Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 березня 2017 р. Справа №805/4744/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 11 година 35 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2;
відповідача - ОСОБА_3; ОСОБА_4;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН - САРАЙ” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН - САРАЙ” звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000351401/18496 від 25.11.2016 року, № 0000361401/18497 від 25.11.2016 року, № 0000391401/18502 від 25.11.2016 року, № 0000371401/18499 від 25.11.2016 року, № 0000381401/18501 від 25.11.2016 року, визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-001341304/18509/10/05-15-13-04 від 25.11.2016 року, та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0001321304/18510/10/05-15-13-04 від 25.11.2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було порушено порядок повідомлення позивача про проведення планової перевірки. Також позивач вказує на те, що відповідачем було зазначено в акті перевірки інформацію, що не відповідає дійсності - щодо відмови у наданні засвідчених копій документів, в результаті чого, в порушення норм Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем без жодних підстав нібито було зроблено фотокопії відповідних документів.
Зазначає про порушення порядку направлення на його адресу акті перевірки, про те, що в акті перевірки зазначено про те, що не виявлено завищення, або заниження податкового кредиту. Дані про опис порушень щодо завищення податкового кредиту за липень - серпень 2015 року відсутні.
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідні господарські операції, на підставі яких були сформовані відповідні показники податкової звітності, підтверджені належними первинними бухгалтерськими документами.
Стверджує, що несвоєчасно подав звітність через блокування відповідачем доступу до Центрального порталу прийому звітності ДФС України та ЄРПН.
Вказує на те, що під час перевірки не було виявлено фактів не оприбуткування у касі готівки, а виявлено факти не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій за що відповідальність Указом Президента України № 436/95 від 12.0.95 р., на який посилається відповідач у спірному рішенні, не встановлена.
Крім цього, позивач вказує на те, що в силу норм Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” звільнений від обов'язку зі сплати єдиного внеску та до нього не може бути застосована відповідальність у вигляді штрафних санкцій за таку несплату.
Відповідач проти позову заперечує, надав заперечення на позов, які цитують обставини, викладені у акті перевірки та у рішеннях за результатами адміністративного оскарження спірних рішень.
Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.
Відповідачем було проведено документальну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 09.12.14 року по 31.03.16 року за результатами якого було складено акт №323/05-15-14-01-39535218 від 07.11.2016 р.
Згідно висновків вказаного акту перевірки встановлено порушення:
- п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток всього на суму 3156387 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 3148630 грн., за 1 квартал 2016 року на суму 7757 грн., в результаті заниження значення рядка 06 “Податок на прибуток” Декларації з податку на прибуток на загальну суму 568149 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 566753 грн., за 1 квартал 2016 року на суму 1396 грн.;
- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, завищено суму податкового кредиту на загальну суму 502462 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 112760 грн., за серпень 2015 року на суму 389702 грн. та завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість по рядку 24 декларації за серпень 2015 року на суму 502462 грн.;
- вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V Податкового кодексу України у зв'язку з несвоєчасним поданням за травень 2015 року податкової звітності з податку на додану вартість;
- пп. 49.18.1. п. 49.18 ст. 49, пп. 212.1.11. п. 212.1. ст. 212, п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” несвоєчасно подало Декларацію акцизного податку за квітень 2015 року та за травень 2015 року.;
- вимог пункту 2.6. Глави 2, пунктів 3.1., 3.2. Глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637, із змінами та доповненнями, а саме: не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків за 22.06.2015 р. у сумі 367497, 19 грн. та за 25.06.2015 року у сумі 560508, 48 грн.;
- пунктів 3.13.6., 3.8. розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, зареєстрованого в Мін'юсті України 30 січня 2015 року за №111/26556: ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” надані до ДПІ у м. Краматорську з недостовірними відомостями податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2015 року, 3 квартал 2015 року, 4 квартал 2015 року та 1 квартал 2016 року;
- пункту 1 частини 2 статті 6, частини 5 статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 року №2464-VІ, із змінами та доповненнями: ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” сума єдиного внеску за квітень 2015 року по 11 працівникам розрахована з фактично нарахованої заробітної плати (доходу), яка є меншою ніж мінімальна заробітна плата, встановлена законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), в результаті чого донараховано єдиного внеску за квітень 2015 року у сумі 2491, 94 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:
- №0000351401/18496 від 25.11.2016 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток 11021000" на суму 568 498,00 грн., в тому числі, за основним платежем - 568149,00 грн., за штрафними санкціями - 349 грн.;
- №0000361401/18497 від 25.11.2016 р. про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 502 462,00 грн.;
- №0000391401/18502 від 25.11.2016 р. застосування штрафу, передбаченого ч. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 “Про застосування штрафник санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки” на суму 4 640 028, 35 грн.;
- №0000371401/18499 від 25.11.2016 р. застосування штрафу за порушення 49.18.1 п. 49.18, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України на підставі пункту 54.3 статті 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України на суму 170 грн.;
- №0000381401/18501 від 25.11.2016 р. застосування штрафу за порушення пп.49.18.1 п. 49.18, пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212, п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України на підставі пункту 54.3 статті 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України на суму 340 грн.;
- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-001341304/18509/10/05-15-13-04 від 25 листопада 2016 року зі сплати єдиного внеску на суму 2491, 94 грн.
- рішення №0001321304/18510/10/05-15-13-04 від 25 листопада 2016 року “про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску” за порушення пункту 1 частини 2 статті 6, частини 5 статті 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на підставі пункту 3 частини 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” на суму 1245, 97 грн.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем порядку повідомлення позивача про проведення планової перевірки суд зазначає про таке.
Відповідно до п.77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Отже, з вказаної норми видно, що вона пов'язує право на проведення перевірки з направленням, а не з врученням копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки
Судом встановлено та не заперечується позивачем, що відповідні копія наказу та направлення були надіслані відповідачем позивачу 09.09.16 р., тобто за 10 днів до початку проведення перевірки (19.09.16 р.).
Отже, відповідачем було дотримано передбачений п. 77.4 ст. 77 ПК України порядок повідомлення позивача про проведення планової перевірки.
Щодо вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-001341304/18509/10/05-15-13-04 від 25 листопада 2016 року зі сплати єдиного внеску на суму 2491, 94 грн. та рішення №0001321304/18510/10/05-15-13-04 від 25 листопада 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1245, 97 грн.
Відповідно до п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Отже, з аналізу вказаної норми видно, що відповідну заяву про звільнення від виконання обов'язків платником може бути подано не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Враховуючи, що станом на момент розгляду даної справи антитерористична операція не закінчена, з огляду на дію зазначених норм, позивач звільнений від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану та до нього взагалі не можуть застосовуватись відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання вказаних обов'язків.
Суд зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від нарахування та обов'язку сплати штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю таких умов, як:
- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;
- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.
Суд зазначає, що для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо - не потребується та п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 не передбачено.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Краматорськ Донецької області, де зареєстрований та здійснює діяльність позивач.
Отже, позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція (що не заперечується відповідачем).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 - триває.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.
Суд звертає увагу, на те що, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а змін безпосередньо до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.
На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.
Опублікований в газеті "Голос України" від 31.12.2015 року №250 Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не містить у собі інформації щодо виключення з "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4.
Таким чином, відповідач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до відповідач звільнений від обов'язку щодо нарахування та сплати єдиного внеску у спірний період (квітень-травень 2015 року), отже відповідач не має права вимагати від позивача сплати недоїмки з єдиного внеску за період квітень-травень 2015 року та до позивача не може бути застосовано відповідальність, у вигляді штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, які були нараховані відповідачем у вказаний період.
Враховуючи викладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-001341304/18509/10/05-15-13-04 від 25 листопада 2016 року зі сплати єдиного внеску на суму 2491, 94 грн. та рішення №0001321304/18510/10/05-15-13-04 від 25 листопада 2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1245, 97 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000351401/18496 від 25.11.2016 року.
Відповідно до акту перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1, ст. 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VI із змінами і доповненнями, ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток всього на суму 3156387 грн, в тому числі за 2015 рік на суму 3148630 грн, за 1 квартал 2016 року на суму 7757 грн, в результаті заниження значення рядка 06 “Податок на прибуток” Декларації з податку на прибуток на загальну суму 568149 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 566753 грн., за 1 квартал 2016 року на суму 1396 грн.; підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, завищено суму податкового кредиту на загальну суму 502462 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 112760 грн., за серпень 2015 року на суму 389702 грн. та завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість по рядку 24 декларації за серпень 2015 року на суму 502462 грн.
У акті зроблено висновок про висновок про неможливість збільшення ціни на товари отриманні на підставі договору про субдистрибуцію №STT-15-1815 від 06.04.2015 року від ТОВ “Сандора” після отримання таких товарів, посилаючись на умови вищевказаного договору в якому зазначено, що зміна ціни можлива тільки у випадку письмового повідомлення за 7 днів до майбутніх коригувань, а також на ст. 632 ЦКУ відповідно положень якої зміна ціни після укладення договору допускається тільки у випадках, передбачених договором.
Відповідач зазначає про ненадання підприємством документів, якими було б зафіксовано узгоджене підвищення ціни на товари за 7 днів до зміни такої ціни.
Проте, судом встановлено, що підвищення ціни на товари, які вже були поставлені на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” не відбувалось.
ТОВ “Сандора” було поставлено позивачу товар по цінам, які не відповідали умовам укладеного договору про субдистрибуцію №STT-15-1815 від 06.04.2015 року, застосувавши знижку, яка не була передбачена умовами договору. Після внутрішньої перевірки та виявлення цієї помилки ТОВ “Сандора” звернулось з листом до ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” в якому було запропоновано привести взаємовідносини між підприємствами у відповідність до укладеного договору та здійснити коригування вартості товарів, які були поставлені на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” у відповідності до ціни, встановленої договором.
ТОВ “Сандора” на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” були надані коригуючи товарні накладні, які відповідають всім вимогам, які ставляться до первинного бухгалтерського документа (перелік цих коригуючих товарних накладних, а також товарних накладних які були відкориговані приведено в описовій частині акту перевірки), які були використані позивачем у бухгалтерському обліку та були включенні додатково в склад витрат, адже сума коригування також була додатково оплачена на ТОВ “Сандора” у звітному періоді.
Крім того, ТОВ “Сандора” на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” були своєчасно зареєстровані в електронному реєстрі податкових накладних та надіслані в електронному вигляді розрахунки коригування до податкових накладних відповідно до коригуючих товарних накладних. Таким чином, ТОВ “Сандора” на суму коригувань були відкориговані податкові зобов'язання з ПДВ на збільшення.
Відповідно до норм Положення (стандарту) бухгалтерського обліку (ПСБУ) 16 “Витрати”. затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за N 27/4248, із змінами та доповненнями, витрати визначаються:
Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХVI зі змінами та доповненнями звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Таким чином, на підставі належним чином складених первинних документів, ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” правомірно відображено господарську операцію у бухгалтерському обліку та включено до складу рядка 2050 “Собівартість реалізованої продукції” Звіту про фінансові результати (форма№2) за 2015 рік суму витрату розмірі 1948508 грн. (при перерахуванні в одиниці виміру фінансової звітності 1949 тис. грн.).
Вказані обставини підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
До заперечень на акт перевірки позивачем були надані завірені копії коригуючих товарних накладних від ТОВ “Сандора” на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ”, які були підставою для формування витрат, що мають всі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів, але при прийнятті відповідачем спріного податкового повідомлення-рішення вони до уваги взяті не були.
Крім цього, в акті перевірки зроблено висновок про те, що ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” занизило податкові зобов'язання з податку на прибуток шляхом включення до видатків (формування втрат) сум з придбання будівельних матеріалів у ТОВ “СЛАДКАЯ ЖИЗНЬ” за видатковою накладною №5861 від 16.07.2015 року на суму 408344, 16 грн. та видатковою накладною №6242 від 02.09.2015 року на суму 778850,11 грн.
Відповідно до укладеного між ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” та ТОВ “СЛАДКАЯ ЖИЗНЬ” договору від 26.03.2015 року умови поставки товару визначено як: EXW (Інкотермс 2010) склад Постачальника за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 1-а.
За вказаною адресою до жовтня 2015 року була зареєстрована Краматорська філія ТОВ “Сладкая Жизнь” де і зберігались вказані будівельні матеріали.
Ця ж адреса і є місцезнаходженням покупця - ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ”.
Тобто при здійсненні вказаної операції ніякого транспортування та перевезення товарів не відбувалось, передача товарів відбувалась від постачальника до покупця на складі позивача за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 1-а.
Суд зазначає, що ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” не включало до видатків та не формувало витрати на купівлю будівельних матеріалів за зазначеними видатковими накладнимив повному обсязі. Зазначені будівельні матеріали було використано в модернізації будівель та споруд, чим було збільшено балансову вартість основних засобів та поступово буде віднесено (протягом 20 років) до витрат підприємства шляхом нарахування амортизації.
В бухгалтерському обліку підприємства операції з придбання будівельних матеріалів відповідно до видаткових накладних №5861 від 16.07.2015 року та № 6242 від 02.09.2015 року відображено наступними проводками:
Дт20.1 Кт 685.1
Дт20.5 Кт 685.1
Дт 644 Кт 685.1
Операції з модернізації об'єктів основних засобів відповідно до актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів №501 від 16.07.2015 року, №1181 від 30.09.2015 року, № 1184 від 30.09.2015 року, №1182 від 30.09.2015 року, №1183 від30.09.2015 року, №1185 від 30.09.2015 року та Актами списання на модернізацію основних засобів №501 від 16.07.2015 року, №1181 від 30.09.2015 року, № 1184 від 30.09.2015 року, №1182 від 30.09.2015 року, №1183 від30.09.2015 року, №1185 від 30.09.2015 року відображено наступними проводками:
Дт15.1 Кт 20.1
Дт15.1 Кт 20.5
Дт 10.3 Кт15.1
Всі вище перелічені документи та журнали ордери по вище перелічених рахунках було надано до перевірки в повному обсязі. Таким чином будівельні матеріали, придбані у ТОВ “Сладкая жизнь” не було віднесено до “Адміністративних витрат” в повній сумі 1187194,27 грн., а відносяться на витрати поступово, шляхом нарахування амортизації протягом терміну корисного використання (240 місяців).
Частина витрат у вигляді відрахувань на амортизацію по основним засобам щодо транспортних засобів в сумі 20685 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 12928 грн та за 1-й квартал 2016 року на суму 7757 грн. пов'язана з використанням в господарській діяльності транспортних засобів придбаних у ТОВ “СЛАДКАЯ ЖИЗНЬ”: Mercedes-Bebz 809 державний номер 368-01 EB та Lanos TF 69 державний номер НОМЕР_1.
Висновки про завищення показника “Витрати на збут” посадовими особами зроблено на підставі, відсутності належним чином складених первинних бухгалтерських документах що відображають придбання вказаних транспортних засобів.
Проте, досліджені у судовому засіданні акт приймання-передачі транспортних засобів, складений на підставі договору купівлі-продажу від 26.03.2015 року містить всі необхідні реквізити первинного бухгалтерського документа.
Позивачем надано суду відповідні первинні бухгалтерські документи, на підставі яких ним було сформовано показники податкової звітності з податку на прибуток.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення - рішення №№ 0000351401/18496 від 25.11.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000361401/18497 від 25.11.2016 року.
Суд звертає увагу відповідача на те, що його посадовими особами у розділі 3.2.2. “Податковий кредит” акту перевірки зазначено: “Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.02.2015 по 31.03.2016 не встановлено його завищення або заниження”, проте, у розділі 4 акту перевірки все-таки встановлено порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, завищення суми податкового кредиту на загальну суму 502462 грн., в тому числі за липень 2015 року на суму 112760 грн., за серпень 2015 року на суму 389702 грн. та завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість по рядку 24 декларації за серпень 2015 року на суму 502462 грн.
Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом ДФС України від 20.08.2015 N 727 встановлено, що “Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;”
Проте, не дивлячись на те, що висновки акту перевірки містять данні про встановлені порушення підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, завищено суму податкового кредиту на загальну суму 502462 грн, в тому числі за липень 2015 року на суму 112760 грн., за серпень 2015 року на суму 389702 грн. та завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість по рядку 24 декларації за серпень 2015 року на суму 502462 грн., розділ 3.2.4. “Перевірка достовірності нарахування суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість” акту містить інформацію про перевірку показників декларацій з ПДВ за різні місяці 2015 року та навіть за січень, лютий та березень 2016 року, але не містить інформацію про перевірку показників за ті місяці 2015 року в яких начебто встановлені порушення - липень та серпень 2015 року.
Щодо взаємовідносин ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” з ТОВ “Сладкая Жизнь” (у липні 2015 року) та ТОВ “Сандора” (у серпні 2015 року) суд зазначає про таке.
Згідно з підпунктом “а” п.198.1 ст.198 ПК України до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В липні 2015 року ТОВ “Сладкая Жизнь”, маючи статус платника ПДВ, при здійсненні операцій з постачання товарів на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” склало та зареєструвало в ЄРПН для ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” податкові накладні на загальну суму ПДВ - 112760 грн.
З 00.00 годин 1 липня 2015 року запрацювала в звичайному режимі система електронного адміністрування ПДВ.
З цієї дати реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється виключно на реєстраційну суму.
Таким чином, з 1 липня 2015 року при реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування в ЄРПН відбувається перевірка наявності у платника, який здійснює таку реєстрацію, достатньої реєстраційної суми. Тобто для отримання можливості зареєструвати в ЄРПН податкову накладну або розрахунок коригування реєстраційна сума платника податку повинна бути більшою або дорівнювати сумі ПДВ, зазначеній у вказаних документах.
Якщо така реєстраційна сума є меншою ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, у реєстрації вказаних податкової накладної або розрахунку коригування буде відмовлено.
Таким чином, посилання в акті перевірки на несплату ТОВ “Сладкая Жизнь” відповідної суми податку є безпідставними, адже в такому випадку електронна система адміністрування ПДВ не надала б можливість зареєструвати постачальнику податкову накладну в ЄРПН.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").
Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009р. (“Булвес “АД проти Болгарії”) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є “власністю”у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону “Про ПДВ” стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).
До того ж принцип добросовісності який випливає з відомого рішення Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі “Булвес” АД проти Болгарії” (заява №3991/03). Європейський суд з прав людини зазначив, що, враховуючи своєчасне й повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків щодо декларування ПДВ, неможливість з її боку забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ й той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, вона не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею.
Посилання в акті перевірки відповідачем на відсутність ТТН, якими підтверджується перевезення товару та журналу реєстрації довіреностей на отримання матеріальних є безпідставними з тих же причин, що були описані судом відносно рішення щодо податку на прибуток - виходячи з наступного: за умовами укладеного договору між ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” та ТОВ “Сладкая Жизнь”, умови поставки товару вказано: EXW (Інкотермс 2010) склад Постачальника за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 1-а. За вказаною адресою до жовтня 2015 року була зареєстрована Краматорська філія ТОВ “Сладкая Жизнь” де і зберігались вказані будівельні матеріали. Ця ж адреса і є місцезнаходженням покупця - ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ”. Тобто при здійсненні вказаної операції ніякого транспортування та перевезення товарів не відбувалось, передача товарів відбувалась від постачальника до покупця на складі за адресою: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 1-а.
Таким чином відсутні будь які підстави для не включення ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” суми податкового кредиту з ПДВ на суму 112760 грн. на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку ТОВ “Сладкая Жизнь” податкової накладної з операцій по придбанню товарів, що підтверджена первинними бухгалтерськими документами,
Щодо суми податкового кредиту по операціям з ТОВ “Сандора” в серпні 2015 року на суму 389702 грн.
Відповідне обґрунтування щодо вказаної операції наведено судом щодо її відображення у складі податку на прибуток.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
В серпні 2015 року ТОВ “Сандора”, маючи статус платника ПДВ, при здійсненні операцій з постачання товарів на адресу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” склало та зареєструвало в ЄРПН для ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної з ПДВ суму ПДВ - 389702 грн.
Таким чином відсутні будь які підстави для не включення ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” суми податкового кредиту з ПДВ на суму 389702 грн. на підставі складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку ТОВ “Сандора” розрахунку коригування з операцій по придбанню товарів, що підтверджується наявними первинними бухгалтерськими документами, тому висновки посадових осіб Краматорської ДПІ про виявлені порушення в цій частині суперечать чинному законодавству, є безпідставними та є злочинними.
Враховуючи викладене, показники податкової звітності з ПДВ щодо спірних правовідносин у відповідному періоді були сформовані позивачем правомірно.
Отже, податкове повідомлення - рішення №№ 0000351401/18497 від 25.11.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення - рішення №0000391401/18502.
У вказаному рішенні вказано про те, що його прийнято на підставі акту перевірки від 07.11.2016р. №323/05-15-14-01-39535218, у ньому зазначено про те, що встановлено порушення п.2.6. глави 2, п.п. 3.1., 3.2. глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. №637 із змінами та доповненнями. та на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України і ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 “Про застосування штрафник санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки” із змінами та доповненнями та застосовано штраф у розмірі 4640028 грн. 35 коп.
В акті перевірки зазначено, що в результаті відмови посадових осіб підприємства надати завірені копії документів, посадовими особами було зроблено фотокопії вказаних документів.
Відповідно до пункту 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України встановлено порядок дій контролюючого органу, якщо посадові особі особи підприємства відмовляються надавати завірені копії документів: “У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.”
Акт про відмові у наданні копій документів посадовими особами Краматорської ДПІ не складався та на підпис представникам ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” не надавався.
У судовому засіданні було досліджено книгу обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звіт) за 22.06.2015 р. у сумі 367497,19 грн. та за 25.06.2015 року у сумі 560508,48 грн. та встановлено, що вона містить відповідні записи щодо вказаних сум у відповідні дати.
Посилання відповідача на фотокопії вказаної книги, що були надані ним суду не приймаються, оскільки вказані фотокопії не оформлені належним чином та не можуть бути визнані належним доказом - ці копії не зазначені у якості додатків до акту та не містять жодних реквізитів, що дозволили б суду ідентифікувати дату чи місце фотографування та підтвердили б те, що на них зображена саме та книга, що надана суду позивачем.
Суд звертає увагу відповідача на те, що готівка в зазначених сумах була оприбуткована в касі підприємства в повному обсязі та частково інкасована з каси підприємства до обслуговуючого банку і зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ”, частково використана на виплату заробітної плати, що підтверджено позивачем відповідними первинними документами.
Указ Президента України від 12.06.1995 року №436/95 “Про застосування штрафних санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки” передбачає застосування фінансових санкцій у вигляді штраф за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Проте, суд вважає за необхідне зауважити, що під час перевірки відповідачем не було виявлено фактів не оприбуткування у касі ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” готівки.
