20 квітня 2017 року Справа № 915/91/17
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання Татаревич М.В.,
представників позивача: ОСОБА_2 - дов.№24/01 від 24.01.2017 (у судовому засіданні 19.04.2017); ОСОБА_3 - дов.№142/1 від 23.02.2017,
представника відповідача: ОСОБА_4 - дов.б/н від 23.12.2016 (у судовому засіданні 19.04.2017);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМ-ЛАЙВ”
(54030, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, 18/2, офіс 2.15),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропросперіс Трейд”
(57223, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Грейгове, вул.Чапаєва, 43)
про: стягнення заборгованості в сумі 1151915,98 грн. за Договорами поставки №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРОМ-ЛАЙВ” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропросперіс Трейд” про стягнення заборгованості в сумі 1151915,98 грн. за Договорами поставки №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі Договору №569 від 08.11.2016 він поставив, а відповідач прийняв у встановленому договором порядку товар - кукурудзу 3-го класу, загальною вагою 1007,775 тонн на суму 4579753,36 грн. Також на підставі Договору №583 від 09.11.2016 позивач поставив, а відповідач прийняв у встановленому договором порядку товар - кукурудзу 3-го класу загальною вагою 242,101 тонн на суму 1110813,11 грн. Позивач вказує, що всього за двома договорами поставки №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016 поставлено кукурудзу 3 класу врожаю 2016 року на загальну суму 5690566,47 грн. з ПДВ. Відповідні рахунки на оплату були виставлені відповідачу. ТОВ “Агропросперіс Трейд” здійснило часткову оплату по виставленими рахунками на загальну суму 4538650,49 грн., внаслідок чого станом на день подання позову до суду заборгованість за залишок поставленого товару відповідачем не погашена та становить 1151915,98 грн.
Відповідач надав відзив (а.с.66-68), яким позов заперечив в повному обсязі, посилаючись на наступне:
- між позивачем та відповідачем дійсно були укладені Договори поставки кукурудзи третього класу №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016. Факт поставки кукурудзи на суму 4538650,49 грн. та проведення часткової оплати її вартості в сумі 4538650,49 грн. відповідачем не заперечується. Разом з тим, відповідач зазначає, що строк проведення кінцевого розрахунку за вказаними договорами, з урахуванням зміненого порядку розрахунків Додатковими угодами до даних договорів не настав, а тому з боку відповідача не було порушень договірних зобов'язань. Відповідно позовні вимоги є передчасними і не підлягають задоволенню;
- при перевірці походження кукурудзи, яка поставлялась за договорами, було виявлено, що контрагент позивача, який за наданою позивачем інформацією, продав йому дану кукурудзу, не мав відповідних коштів і засобів для вирощування даної кукурудзи. У зв'язку з цим, позивачем було надано інформацію щодо іншого контрагента. Однак відносно іншого контрагента, також не підтвердилась інформація щодо можливості вирощування ним даної кукурудзи (Інформація щодо даних контрагентів додається у вигляді листів в електронній пошті). Таким чином, у відповідача виник ризик щодо підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування з ПДВ у зв'язку з придбанням даного зерна. У зв'язку з цим сторони вирішили змінити порядок розрахунків за поставлений товар та прийшли до згоди Додатковими угодами №1 від 30.11.2016 внести зміни у п.3.1 Договорів №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016, виклавши його в наступній редакції: “3.1. Оплата Товару у розмірі 80% його вартості здійснюється Покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів, наступних за датою поставки Товару згідно реєстру Елеватора про прийом Товару на особистий рахунок Покупця та отримання Покупцем документів, зазначених у п.2.10, 5.16 даного Договору. Кінцевий розрахунок у розмірі 20% вартості Товару здійснюється протягом трьох робочих днів після підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування в частині податкового кредиту з ПДВ отриманого від постачальника за даним Договором”;
- суми бюджетного відшкодування з ПДВ по придбанню кукурудзи 3-го класу за Договорами з позивачем, відповідач задекларував у податковій декларації з ПДВ за грудень 2016 року. Однак, станом на 15.03.2017 підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування в частині податкового кредиту з ПДВ отриманого від позивача відсутнє. Таким чином, подія, до якої сторони в договорі прив'язали виникнення зобов'язання не настала, відповідно і не настав строк для проведення кінцевого розрахунку. Отже зобов'язання позивача щодо оплати грошових коштів у сумі 1151915,98 грн., які є предметом позову, станом на 15.03.2016 відсутні. Відповідно позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають;
