Постанова від 27.04.2017 по справі 815/2080/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року м.Одеса Справа № 815/2080/17

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Іванова Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області, відповідач) в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління ДФС в Одеській області, щодо відмови у видачі довідки ОСОБА_1 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям із всіма складовими заробітної плати з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області видати ОСОБА_1 довідку, про розмір заробітної плати для перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в редакції, чинній на день її призначення з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно правових актів та Постанови Кабінету Міністрів України № 292 від 06.04.2016 року «Про деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» із зазначенням усіх складових заробітної плати працюючого державного службовця за відповідною посадою, на які нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з підвищенням з 01.12.2015 р., з 01.05.2016 р., та з 01.01.2017р. посадових окладів державним службовцям.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.02.2017 року (одна заява) та 08.02.2017 року (дві заяви) позивач зверталась із заявою до Головного управління Державної фіскальної служби про видачу довідок «про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію» у зв'язку із підвищенням посадових окладів працюючих державних службовців з 01.12.2015 року, з 01.05.2016 року та з 01.01.2017 року за формою затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 року № 15-1 або у довільній формі. Проте, листами від 15.02.2017 року №353/В/15-32-05-02-09, від 16.02.2017 року №391/В/15-32-05-02-09 та від 01.03.2017 року №670/В/15-32-05-02-09 відповідачем повідомлено, що Мінсоцполітики опублікувало в засобах масової інформації роз'яснення від 01.11.2016 «Щодо надання підприємствами, установами, організаціями довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям». Згідно наданих роз'яснень відповідач дійшов висновку, що жодним нормативно-правовим актом не зобов'язано підприємства, установи, організації надавати довідки про заробітну плату та/або будь-яку іншу інформацію для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям. Проте позивач вважає висновок Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, викладений у вищевказаних листах передчасним та таким, що суперечить Конституції України та Кодексу законів про працю України, в зв'язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте в позові просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОСОБА_1 25.06.2007 року наказом ДПА в Одеській області №692-о звільнена з посади головного податкового інспектора відділу аналізу доходів по секторах економіки управління економічного аналізу, а у грудні 2006 року їй призначена пенсія як державному службовцю згідно ст..37 Закону України «Про державну службу».

08.02.2017р. позивач звернулась до в.о.начальника ГУДФС в Одеській області з заявою в якій зазначила яку посаду вона займала до звільнення, посилаючись на прийняття Кабінетом міністрів України постанови №1013 від 09.12.20015року відповідно до якої відбулось підвищення посадових окладів державних службовців з 01.12.20015р. просила надати інформацію по формі №15-01 або довідку у довільному вигляду про заробітну плату у грошовому виразі по аналогічній посаді станом на 01.12.2015р. в розрізі складових з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріально -побутові потреби (а.с.25).

16.02.2017р. ГУ ДФС в Одеській області надало їй відповідь вих..№391/В/15-32-05-02-09 (надалі - перша відповідь) в якій з посиланням на зміни в законодавстві, що регулюють питання перерахунку пенсій колишнім державним службовцям роз'яснено про відсутність підстав для видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям (а.с.22-24).

Водночас позивача повідомлено, що посадовий оклад за посадою головного державного інспектора станом на 01.12.2015р. відповідно до Постанови КМУ №1013 складав 1723 грн.

Одночасно з поданням першої заяви 08.02.2017р. позивач подала до відповідача другу заяву тільки з посиланням вже на прийняття Кабінетом міністрів України постанови №292 від 06.04.2016р. та також просила надати інформацію по формі 15-01 або довідку у довільному вигляді про заробітну плату у грошовому виразі по аналогічній посаді станом на 01.05.2016р. в розрізі складових, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріально-побутові потреби (а.с.21).

На вищевказане звернення 15.02.2017р. відповідачем надана відповідь вих..№353/В/15-32-05-02-09 аналогічна за змістом першій відповіді та повідомлено, що посадовий оклад за посадою головного державного інспектора станом на 01.05.2016р. відповідно до Постанови КМУ №292 складав 3274 грн. (а.с.18-20).