Спірні обставини щодо наявності чи відсутності відповідних записів у книзі могли б свідчити про порушення порядку її ведення, а не про те, що готівку з каси підприємства оприбутковано не було
В той же час, в розрахунку фінансових санкцій, який є частиною податкового повідомлення-рішення №0000391401/18502, зазначено, що виявлено факти не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій.
Суд зазначає, що за такий вид порушення як “не оприбуткування готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій” не передбачена відповідальність згідно ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 “Про застосування штрафник санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки”.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. №637 встановлено можливість для підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги передбачена можливість оприбуткування готівки в касах з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення. Для тих же підприємств та приватних підприємців, які на підставі п.4.2. Глави 4 Положення звільнені від обов'язку ведення касових книг, а відповідно не можуть оформлювати касові ордери, встановлена єдина можливість оформлення оприбуткування готівки тільки шляхом здійснення відповідного запису в книзі обліку розрахункових операції.
Відповідно до п. 4.2. Глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. №637 “ 4.2. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).
Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).”
ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” має касу та відповідно до п.4.2 Глави 4 Положення №637 зобов'язано вести касову книгу та, відповідно до п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.04 р. №637, повинно здійснювати оприбуткування готівки в повній сумі її надходження до каси підприємства шляхом здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Під час перевірки ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ”, відповідно до акту перевірки від 07.11.2016р. №323/05-15-14-01-39535218, не було встановлено порушення оприбуткування готівки в касі підприємства та порушень ведення касової книги.
У зв'язку з введенням в дію з 01.01.2013 року норм абзаців другого та третього п.7 ст 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР , стала наявною можливість передачі по дротових та бездротових каналах зв'язку до органів державної податкової служби електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані, та надали можливість контролюючим органам отримувати інформацію про операції з готівковими коштами, які проводяться з застосування реєстраторів розрахункових операцій щоденно, були внесені відповідні зміни до законодавства, що надало можливість не використовувати паперові носії інформації про здійснені готівкові операції.
Відповідно до пункту 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР встановлено, що книги обліку розрахункових операцій застосовуються на підприємствах у разі неможливості застосування реєстраторів розрахункових операцій, у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 5 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 № 265/95-ВР встановлено випадки неможливості застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме зазначено наступне: “На період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.”.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства проведення розрахункових операцій з використанням книги обліку розрахункових операцій повинно здійснюватися підприємствами лише у випадку виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій або у разі тимчасового виключення електроенергії.
Відповідно до ч. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено поняття господарської операції, а саме: “господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства”. Таким чином, оприбуткування готівки в касу підприємства є господарською операцією, в зв'язку з тим, що оприбуткування готівки в касу підприємства викликає зміни в структурі активів, власному капіталі підприємства.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Обов'язкові реквізити первинних документів визначені ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи, що запис в книзі обліку розрахункових операцій не містить обов'язкових реквізитів первинного документу, такий запис не може бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, та не може бути підставою такої господарської операції як оприбуткування готівки в касі підприємства.
Первинним документом, який підтверджує господарську операцію - оприбуткування готівки в касу є приходний касовий ордер (типова форма N КО-1, затверджена Положенням №637) така операція супроводжується відповідними бухгалтерськими проводками -- Дт 301 Кт 361.
Крім цього суд вважає за необхідне зазначити про явну не співмірність щодо характеру порушення яке ставилось у вину позивачем та розміром штрафних санкцій, застосованих до позивача у сумі 4 640 028 грн. 35 коп.
Приймаючи до уваги викладене, суд визнає податкове повідомлення - рішення № 0000391401/18502 від 25.11.2016 року протиправним та скасовує його.
Щодо податкових повідомлень - рішень № 0000371401/18499 від 25.11.2016 року, № 0000381401/18501 від 25.11.2016 року, які були прийняті у зв'язку з несвоєчасним поданням позивачем податкової звітності з ПДВ за травень 2015 року та з акцизного податку за квітень - травень 2015 року.