- щодо підписання Додаткових угод №1 до Договорів поставки, відповідач зазначає наступне. Пунктом 5.10. Договорів №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016 сторони передбачили, що Договори, Додаткові угоди та інші взаємні домовленості сторін, оформлені у письмовій формі та передані засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою мають юридичну силу з подальшою передачею оригіналів документів будь-яким засобом протягом 10 календарних днів. На виконання зазначеної норми, ТОВ “Агропросперіс Трейд” було направлено проект додаткової угоди. У відповідь ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” направило підписані копії вказаних документів. ТОВ “Агропросперіс Трейд” підписало вказані додаткові угоди направило копії підписаних з двох сторін додаткових угод на адресу ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ”. Оригінал вказаних додаткових угод ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” не повернуло. У пункті 5.10. Договору, сторони допустили можливість укладення додаткових угод шляхом направлення копій підписаних документів електронною поштою та передбачили, що такі документи мають юридичну силу. Додаткові угоди №1 від 30.11.2016, якими було змінено порядок розрахунків за договором, мстять печатки та підписи сторін. Дійсність таких угод передбачена п.5.10 Договорів, ст.181 ГК України та ч.3 ст.207 ЦК України. Відповідач зазначає, що дані додаткові угоди мають юридичну силу і є належним доказом того, що сторони досягли згоди щодо зміни порядку розрахунків та проведення кінцевого розрахунку за Договорами в розмірі 20% вартості товару протягом трьох робочих днів після підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування в частині податкового кредиту з ПДВ отриманого від постачальника за даними договорами. Відповідач вважає, що обов'язок у нього щодо сплати коштів, які є предметом позову, не настав. Тому позовні вимоги є передчасними, безпідставними і задоволенню не підлягають.
18.04.2017 від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №915/91/17 до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ТОВ “Агропросперіс Трейд” до ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” про визнання додаткових угод укладеними та оголосити перерву в судовому засіданні для вирішення Господарським судом Миколаївської області питання щодо відкриття провадження у справі за позовом ТОВ “Агропросперіс Трейд” до ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” про визнання додаткових угод укладеними.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив.
У судовому засіданні 19.04.2017 у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі відмовлено виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.79 ГПК України суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 визначено, що під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, зокрема, у зв'язку з одночасністю розгляду двох, пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.
Судом встановлено, що навіть при порушенні провадження у справі за позовом ТОВ “Агропросперіс Трейд” до ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” про визнання додаткових угод укладеними, дана справа не може вважатись пов'язаною зі справою №915/91/17, оскільки предметом позову у справі №915/91/17 є стягнення заборгованості за Договорами поставки №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016, і при розгляді даної справи суд може самостійно надати оцінку обґрунтованості доводів ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” щодо факту укладання між сторонами Додаткових угод №1 від 30.11.2016, набуття ними юридичної сили та виникнення певних юридичних наслідків.
Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (&66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Європейський суд наголошує на тому, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Встановлений ст..69 ГПК України строк розгляду даної справи (з урахуванням продовження строку розгляду спору на 15 днів) закінчується. Необґрунтоване зупинення провадження у даній справі може призвести до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу.
19.04.2017 відповідачем у судовому засіданні подано суду клопотання про призначення експертизи по справі №915/91/17, в якому просить призначити у даній справі почеркознавчу та технічну експертизи, проведення яких пропонує доручити Миколаївському відділенню Одеського НДІСЕ та поставити на вирішення почеркознавчої експертизи таке питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 на Додаткових угодах №1 до Договорів поставки кукурудзи третього класу №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016, укладених між ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” та ТОВ “Агропросперіс Трейд” ОСОБА_6 чи іншою особою. Поставити на вирішення технічної експертизи таке питання: чи нанесено відбиток печатки на Додаткових угодах №1 до Договорів поставки кукурудзи третього класу №569 від 08.11.2016 та №583 від 09.11.2016, укладених між ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” та ТОВ “Агропросперіс Трейд” Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМ-ЛАЙВ”.
Клопотання обґрунтоване тим, що Додаткові угоди №1, якими було змінено порядок розрахунків за Договорами, містять печатки та підписи сторін. Дійсність таких угод, які підписані сторонами та направлені електронною поштою, передбачена п.5.10 Договору, та ст.181 ГК України і ч.3 ст.207 ЦК України. Отже дані додаткові угоди мають юридичну силу і є належним доказом того, що сторони досягли згоди щодо зміни порядку розрахунків та проведення кінцевого розрахунку за Договорами в розмірі 20% вартості товару протягом трьох робочих днів після підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування в частині податкового кредиту з ПДВ отриманого від постачальника за даними Договорами. Факт досягнення згоди щодо всіх істотних умов, зокрема щодо зміну порядку розрахунків підтверджується підписами та печатками сторін. Разом з тим позивач, не зважаючи уваги на укладення додаткових угод про зміну порядку розрахунків звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ ТОВ “Агропросперіс Трейд” про стягнення заборгованості в сумі 1151915,98 грн. При цьому позивач вважає, що строк проведення кінцевого розрахунку настав та не визнає того, що він підписував дані додаткові угоди. З'ясування питання чи підписував позивач дані додаткові угоди є необхідним для вирішення питання щодо строку виконання зобов'язань відповідача стосовно проведення розрахунків. Перевірка справжності підпису та печатки ТОВ “ПРОМ-ЛАЙВ” на даних додаткових угодах потребує спеціальних знань.
У судовому засіданні позивач проти задоволення клопотання заперечив, вказуючи на те, що проведення запропонованих відповідачем експертних досліджень не неможливе, оскільки додаткові угоди, на які посилається відповідач існують лише у електронному вигляді. Яким чином і хто їх виготовив не відомо. На думку позивача, поданням необґрунтованих клопотань відповідач намагається затягти розгляд справи.
У судовому засіданні 19.04.2017 судом у задоволенні клопотання позивача про призначення судових експертиз відмовлено виходячи з наступного.
Як визначено у ст.1 Закону України “Про судову експертизу”, судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Водночас, згідно з ч.1 ст.41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.
Пунктами. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи”, передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
На думку суду, запропоновані відповідачем експертні дослідження не призведуть до встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Під час розгляду справи представники сторін підтримали доводи, викладені у позові, у клопотаннях та запереченнях проти позову.
У судовому засіданні 06.03.2017 у відповідності до ст.77 ГПК України судом відкладено розгляд справи.
Ухвалою суду від 16.03.2017 розгляд справи продовжено на 15 днів за клопотанням відповідача.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях 16.03.2017 та 06.04.2017 судом оголошувались перерви.
У судовому засіданні 20.04.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.
08.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОМ-ЛАЙВ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агропросперіс Трейд” було укладено Договір поставки №569 (надалі - Договір №569) (а.с.10-12), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2016 року (надалі - товар) на умовах зазначених у цьому договорі.
У відповідності до п.1.2. Договору №569, визначено характеристику товару - кукурудза третього класу, у кількості 4600,00 т. з орієнтовною загальною вартістю (ціна) товару з ПДВ становить 4600000,00 грн. +/- 5,00%.
Згідно п.2.1. Договору №569, сторонами узгоджено, що термін поставки товару з 08.11.2016 по 21.11.2016 включно.
Відповідно до п.п.2.2.-2.4. Договору №569 товар може передаватись відповідачу окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у термін, встановлений у п.2.1. договору. Товар поставляється насипом автомобільним транспортом на умовах поставки DAР “поставка в місці”: назва Елеватора МСП Ніка-Тера ТОВ, 54052, м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 23 (надалі - елеватор) у відповідності із правилами “Інкотермс-2010”. У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами “Інкотермс-2010” пріоритет мають умови договору. Транспортна накладна заповнюється постачальником згідно інструкції покупця. По факту доставки товару в місце поставки постачальником оформлюється видаткова накладна. Датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на партію товару.
Пунктами 3.1.-3.4. Договору №569 сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів, наступних за датою поставки товару згідно реєстру елеватора про прийом товару на особистий рахунок покупця та отримання покупцем документів, зазначених у п.2.10., 5.16. даного договору. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця. Ціна договору становить орієнтовану загальну вартість товару з ПДВ, передбаченого в п.1.2. цього договору. Остаточна ціна договору визначається як сума вартості прийнятого покупцем товару.
Згідно п.5.1. Договору №569 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2016, але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань.
На виконання умов Договору поставки №569, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 4579753,36 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-000007 від 09.11.2016 на суму 642764,52 грн., №РН-000008 від 09.11.2016 на суму 134411,88 грн., №РН-000009 від 10.11.2016 на суму 448383,95 грн., №РН-000010 від 10.11.2016 на суму 881635,24 грн., №РН-000011 від 11.11.2016 на суму 445891,54 грн., №РН-000012 від 11.11.2016 на суму 1062507,07 грн., №РН-000013 від 12.11.2016 на суму 964159,16 грн., а також актами перерахунку ціни товару до Договору поставки №569 від 09.11.2016, 10.11.2016 та 11.11.2016 (а.с.15-24).
09.11.2016 між тими ж сторонами було укладено аналогічний Договір №583 (надалі - Договір №583) (а.с.13-14), відповідно до якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження, врожаю 2016 року (надалі - товар) на умовах зазначених у цьому договорі.
У відповідності до п.1.2. Договору №583, визначена характеристика товару - кукурудза третього класу, у кількості 4600,00 т. з орієнтовною загальною вартістю (ціна) товару з ПДВ становить 4600000,00 грн. +/- 5,00%.
Згідно п.2.1. Договору №583, сторонами узгоджено, що термін поставки товару - з 09.11.2016 по 22.11.2016 включно.
Відповідно до п.п.2.2.-2.4. Договору №583 товар може передаватись відповідачу окремими партіями, але повний його обсяг, визначений у цьому договорі, має бути поставлений у термін, встановлений у п.2.1. договору. Товар поставляється насипом автомобільним транспортом на умовах поставки DAР “поставка в місці”: назва Елеватора МСП Ніка-Тера ТОВ, 54052, м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 23 (надалі - елеватор) у відповідності із правилами “Інкотермс-2010”. У випадку розбіжностей умов цього договору з правилами “Інкотермс-2010” пріоритет мають умови договору. Транспортна накладна заповнюється постачальником згідно інструкції покупця. По факту доставки товару в місце поставки постачальником оформлюється видаткова накладна. Датою поставки вважається дата оформлення видаткової накладної на партію товару.
Пунктами 3.1.-3.4. Договору №583 сторони погодили, що оплата товару здійснюється покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів, наступних за датою поставки товару згідно реєстру елеватора про прийом товару на особистий рахунок покупця та отримання покупцем документів, зазначених у п.2.10., 5.16. даного договору. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунка покупця. Ціна договору становить орієнтовану загальну вартість товару з ПДВ, передбаченого в п.1.2. цього договору. Остаточна ціна договору визначається як сума вартості прийнятого покупцем товару.
Згідно п.5.1. Договору №583 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2016, але в будь-якому випадку - не раніше моменту виконання сторонами взятих на себе за договором зобов'язань.
На виконання умов Договору поставки №583, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1110813,11 грн., що підтверджується видатковими накладними: №РН-000014 від 13.11.2016 на суму 317589,79 грн., №РН-000015 від 14.11.2016 на суму 167623,86 грн., №РН-000016 від 13.11.2016 на суму 625599,46 грн., а також актом перерахунку ціни товару до Договору поставки №569 від 13.11.2016 (а.с.25-28).
