Провадження №2/760/3666/17;
Справа 760/6166/17
06 квітня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним установчих документів і скасування державної реєстрації, а також визнання незаконним обрання та діяльність Голови правління, правління, ревізійної комісії та управителя -
Позивачі звернулись до суду із вищезазначеним позовом, в якому просять суд:
визнати недійсними установчі документи та скасувати державну реєстрацію ОСББ «Шепелівський маєток»,
визнати обрання на посаду голови ОСББ - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також обрання членів правління, ревізійної комісії та управителя ОСББ «Шепелівський маєток» незаконним, тобто в порушення діючого законодавства України,
відшкодувати співвласникам ОСББ «Шепелівський маєток» грошові кошти, витрачені на незаконну виплату заробітної плати голові, членам правління, ревізійній комісії та управителю ОСББ.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України.
Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до чинного законодавства України, а саме ст.119 ЦПК України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У позовній заяві не викладені обставини, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких вони звертаються до суду та обґрунтовують свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, позивачі, вказавши відповідачами ОСОБА_8, ОСОБА_9, не зазначають будь-якого доказу на підтвердження того, що саме цими особами були порушені їхні права та якими доказами це підтверджується, крім того, не зазначено жодного доказу, що позивачі є співвласникам ОСББ «Шепелівський маєток».
Крім того, згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Суддя звертає увагу позивачів на те, що вони просять відшкодувати співвласникам ОСББ «Шепелівський маєток» грошові кошти, витрачені на незаконну виплату заробітної плати голові, членам правління, ревізійній комісії та управителю ОСББ, що є майновою вимогою, при цьому не зазначають ціну позову та не надають відповідного розрахунку вказаних вимог.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Виходячи з цього, в позові слід зазначити:
- в чому саме полягає порушення прав позивачів відповідачами,
- якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права, якщо воно є,
- як вбачається з поданої заяви, в ній не зазначені докази, які обґрунтовують позовні вимоги заявлені до відповідачів.
Виходячи з вищенаведеного, позивачам слід викласти обставини в обґрунтування пред'явлених конкретизованих позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, з посиланням на докази в підтвердження обставин в обґрунтування заявлених вимог.
Крім того, ч. 5 ст. 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 грн.
Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).
З поданої позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено три самостійні вимоги.: дві немайнові та одну майнову. Проте позивачами доказів сплати судового збору не надано.
А тому позивачам необхідно сплатити судовий збір за заявлені ними вимоги відповідно до вищезазначених вимог законодавства та надати суду підтвердження відповідної сплати.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, даний позов не відповідає вимогам ст. 120 ЦПК України, оскільки позивачам додано до позовної заяви копії всіх документів, що додаються до неї в одному примірнику, однак не надано копію позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до позовної заяви для відповідача.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
При таких обставинах, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним установчих документів і скасування державної реєстрації, а також визнання незаконним обрання та діяльність Голови правління, правління, ревізійної комісії та управителя - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: