Справа № 760/7334/17
Провадження № 1-кс/760/6481/17
24 квітня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Соломянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні №12015100090010272, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СВ Соломянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що в провадженні слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП в м. Києві знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100090010272 від 22.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Як зазначив слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2015 року приблизно о 14:30 год. в службовому кабінеті №210 Солом'янського районного управління , що за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 49, працівниками міліції у гр. ОСОБА_5 виявлено та вилучено металевий предмет, який схожий на «кастет».
Згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві №1324 від 26.10.2015 року представлений на дослідження залізний виріб у вигляді кастету, вилучений в м. Києві, пр. Повітрофлотський, 49 у гр. ОСОБА_5 є холодною зброєю ударно-роздробляючої дії, виготовлений саморобним способом з використанням заводського устаткування.
Як зазначила слідчий, в діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 263 КК України.
06.01.2016 року складено повідомлення про підозру про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України.
Слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки останній на неодноразові виклики слідчого не з'являється, причини неявки не повідомляє, місце знаходження його не відоме та про зміну місця проживання не повідомляв.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання, приходить до наступного .
Відповідно до положень ст. 188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
24.04.2017 року одночасно із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, слідчим було подано клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24.04.2017 року було відмовлено у задоволенні клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного.
Згідно зі ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється слідчим суддею за участю, прокурора, підозрюваного, його захисника.
При вирішенні аналізованого питання Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ рекомендує слідчим суддям керуватись тим, що неявка слідчого або прокурора є фактично невиконанням цими суб'єктами обов'язку довести обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК. Це, у свою чергу, позбавляє слідчого суддю можливості повно та всебічно з'ясувати сукупність обставин, із якими закон пов'язує вирішення питання про надання дозволу на затримання певної особи з метою приводу, а отже, є підставою для відмови у задоволенні клопотання. У разі неявки прокурора в судове засідання слідчим суддям доцільно відмовляти у задоволенні такого клопотання ще й з огляду на те, що однією із загальних засад кримінального провадження визначено змагальність сторін (ст. 22 КПК), яка передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, а суд лише створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Таким чином, саме сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити особисту явку та подання доказів.
Враховуючи, що слідчий, прокурор та особа, відносно якої подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судове засідання не з'явилися, відсутні докази підтвердження вручення підозри ОСОБА_5 , клопотання про застосування запобіжного заходу і копії матеріалів, що його обґрунтовують, та строки розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, передбачені ст. 186 КПК України, прихожу до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст. 183, 186-187, 309, 395 КПК України, слідчій суддя, -
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Соломянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12015100090010272, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1