м. Миколаїв
03 березня 2017 року Справа № 814/59/17
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про зобов'язання Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області продовжити у приписі № 346 від 29.09.2016 року в частині вимог оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з "Реконструкції квартири № 38" за адресою: вул. Лазурна, 50, м. Миколаїв, в термін до 29.04.2017 року, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про зобов'язання Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області продовжити у приписі № 346 від 29.09.2016 року в частині вимог оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з "Реконструкції квартири № 38" за адресою: вул. Лазурна, 50, м. Миколаїв, в термін до 29.04.2017 року.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що для отримання декларації про початок будівельних робіт з реконструкції квартири № 38 за адресою: вул Лазурна, 50, м. Миколаїв, нею вживаються заходи щодо оформлення правовстановлюючого документу на квартиру, тому припис про усунення порушень вимог законодавства вважає передчасним.
Відповідач заперечив проти позову та просив у задоволенні позову відмовити, оскільки припис прийнято правомірно та позивачем не оскаржувався. Крім того, чинним законодавством не передбачена можливість продовжувати дію припису.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов'язки.
Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об'єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб'єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.
Відтак, суддя прийшов до висновку, що спір підлягає вирішенню на підставі наявних у матеріалах справи доказів, оскільки вони повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі звернення ОСОБА_2 до адміністрації Заводського району від 16.09.2016 року № 7715-14-16 Управлінням державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області проведено позапланову перевірку об'єкта «Реконструкція квартири № 38 за адресою: вул. Лазурна, 50, м. Миколаїв».
За результатами перевірки відповідачем складено акт від 29.09.2016, згідно якого виявлено виконання будівельних робіт з реконструкції квартири за вказаною адресою - в житловій кімнаті площею 17,4 кв.м демонтовано віконний блок та з зовнішньої сторони квартири прибудовано будівлю невизначеного призначення (ймовірно балкон) розмірами в плані 3,80 x 2,10 м., висотою 2,30 м. Змонтовано віконний блок розмірами 2,40 x 1,25 м., покрівля металопрофільні листи, вхід на об'єкт здійснюється через квартиру. Об'єкт розташований на фундаменті з профільних металевих труб розмірами 100x100мм в кількості 6 одиниць, які забетоновані в грунт.
В порушення ст. ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. ст. 7, 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», вищезазначені будівельні роботи виконуються позивачем без відповідних документів, які надають право на їх виконання, та за відсутності проектної документації.
Після чого, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відношені позивача від 29.09.2016 року.
10.10.2016 року Управлінням розглянуто справу про адміністративне правопорушення, визнано позивача винною та притягнуто до відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП. та видано постанову № 255, якою накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. Вказаний штраф позивачем сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією від 01.11.2016 року, яка міститься в матеріалах справи.
Крім того, відповідачем видано припис від 29.09.2016 року № 346 з вимогою зупинити виконання будівельних робіт на об'єкті (термін: негайно) та оформити відповідні документи, які надають право виконувати будівельні роботи з реконструкції квартири (термін: до 29.12.2016 року).
Протоколи, акт та приписи надіслані у порядку та у строки, встановлені Порядком № 244.
23.12.2016 року за вих. 1014-9169-16, позивачем отримано від Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області листа про перевірку виконання вимог припису, яким повідомлено про проведення 10.01.2017р. позапланової перевірки виконання законних вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам містобудівного законодавства, виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання від 29.09.2016 року № 346.
Приймаючи до уваги те, що позивачем вчиняються дії щодо оформленяя відповідних документів, які надають право виконувати будівельні роботи з реконструкції квартири, однак не з вини позивача оформити їх у строки, встановлені у приписі, не має можливості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР).
Так, відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно частини другої статті 4 Закону № 3038-VI, суб'єктами містобудування - є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Закон №687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
В розумінні частин першої-другої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Більш детально процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553).
Із положень пункту 2 Порядку №553 випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно пунктів 9, 14 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись (п. п. 13, 16 Порядку №553).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).
В свою чергу, пунктом 18 Порядку №553, передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках.
Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Із положень пункту 19 Порядку №553 випливає, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
З аналізу процитованих норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення, зокрема, позапланових перевірок, за наслідком яких складається акт, який підписується перевіряючим та суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, у випадку виявлення порушень, - припис з вимогою про їх усунення. При цьому, один примірник як акту так і припису надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Останній же (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності саме суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2016 року Управлінням розглянуто справу про адміністративне правопорушення, визнано позивача винною та притягнуто до відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП на підставі постанови № 255 по справі про адміністративне правопорушення. Вказаний штраф позивачем сплачено в повному обсязі.
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» N 3038-VI від 17.02.2011 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п.14 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» №553 від 23.05.2011 .
Тобто, діючим законодавством не передбачено обов'язку чи права відповідача продовжувати строк виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним здійснюються заходи по отриманню декларації про початок будівельних робіт з реконструкції квартири № 38 за адресою: вул Лазурна, 50, м. Миколаїв, шляхом оформлення правовстановлюючого документу на квартиру, тому позивач просить суд зобов'язати інспекцію продовжити термін дії припису.
Отже, суд не має права зобов"язувати суб"єкта владних повноважень вчинити дії щодо продовження строку виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, оскільки такого обов'язку відповідача не визначено на законодавчому рівні.
Тому, суд погоджується з позицією відповідача, що чинним містобудівним законодавством не передбачається продовження терміну виконання вимог приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки прийняття припису та визначення строку для усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з реконструкції квартири належить до повноважень відповідача. Тому, суд не може перебирати на себе повноваження відповідача у сфері архітектурно-будівельного контролю, втручатись в його дискреційні повноваження. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень не можуть бути виправдані з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.
Тобто, позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 7-9, 14, 70-72, 79, 86,128, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області про зобов'язання Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Миколаївській області продовжити у приписі № 346 від 29.09.2016 року в частині вимог оформлення відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи з "Реконструкції квартири № 38" за адресою: вул. Лазурна, 50, м. Миколаїв, в термін до 29.04.2017 року - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва