м. Миколаїв
16 лютого 2017 року Справа № 814/2716/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови № 300 про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 року; визнання протиправним та скасування припису № 411 від 16.11.2016 року, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови № 300 про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 року; визнання протиправним та скасування припису № 411 від 16.11.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що будівельні роботи з будівництва будівлі замість сараю (Літ. И1) по пр. Центральному, 40 у м. Миколаєві не проводились, а фундамент залишився від старої будівлі. Крім того, виконання відповідних робіт позивачем і не планується, а тому постанова управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 28.11.2016 р. № 300 та припис № 411 від 16.11.2016 року є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 28.11.2016 р. № 300 та припис № 411 від 16.11.2016 року правомірними, оскільки на момент перевірки будівля сараю (Літ. И1) розміром 4, 80 х 3, 88 знесена. На її місці залитий бетонний фундамент розміром 4х5м. під будівлю невстановленого призначення. Вказані будівельні роботи проводились без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Представники сторін в судовому засіданні заявили клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що підставою проведення позапланової перевірки об'єкта «Будівництво будівлі невизначеного призначення по пр. Центральному, 40, у м. Миколаєві», згідно з п. 7 Порядку № 553, стало звернення гр. ОСОБА_2 від 02.11.2016 № В-298-22-16.
Про проведення позапланової перевірки позивач був повідомлений особисто листом за вих. №1014-7796-16 від 03.11.2016 року.
16 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил об'єкта «Будівництво господарської будівлі по пр. Центральному, 40 у м. Миколаєві ".
За результатами перевірки 16 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у відповідності до якого, виявлено порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: будівельні роботи на обєкті виконувались без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи.
Після чого, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2016 року та видано припис від 16.11.2016 року № 411 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво будівлі невизначеного призначення по пр. Центральному, 40, у м. Миколаєві» (термін: негайно); усунути виявлені порушення шляхом отримання відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи на зазначеному об'єкті (термін: до 16.02.2017 року) та у разі не виконання п. 2 цього припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення об'єкту «Будівництво будівлі невизначеного призначення по пр. Центральному, 40, у м. Миколаєві» у розміри, що передували самочинному будівництву (термін: до 16.02.2017 року).
Протокол, акт та припис надіслані у порядку та у строки, встановлені Порядком № 244.
28 листопада 2016 року на підставі акту перевірки від 16.11.2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2016р., припису від 16.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 Кодексу України про Адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн., на підставі чого відповідачем винесено постанову № 300.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно частини 1 та 2 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому, пунктом 2 частини 4 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.
Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (надалі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Згідно із п. 11 Порядку № 553, посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, мають право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих за будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури; забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані зі здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 16 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування щодо якого здійснюється контроль, а другий залишається в інспекції. Акт підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування щодо якого здійснено перевірку.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис) (пункт 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю).
Судом встановлено, що 16 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил об'єкта «Будівництво господарської будівлі по пр. Центральному, 40 у м. Миколаєві ".
За результатами якої встановлено те, що житлова будівля по пр. Центральному, 40 (Літ. Д згідно викопіровки із схематичного плану кварталу, наданого КП Миколаївське міжміське БТІ) одноповерхова і має розміри в плані 17,03x7,65м. Квартири в даному будинку згідно договорів купівлі-продажу квартир від 06.10.2003 № № 3398, 3401, 3404 належать ОСОБА_1 Право власності на земельну ділянку, на якій здійснюються будівельні роботи, або на її користування у ОСОБА_1 відсутнє. На момент перевірки будинок знаходиться в зруйнованому стані, перекриття та дах відсутні. В зазначеному стані будинок знаходиться тривалий час, про що свідчить стан його конструкцій. Будівельні роботи в ньому не розпочаті і не виконуються.
Відповідач зазначив, що на момент перевірки будівля сараю (Літ. И1) розміром 4,80x3,88 знесена, а на її місці залитий бетонний фундамент розміром 4x5м під будівлю невстановленого призначення. Вказані будівельні роботи проводились без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності".
За результатами перевірки 16 листопада 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у відповідності до якого, виявлено порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: будівельні роботи на обєкті виконувались без відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи.
Після чого, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2016 року та видано припис від 16.11.2016 року № 411 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво будівлі невизначеного призначення по пр. Центральному, 40, у м. Миколаєві» (термін: негайно); усунути виявлені порушення шляхом отримання відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи на зазначеному об'єкті (термін: до 16.02.2017 року) та у разі не виконання п. 2 цього припису усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення об'єкту «Будівництво будівлі невизначеного призначення по пр. Центральному, 40, у м. Миколаєві» у розміри, що передували самочинному будівництву (термін: до 16.02.2017 року).
28 листопада 2016 року на підставі акту перевірки від 16.11.2016 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2016р., припису від 16.11.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 96 Кодексу України про Адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн., на підставі чого відповідачем винесено постанову № 300.
Так, згідно ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Але, позивачем в судовому засіданні пояснено суду, що будівельні роботи за вказаною адресою не ведедуться, будівля сараю (Літ. И1) розміром 4,80x3,88 дійсно знесена, а фундамент залишився від старої будівлі. Крім того, позивачем пояснено, що перевіряючим при обрахуванні площі знесеної будівлі сараю (Літ. И1) також додано товщину самого фундаменту. Після чого, відповідальною особою відповідача зроблено висновок про збільшення розмірів фундаменту після самочинного виконання будівельних робіт.
Суд погоджується з таким твердження позивача, оскільки відповідачем так і не пояснено суду, яким чином здійснювалось обрахування площі знесеної будівлі.
Крім того, доказів на підтвердження того, що це новий фундамент відповідачем надано суду не було, як і не надано доказів того, що будівельні роботи ведуться позивачем.
Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства України, суд прийшов до висновку про те, що відповідач при проведенні позапланової перевірки дійшов хибного висновку про порушення позивачем містобудівного законодавства та неправомірно прийняв оскаржувані припис і постанову, оскільки в ході судового розгляду справи не підтверджений факт допущення позивачем правопорушень у сфері містобудівної діяльності.
Підставою для притягнення до відповідальності позивача є скоєння правопорушення, але в даному випадку, відсутня об'єктивна сторона правопорушення, як складова складу правопорушення, оскільки, позивачем не виконувались будівельні роботи.
Згідно зі статтею 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 КАС України).
При цьому, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та документи, надані позивачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 14, 70-72, 79, 86,128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови № 300 про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 року; визнання протиправним та скасування припису № 411 від 16.11.2016 року- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області № 300 про адміністративне правопорушення від 28.11.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області № 411 від 16.11.2016 року.
Судові витрати в сумі 1102, 40 грн. (одну тисячу сто дві гривні сорок копійок) стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва