10 квітня 2017 року м.Житомир справа № 806/355/17
категорія 8.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
за участю: представників позивача та відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівнича компанія" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська будівнича компанія" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Поліська будівнича компанія" з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2015 по 01.09.2016. За результатами проведеної перевірки було складено акт №8/06-30-14-05/35957916 на підставі якого відповідачем від 13 грудня 2016 року було винесено податкові повідомлення-рішення №0001801404, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі на суму 3114,20 грн., №0001791405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 64899 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення винесено без врахування всіх обставин та з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить визнати їх протиправними та скасувати.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та заперечували щодо задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом у ході судового розгляду Головним управлінням ДФС у Житомирській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Поліська будівнича компанія" з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.01.2015 по 01.09.2016.
За результатами проведеної перевірки було складено акт №8/06-30-14-05/35957916 на підставі якого відповідачем від 13 грудня 2016 року було винесено податкові повідомлення-рішення №0001801404, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі на суму 3114,20 грн., №0001791405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 64899 грн.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню від 13.12.2016 №0001791405 суд виходить з наступного.
Сторонами не заперечується факт того, що між ТОВ "Поліська будівнича компанія" та ПП ОСОБА_1 01.07.2015 року було укладено договір купівлі-продажу № 01-07/15.
Згідно умов договору передбачено поставку товару - пиломатеріалу обрізного в кількості 2000 куб. метрів по ціні 1900 гривень за 1 кубічний метр. Оплата товару передбачена шляхом відстрочки платежу до 6 місяців. Договір діє до 31.12.2016 року.
03.07.2015 року між ТОВ "Поліська будівнича компанія" та ІІП ОСОБА_2 договір купівлі-продажу № 03- 07/15, відповідно до умов якого передбачено поставку товару - обрізного пиломатеріалу в кількості 2000 кубічних метрів по ціні 1400 гривень за кубічний метр. Оплата товару передбачена шляхом відстрочення платежу до 6 місяців.
У акті перевірки вказано, що ТОВ "Поліська будівнича компанія" у перевіреному періоді сформовано витрати (собівартість реалізованих товарів) на підставі первинних документів обліку, які оформлені неналежним чином, що стало підставою для висновку контролюючого органу, що позивачем допущено порушення вимог п.44.1, п. 44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, Податкового кодексу України, ст.3, ст. 4 та ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку №9 "Запаси", №11 "Зобов'язання", №15 "Доходи", №16 "Витрати" в результаті чого занижено податок на прибуток на сум 64899 грн.
Така позиція контролюючого органу ґрунтується на тому, що до перевірки не надано необхідних документів на поставку товару від ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1, а саме:
-не підтверджено транспортування товару - залізничних накладних або товарно-транспортних накладних на перевезення деревини автомобільним транспортом (форма ТТН-ліс);
-не підтверджено походження товару та його якісних характеристик - сертифікати походження, карантинні сертифікати тощо;
-по підтвердженню факту зберігання товару від фактичної дати переходу права власності на нього (лииень-серпень 2015 року) до дати його оприбуткування (грудень 2015 року) та здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт з врахуванням того факту, що на ТОВ "Поліська будівнича компанія" весь цей період працювала одна особа - директор підприємства і інших працівників (за сумісництвом, за договорами цивільна-правового характеру, за договорами надання послуг тощо) не було.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Сертифікат про походження товарів-документ встановленої форми, який застосовується для підтвердження країни - сходження товару, видається уповноваженими органами країни - експортера товару та використовується як одна з підстав для застосування пільгової ставки мита (якщо це передбачено для країни походження товару). Цей документ розглядається митницею у якості основного документу, що однозначно свідчить про те, що вказаний товар походить з тієї або іншої країни.
Карантинний сертифікат - документ, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та засвідчує фітосанітарний стан об'єктів регулювання, що вивозяться та/або ввозяться у карантинну зону, транспортуються територією України.