22.02.2017 року позивач втрете звернулась до відповідача з заявою в якій з посиланням на постанову КМУ від 18.01.2017р. №15 просила видати їй довідку про складові заробітної плати на відповідній посаді з якої їй призначена пенсія станом на 01.01.2017р. (посадовий оклад, надбавка за вислугу років, премій матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріально-побутові потреби (а.с.17).

01.03.2017р. відповідач надав відповідь вих..№670/В/15-32-05-02-09 за змістом аналогічним попереднім та повідомив, що згідно постанови КМУ №15 від 18.01.2017р. посадовий оклад за посадою головного державного інспектора станом на 01.01.2017р. складає 3801 грн. (а.с.14-16).

Позивач у позові просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям із всіма складовими заробітної плати з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

При порівнянні змісту вищевказаних позовних вимог та заяв поданих до відповідача вбачається, що тільки у двох перших заявах датованих 08.02.2017р. позивач просила в альтернативній формі надати інформацію по формі 15-01.

Виходячи з принципу диспозитивності суд надає оцінку саме правомірності рішення відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям із усіма складовими заробітної плати з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з заяв позивача від 08.02.2017р. вона просила видати їй інформації по формі 15-01.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Постанову Правління Пенсійного фонду України №15-1 від 04.09.2013 р. якою серед іншого затверджені форми довідок про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Вищевказаною Постановою Правління ПФУ затверджені наступні форми довідок про заробітну плату:

про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу";

про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію (в якій містилися усі складові заробітної плати);

про заробітну плату державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на посадах, з яких призначено (перераховано) пенсію.

Та як вже зазначалось вище ОСОБА_1 просить у позові визнати неправомірним відмову у видачі довідки саме щодо для перерахунку пенсій, а не про призначення пенсії.

Проте постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 N 15-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 липня 2016 р. за N 1020/29150) «Про внесення змін до постанови правління від 04 вересня 2013 року N 15-1» яка діє з 02.09.2016р. внесені зміни, якими абзац третій пункту 1, що передбачав форму затребуваної довідки виключений.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином з 02.09.2016р. форма довідки яку намагалась позивач отримати у відповідача та щодо ненадання якої висуваються вимоги перестала існувати.

Також суд враховує, що статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Одночасно, пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.

На момент звернення позивача до суду, Кабінетом Міністрів України умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям не визначені.

Між тим, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначалась в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.

Таким чином, у період часу, коли позивач просила надати довідку у формі передбаченої постановою правління ПФУ №15-01 ( лютий 2017р.), такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено взагалі не було.

Крім того, 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VIII від 10 грудня 2015 року.

Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу Закону №889-VIII.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В свою чергу, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав видавати довідку позивачу по формі закріплених нормою, що втратила чинність.

Враховуючи встановлені судом обставини суд вважає, що відповідач обґрунтовано та цілком правомірно відмовив позивачу у видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а тому у задоволенні позовної вимоги щодо визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити й про те, що в даному випадку не має місця звуження соціально-правових гарантій відповідних категорій осіб, які отримують пенсію державного службовця, з огляду на наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В свою чергу, жодні соціальні права не є абсолютними, вони можуть бути обмежені у визначеному Законом порядку. Так, у відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Та виходячи з того, що друга позовна вимога - зобов'язати відповідача видати довідку про розмір заробітної плати для перерахунку раніше призначеної пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» є похідною від першої вимоги щодо якої суд дійшов до висновку про необґрунтованість, то вона також не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що у період часу, коли позивач в лютому 2017 року просила надати довідку у формі передбаченої постановою правління ПФУ №15-01, а форма довідки була скасована, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254 КАС України.

Апеляційну скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Іванов Е.А.

Попередній документ
66218539
Наступний документ
66218541
Інформація про рішення:
№ рішення: 66218540
№ справи: 815/2080/17
Дата рішення: 27.04.2017
Дата публікації: 03.05.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (19.09.2018)
Дата надходження: 05.04.2017
Предмет позову: визнання неправомірними дії та зобов’язання вчинити певні дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ІВАНОВ Е А
відповідач (боржник):
Головне управління Державної фіскальної Служби в Одеській області
позивач (заявник):
Вільховецька Віра Іллівна