м. Миколаїв
22 лютого 2017 року Справа № 814/2709/16
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 56 256, 99 грн., -
ВСТАНОВИВ: До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 56 256, 99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно до розразхунку податкова заборгованість відповідача становить 56 256, 99 грн., яка ним у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не сповістив, надіслав до суду заяву, у якій зазначив, що право власності на все нерухоме майно, яке могло б підпадати під оподаткування податком на нерухомість, виникло у нього на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2014 року у справі № 915/1207/14, яким було визнано дійсними договори купівлі продажу між ОСОБА_1 та ПВСП ім. Т.Г.Шевченка від 30.04.2011 року №02/11 та 03/11 та визнано за ОСОБА_1 право власності на вказані в цих договорах об'єкти. На підставі цього рішення суду у відповідному реєстрі прав на нерухоме майно було зареєстровано за відповідачем право власності на ці об'єкти. Однак постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2015 року у цій же справі (№915/1207/14) рішення господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2014 року про визнання дійсними договорів було скасовано. Постановою Вищого господарського суду України від 15 грудня 2015 року у справі № 915/1207/14 касаційну скаргу на постанову ОАГС України від 27.08.2015року у цій же справі залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 серпня 2015 року без змін. В подальшому в реєстрі прав на нерухоме майно було внесено відповідні відомості про скасування підстави для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно та відповідних записів про таку реєстрацію. Таким чином, відповідач зазначає, що у податкової служби були відсутні підстави для нарахування податку на нерухоме майно, яке було вказане в договорах купівлі продажу між ОСОБА_1 та ПВСП ім. Т.Г.Шевченка від 30.04.2011 року №02/11 та 03/11 та рішенні господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2014 року у справі № 915/1207/14, так як фактично рішення суду було скасовано.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (код РНОКПП - НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа - підприємець та знаходиться на обліку, як платник податків в Южноукраїнській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області
Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до п.п.16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як вбачається з довідки Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області станом на 24.11.2016 р. за відповідачем рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 56 256,99 грн.
Згідно п.36.1.ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5, ст.36 ПК України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків.
Дана заборгованість відповідача нарахована на підставі податкових повідомлень-рішень від 15.07.2016 р. №38096-00 у сумі 15 491,74 грн., №38097-00 в сумі 6701,44 грн., №38098-00 в сумі 1647,95 грн., №38099-00 в сумі 4477,37 грн., №38100-00 в сумі 16 986,23 грн., №38101-00 в сумі 4051,07 грн., №38102-00 в сумі 5139,96 грн., №38103-00 в сумі 79,17 грн., №38104-00 в сумі 1682,06 грн.
Правом на оскарження податкових повідомлень-рішень відповідач не скористався, а відтак на час розгляду справи вони є чинними та вважаються узгодженими.
Таким чином, за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 56 256,99 грн. за 2015 рік.
Згідно з п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми “Ф” №11871-00 від 05.10.2016 року, на суму 56 256,99 грн., яка вручена відповідачу 08.10.2016 р., про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення. Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що що у податкової служби були відсутні підстави для нарахування податку на нерухоме майно, яке було вказане в договорах купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ПВСП ім. Т.Г.Шевченка від 30.04.2011 року №02/11 та 03/11 та рішенні господарського суду Миколаївської області від 10 вересня 2014 року у справі № 915/1207/14, так як фактично рішення суду було скасовано, з огляду на те, що в податковому періоді, в якому було нарахування сум до сплати, права власності за даними обєктами ще не було скасовано.
Відповідно до п.20.1.34 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що з дня надіслання податковим органом відповідачу податкової вимоги минуло 60 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.
Даних щодо оплати відповідачем податкової заборгованості у загальній сумі 56 256,99 грн. на дату розгляду справи суду не надані.
Таким чином, податкова заборгованість у встановлені законодавством строки сплачена не була.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 7-9, 11, 14, 69, 70-72, 79, 86, 94, 103, 158 -163, 167 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 56 256, 99 грн. - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до місцевого бюджету (банк отримувача ГУ ДКС в Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 3730556, р/р 21411512700220 (призначення платежу "140" -погашення податкового боргу)) податковий борг в сумі 56 256, 99 грн. (п'ятдесят шість тисяч двісті п'ятдесят шість гривень дев'яносто дев'ять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Г.В. Лебедєва