приписів статті 147 КЗпП України до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Так, частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 64 Закону № 889-VIII).
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII).
Відповідно до пунктів 1 та 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з частиною 3 статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 66 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти до висновку, що при невиконанні або неналежному виконанні посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень державному службовцю може бути оголошена догана.
За твердженням відповідача, та як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного наказу, слугували результати перевірки діяльності територіальних органів ДФС у Полтавській області.
Так, згідно спірного наказу, під час перевірки організації роботи органів ГУ ДФС у Полтавській області робочою групою ДФС України встановлено суттєві недоліки та порушення в організації роботи ГУ ДФС у Полтавській області за напрямами роботи, функціональне керівництво якими здійснює заступник начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3
Дійсно, з матеріалів справи вбачається про підпорядкування позивачеві у 2015 - 2016 роках, зокрема, управління оподаткування юридичних осіб, управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Полтавській області.
Відповідно до змісту Положень про зазначені управління, в редакціях, що були чинні на протязі 2015 - 2016 років /а.с. 148 - 158 т.2; а.с. 183 - 192 т.2; а.с.206 - 216 т.2; а.с. 230 - 239 т.2/:
- організація роботи із ведення обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску містить процедуру організації роботи підпорядкованих ДПІ щодо забезпечення достовірного та своєчасного відображення первинних показників в підсистемах інформаційної системи органів ДФС та їх відповідним перенесенням до інтегрованої картки платника;
- організація функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість містить процедуру забезпечення організації роботи підпорядкованих ДПІ з підтвердження сформованих за затвердженими алгоритмами реєстрами платників податків;
- організація та контроль за правомірністю бюджетного відшкодування ПДВ містить процедуру організації та контролю за роботою підпорядкованих ДПІ з питань достовірності та повноти нарахування сум ПДВ, заявлених до відшкодування, аналізу проведення підпорядкованими ДПІ перевірок нарахування ПДВ, направлення підпорядкованим ПДІ узагальнених матеріалів щодо відшкодування сум ПДВ;
- організація та контроль за повнотою нарахування та своєчасністю сплати місцевих податків і зборів з юридичних осіб містить процедуру організації та координації роботи підпорядкованих ДПІ у вказаному напрямку;
- організація проведення камеральних перевірок юридичних осіб містить процедуру контролю за роботою підпорядкованих ДПІ щодо проведення камеральних перевірок . /а.с. 128 - 132 т.2/;
- організація та контроль за своєчасністю сплати податку на прибуток містить процедуру організації та координації роботи підпорядкованих ДПІ із забезпечення своєчасності сплати податку на прибуток задекларованим показникам /а.с. 152 т.2/.
Зазначені процедури виконувались позивачем, про що свідчать надані до матеріалів справи копії листів про:
- зобов'язання підпорядкованих підрозділів ДПІ проаналізувати не застосовані штрафні санкції та вжити заходів щодо застосування та сплати штрафних санкції, забезпечити проведення камеральних перевірок, звітувати щодо виконаної роботи /а.с. 43 т3/;
- направлення для опрацювання переліку СГ підприємств по яких наявні нараховані та не сплачені штрафні санкції /а.с.44 т3/;
- надання для відпрацювання переліку підприємств до яких не застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань /а,с. 45 т. 3/;
- надання для відпрацювання переліку підприємств якими порушений порядок подання декларацій з ПДВ /а.с. 46 - 49 т.3/.
Крім того, в ході судового розгляду справи представник позивача і позивач у письмових поясненнях зазначали про неможливість виконання певних функції, покладених на ДФС по фактах, викладених в оспорюваному наказі від 01.12.2016 року №251-ДС, дослідження яких можливе лише при проведення контрольно-перевірочних заходів - перевірок, а Законом України від 28.12.2014 №71VII зазначено, що у 2015, 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 міліонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів справи надано копії листів за підписом позивача, про необхідність ініціювання проведення перевірок за відповідними переліками, направлених на адресу Державної фіскальної служби України /а.с.50 - 107 т.3/.
Таким чином, робота по організації та координації діяльності підпорядкованих ДПІ позивачем виконувалась.
В наказі від 01.12.2016 №251-ДС відповідачем зазначений ряд порушень, що призвели до несплати певними юридичними особами сум до бюджету. Позивач не був згоден із правильністю виявлених фактів, про що вказав у поясненні від 28.09.2016року. Так,
- щодо проведення аналізу шляхів та причин поповнення суми ліміту (трансакція) у системі електронного адміністрування, позивач вказав про збій системи, що призвів до незбільшення ліміту для реєстрації ПДВ /а.с.44т.1/;
- стосовно вжиття належних заходів з метою дотримання вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо встановлення правомірності ненарахування окремими підприємствами умовного постачання за наявності активів на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ, позивач вказав про направлення листів і отримання інформації щодо визначення податкових зобов'язань /а.с. 44(зворот) т1/;
- було встановлено неналежну організацію роботи та контролю у 2016 році за правомірністю декларування податку на прибуток по декларації від 29.02.201 року, під час виплати доходів нерезидентам (ПрАТ “Райз-Максимко”), про що позивач зазначив, що проведено роботу з перевірки вказаних фактів /а.с. 43 (зворот), 44 т.1/;
- про необхідність дослідження та у разі встановлення порушень донарахуванню податок на прибуток під час виплати доходів нерезидентам, вказав про направлення відповідних запитів і отримання інформації щодо правомірності оподаткування доходів нерезидентів /а.с.44 т. 1/;
- щодо організації роботи в частині відпрацювання СГ, якими по деклараціях, поданих у лютому цього року, не сплачено або несвоєчасно сплачено авансовий внесок до або одночасно з виплатою дивідендів та не застосовано штрафні санкції відповідно до ст. 127 Кодексу (порушення правил нарахування, утримання та сплати податків у джерела виплати), пояснив про проведену роботу /а.с. 43 (зворот) т.1/;
- стосовно незабезпечення контролю за платниками податків у частині дотримання вимог пункту 200.4 статті 200 Кодексу під час зарахування суми від'ємного значення з податку на додану вартість у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди, пояснив про дію мораторію на проведення перевірок суб'єктів господарювання і неможливість визначення сум без проведення перевірочної роботи /а.с. 43(зворот) т.1/;
- стосовно застосування штрафних санкції за порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, вказав про направлення на адресу відповідних ДПІ листів із визначенням про необхідність проведення відповідної роботи /а.с. 43 (зворот) т1/.