Податковим повідомленням-рішенням №0000371401/18499 від 25.11.2016 року про застосування штрафу за порушення 49.18.1 п. 49.18, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України на підставі пункту 54.3 статті 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України до ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” застосовано штраф на суму 170 грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0000381401/18501 про застосування штрафу за порушення пп.49.18.1 п. 49.18, пп. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212, п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України на підставі пункту 54.3 статті 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України до ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” застосовано штраф на суму 340 грн.;
З 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року № 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України”.
Згідно вимог Закону № 71-VIII, починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал), звітність з ПДВ подається в електронній формі до контролюючого органу платниками податків на додану вартість з дотриманням вимоги, реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному пунктом 49.4 Податкового кодексу України.
Останнім звітним періодом, за який декларації з ПДВ можуть бути подані на паперових носіях, є грудень 2014 (граничний термін подання 20.01.2015) та IV квартал 2014 (граничний термін подання 09.02.2015).
Таким чином, з 1 січня 2015 року єдиним можливим способом подання звітності з ПДВ залишилась подання звітності в електронній формі.
Суд зазначає, що ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” було заблоковано доступ до Центрального порталу прийому звітності ДФС України. Крім того, ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” було заблоковано ЄРПН.
Позивачем надано суду докази направлення відповідної податкової звітності з ПДВ та з акцизного податку у встановлені ПК України.
Так, у наданих позивачем квитанціях № 1 зазначено про доставку вказаних податкових декларацій у відповідні дати.
Проте, зазначено про те, що "документ не прийнято" та зазначено про те, що: "Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - для платника ЄДРПОУ 39535218, код ДПІ 521, “не укладено Договір про визнання електронної звітності”.
Проте, у судовому засіданні було досліджено договір про визнання електронних документів № 270220152 від 16.16.15 р. та встановлено, що його не було розірвано чи визнано недійсним/неукладеним. Вказані обставини відповідачем не заперечувались.
Під час спроби зареєструвати новий договір замість вищевказаного, отримав квитанцію № 2, відповідно до якої новий договір прийнято не було, оскільки відповідний договір вже було зареєстровано.
З цього приводу ТОВ “КАРАВАН-САРАЙ” було подано скарги до Краматорської ДПІ ГУ ДФС Донецької області, Головного управління ДФС Донецької області та ДФС України.
Таким чином, позивачем було вчинено всі можливі дії щодо своєчасного подання податкової звітності з ПДВ та акцизного податку у спірний період.
Враховуючи викладене, податкові повідомлення - рішення № 0000371401/18499 від 25.11.2016 року, № 0000381401/18501 від 25.11.2016 року є протиправними та підлягають скасуванню
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог судові витрати, що були понесені позивачем у сумі 85 728,55 грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, Указом Президента України “Про застосування штрафник санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки”, Кодексом адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН - САРАЙ” до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000351401/18496 від 25.11.2016 року, № 0000361401/18497 від 25.11.2016 року, № 0000391401/18502 від 25.11.2016 року, № 0000371401/18499 від 25.11.2016 року, № 0000381401/18501 від 25.11.2016 року, визнання протиправною та скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-001341304/18509/10/05-15-13-04 від 25.11.2016 року та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0001321304/18510/10/05-15-13-04 від 25.11.2016 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000351401/18496 від 25.11.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000361401/18497 від 25.11.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000391401/18502 від 25.11.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000371401/18499 від 25.11.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000381401/18501 від 25.11.2016 року
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-001341304/18509/10/05-15-13-04 від 25.11.2016 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про застосування штрафних санкцій № 0001321304/18510/10/05-15-13-04 від 25.11.2016 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КАРАВАН - САРАЙ” (код ЄДРПОУ 39535218) судовий збір в сумі 85 728 (вісімдесят п'ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39900454).
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 28 березня 2017 року.
Постанову складено у повному обсязі 03 квітня 2017 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Бабіч С.І.