12.3
26 квітня 2017 року СєвєродонецькСправа № 812/549/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Пляшкової К.О.,
секретаря судового засідання: Михальченко Д.С.,
за участю
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2 (ордер від 26.04.2017 АА № 067584),
представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 06.07.2016 № ВДЗ/63),
розглянувши у попередньому судовому засіданні питання про заміну первинного відповідача належним відповідачем в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
Судом на вирішення сторін поставлено питання про заміну первинного відповідача - Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, належним відповідачем - Головним Управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.
Учасники процесу проти заміни первинного відповідача належним відповідачем не заперечували. Представник Відповідача просив суд зазначити, що заміна Відповідача здійснюється на Головне управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії.
Заслухавши думку учасників процесу, вирішуючи питання про заміну первинного відповідача належним відповідачем, суд виходить з такого.
У частині першій статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України наведено визначення термінів таких, як:
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7);
відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9).
Згідно з положеннями частин першої та третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до частин другої та третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
З системного аналізу вищезазначених положень Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що відповідачем у справі може бути суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, оскільки саме йому належить адміністративна процесуальна правосуб'єктність.
Статтею 1 Закону України від 10.01.2002 № 2925-ІІІ «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» затверджено таку загальну структуру Міністерства внутрішніх справ України:
Міністерство внутрішніх справ України - центральний орган управління;
головні управління, управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти;
підрозділи судової міліції;
підрозділи місцевої міліції;
головний орган військового управління, оперативно-територіальні об'єднання, з'єднання, військові частини і підрозділи, вищі навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади, що не входять до складу оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України;
навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення.
Тобто, за законом органом державної влади, який входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України, визначено Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області.
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що з 06.11.2015 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області знаходиться в стані припинення (арк. спр. 31-35).
Саме з метою здійснення процедури припинення цього органу державної влади створено його Ліквідаційну комісію, на яку покладено повноваження по управлінню цим суб'єктом на час його ліквідації. При цьому Ліквідаційна комісія не набуває статусу юридичної особи, а суб'єкт, що ліквідується в період її роботи, не втрачає статусу юридичної особи. Тобто, Ліквідаційна комісія є повноважним представником суб'єкта, що ліквідується.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Луганській області не може бути Відповідачем, оскільки не є органом державної влади, тобто, суб'єктом владних повноважень, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, та не має адміністративної процесуальної правосуб'єктності.
Належним Відповідачем у справі є Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії.
Суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи (частина перша статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин суд вважає за необхідне допустити заміну первинного відповідача - Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, належним відповідачем - Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії.
Керуючись статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Допустити заміну первинного відповідача - Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, належним відповідачем - Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі Ліквідаційної комісії.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України заперечення на ухвали суду першої інстанції, які не можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від постанови суду, можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Повний текст ухвали складено та підписано 27 квітня 2017 року.
Суддя ОСОБА_4