Аналіз наведеної норми свідчить, що вказані сертифікати не є документами первинного бухгалтерського обліку оскільки не містять відомості про відповідну господарську операцію та не підтверджують факт її здійснення.
Водночас, суд вважає за необхідне вказати, що згідно ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Отже, надання документів підтверджуючих якісні характеристик товару, стосується лише правовідносин між продавцем і покупцем щодо підтвердження першим, дотримання ним умов договору, що встановлені його умовами до предмету поставки.
Суд вказує, що згідно позиції Вищого адміністративного суду України викладеного в ухвалі викладеного в ухвалі від 10.06.2014 у справі №806/8718/12 положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язують суд вжити заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об'єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.
При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.
Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
Наведене свідчить, що позивач може надати підтверджуючі документи на будь якій стадії для здійснення належного захисту своїх прав.
Що стосується твердження відповідача щодо відсутності підтвердження транспортування товару (залізничних накладних або товарно-транспортних накладних на перевезення деревини автомобільним транспортом), повідомляємо наступне.
ТОВ "Поліська будівнича компанія" 01.09.2015 року укладено договір № 1319, відповідно до якого підприємство орендувало площадку з твердим покриттям загальною площею 6000 кв. метрів, яка знаходиться на території Херсонського морського порту.
При цьому постачання обрізного матеріалу від ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_1 відбувалось безпосередньо на орендовану складську площадку на території Херсонського морського порту. Транспортування та навантажувально-розвантажувальні роботи здійснювалося силами та за рахунок постачальників, а їх вартість була врахована при визначенні вартості товару, що постачався.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних або їх неправильне оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не може бути підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей та не впливає на формування податкового кредиту та звітності, а тому неналежне оформлення ТТН не є безумовною підставою, яка ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій.
Що стосується позиції контролюючого органу, що у перевіряємому періоді на ТОВ "Поліська будівнича компанія" працював лише один працівник- директор то суд з цього приводу зазначає наступне.
На думку суду, відсутність персоналу, транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкт господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Реальність господарської операції підтверджено фактом руху активів та зміною стану зобов'язань суб'єкта господарювання, а також наявністю інших юридичних фактів, що зумовлені результатами досягнення ділової мети у процесі здійснення законної підприємницької діяльності.
Подальший рух придбаного позивачем товару та використання його у своїй господарській діяльності підтверджується наданими у ході судового розгляду справи копіями ВМД.
Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що жодних зауважень до видаткових та прибуткових накладних, які були оформлені по вказаних господарських операціях відповідач не має.
Наведені обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, свідчать про безпідставність висновків викладених у акті та як наслідок протиправного прийняття податкового повідомлення-рішення №0001791405.
Що стосується податкового повідомлення-рішення від 13.12.2016 №0001801404, то суд з цього приводу зазначає наступне.
У акті перевірки контролюючий орган вказує, що позивачем порушено п 2.11 гл. 2, п. 3.1 гл. 3 та п. 3.2. "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 щодо проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа на суму 3114, 20 грн.
Відповідно до п. 3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно з п.3.2 згаданого положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.
Суд вважає позицію контролюючого органу викладену у акті безпідставною, оскільки у ході судового розгляду справи було беззаперечно встановлено, що ТОВ "Поліська будівнича компанія" у перевіряємий період не здійснювало видачу з каси грошових коштів підзвітним особам. Товари на які посилається відповідач придбані працівниками підприємства за власні кошти, які ними не заявлялись до відшкодування.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову
Відповідач не довів суду правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 13 грудня 2016 року №0001801404, №0001791405 з огляду на що оскаржувані рішення слід скасувати як протиправні.
Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівнича компанія" задовольнити.
Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 13 грудня 2016 року №0001801404, №0001791405 та скасувати їх.
Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська будівнича компанія" понесені судові витрати в розмірі 1600 грн.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: 18 квітня 2017 р.