Крм того, як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_3 від 28.09.2016, позивач, за відсутності реальної можливості застосування до суб'єктів господарювання штрафних санкцій,передбачених ст. 126 Кодексу, п. 7 ч.11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” пояснив, що у зв'язку з обмеженням проведення перевірок платників податків у відповідності до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” від 28.12.2014 №71-VIII та Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” від 24.12.2015 №909-VIII, у 2016 році до ДФС направлено листи щодо надання роз'яснень та практичної допомоги по застосуванню штрафних санкцій платників податків у зв'язку із законодавчими змінами.
З урахуванням викладеного, вбачається про провадження позивачем роботи по всіх вказаних в наказі від 01.12.2016 року №251-ДС недоліках, що полягала як в наданні відповідних вказівок та розпоряджень підпорядкованим ДПІ так і в отриманні інформації на наслідками проведення такої роботи і володіння такою інформацією з боку позивача.
Згідно ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Частинами 9, 10, 11 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 3 ст. 73 Закону № 889-VIII).
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
За наслідками проведення дисциплінарного провадження головою дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України подано голові ДФС України ОСОБА_5 подання /а.с. 57 т.2/, у якому вказано про факт вчинення дисциплінарного проступку заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3, що полягає у неналежному виконанні службових обов'язків, незадовільних організації діяльності та контролі за роботою підпорядкованих структурних підрозділів та рекомендовано застосувати до заступника начальника ГУ ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог нормативно-правових актів та відомчих документів ДФС.
Однак, у акті тематичної перевірки від 31.08.2016 №1499/99-99-06-01-20, доповідній записці Департаменту внутрішнього аудиту від 28.09.2016 №1732/99-99-06-01-20, поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС від 22.11.2016 №2181/99-99-06/ДК відсутнє визначення конкретних дій, що вчинялися позивачем і призвели до вчинення ним дисциплінарного проступку, відсутні відомості щодо допущених позивачем порушень, які б можна було кваліфікувати, як дисциплінарний проступок, не враховано характеристику позивача, не доведено причинно - наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) позивача по організації діяльності підпорядкованих структурних підрозділів і наслідками виконання даними підрозділами завдань, які мали місце, не перевірено наявності обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а висновки дисциплінарного провадження про існування підстав для застосування дисциплінарного стягнення не відповідають дійсності.
Колегія суддів зазначає, що оскаржуваний наказ № 251-ДС від 01.12.2016 не містить у собі посилання на конкретні факти порушення ОСОБА_3 своїх службових обов'язків, визначених Положенням про Головне управління ДФС у Полтавській області, Положенням про управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Полтавській області, та із змісту цього наказу не вбачається, які саме службові обов'язки не виконав позивач.
Матеріалами справи не підтверджена наявність причинного зв'язку між невиконанням позивачем своїх посадових обов'язків і тими наслідками неналежної роботи територіальних органів ДФС у Полтавській області щодо адміністрування податків та відпрацювання суб'єктів господарювання групи ризику, про які йдеться в наказі від 01.12.2016 року №251-ДС.
Окрім цього, ДФС при визначенні виду дисциплінарного стягнення не враховувала усіх обставин, що стосувались подій, з приводу яких призначене дисциплінарне провадження, в контексті конкретних дій позивача, вчинених ним з метою організації діяльності та контролю за роботою підпорядкованих структурних підрозділів, повноти і ефективності таких дій.
У акті тематичної перевірки територіальних органів ДФС у Полтавській області не наведено переконливих доказів неналежного виконання позивачем службових обов'язків, оскільки позивач всебічно сприяв ефективній організації роботи з повного та якісного відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, здійснював усі необхідні та залежні від нього дії у повному обсязі за наявних у конкретній ситуації ресурсів і можливостей.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено правомірності застосування до позивача саме догани як виду дисциплінарного стягнення з урахуванням тих обставин, що за 23 роки проходження служби в податкових органах до позивача не було застосовано жодного дисциплінарного стягнення, йому надана позитивна характеристика, ОСОБА_3 неодноразово нагороджувався почесною грамотою, має подяку та був занесений до дошки пошани /а.с.37 - 41/, а будь-які докази заподіяння шкоди інтересам держави, фізичних чи юридичних осіб відсутні.
На підставі вищевикладеного, відповідачем не доведено вчинення позивачем порушення трудових обов'язків та наявність причинного зв'язку між невиконанням ним трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення та стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, що свідчить про протиправність спірного наказу відповідача та наявність підстав для його скасування.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 01.12.2016 №251-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 01.12.2016 №251-ДС "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн. (шістсот сорок гривень).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 квітня 2017 року.
Головуючий суддя ОСОБА_6
суддя суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8