Товар був належним чином та без будь-яких претензій отриманий відповідачем по двом договорам, про що свідчить підпис уповноваженої особи на вказаних видаткових накладних та на актах перерахунку ціни товару.
Під час розгляду справи відповідачем також не було висловлено заперечень проти обсягу та вартості отриманого ним від позивача товару.
Згідно приписів ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно вимог ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п.3.1. Договорів №569 та №583 відповідач зобов'язаний оплатити товар протягом 3-х (трьох) банківських днів, наступних за датою поставки товару згідно реєстру елеватора про прийом товару на особистий рахунок відповідача та отримання відповідачем документів, зазначених у п.2.10, 5.16 даних договорів.
Відповідач поставлений позивачем товар оплатив частково в сумі 4538650,49 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с.79-81).
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача не сплачена та становить 1151915,98 грн. (5690566,47 грн. - 4538650,49 грн.).
22.12.2016 позивач направив на адресу відповідача вимогу про повернення первинних документів та оплату поставленого товару №22/12, в якій вимагав здійснити оплату заборгованості за Договорами поставки №569 та №583 у сумі 1151915,98 грн. та повторно виставлені для оплати рахунки за поставлений товар. Зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та задоволення (а.с.39-41).
Заперечуючи проти виникнення у нього обов'язку з оплати залишку заборгованості відповідач зазначає, що при перевірці походження кукурудзи, яка поставлялась за Договорами №569 та №583, було виявлено, що контрагент позивача, який за наданою позивачем інформацією, продав йому дану кукурудзу, не мав відповідних коштів і засобів для вирощування даної кукурудзи. У зв'язку з цим, позивачем було надано інформацію щодо іншого контрагента. Однак відносно іншого контрагента, також не підтвердилась інформація щодо можливості вирощування ним даної кукурудзи (Інформація щодо даних контрагентів додається у вигляді листів в електронній пошті). Таким чином, у відповідача виник ризик щодо підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування з ПДВ у зв'язку з придбанням даного зерна. У зв'язку з цим, сторони вирішили змінити порядок розрахунків за поставлений товар та прийшли до згоди внести зміни у п.3.1. Договору, виклавши його в наступній редакції: “3.1. Оплата Товару у розмірі 80% його вартості здійснюється Покупцем протягом 3-х (трьох) банківських днів, наступних за датою поставки Товару згідно реєстру Елеватора про прийом Товару на особистий рахунок Покупця та отримання Покупцем документів, зазначених у п.2.10, 5.16 даного Договору. Кінцевий розрахунок у розмірі 20% вартості Товару здійснюється протягом трьох робочих днів після підтвердження податковим органом суми бюджетного відшкодування в частині податкового кредиту з ПДВ отриманого від постачальника за даним Договором“. Про зміну порядку розрахунків Сторони уклали відповідні додаткові угоди №1 від 30.11.2016 до вказаних Договорів.
З приводу посилання відповідача на Додаткові угоди №1 від 30.11.2016 (а.с.74, 75) до Договорів поставки №569 та №583 слід зазначити наступне.
Стаття 207 ЦК України передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Пунктом 5.10. Договорів №569 та №583 встановлено, що договори, додаткові угоди та інші взаємні домовленості сторін, оформлені у письмовій формі та передані засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, мають юридичну силу з подальшою передачею оригіналів документів будь-яким засобом протягом 10 (десяти) календарних днів.
Оригіналів Додаткових угод №1 від 30.11.2016 сторонами суду не надано. Як не надано і доказів направлення позивачем оригіналів Додаткових угод №1 від 30.11.2016 відповідачу з оригінальним підписом керівника та печаткою підприємства.
Позивачем факт підписання Додаткових угод №1 від 30.11.2016 у електронному або письмовому вигляді заперечується.
Судом встановлено, що Договори №569 та №583 не містять домовленостей сторін щодо факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису. Так само, як і зразків відповідного аналога власноручних підписів повноважених представників сторін.
Таким чином, надані відповідачем копії Додаткових угод №1 від 30.11.2016 (а.с.74, 75) отримані відповідачем, за його твердженням, електронною поштою, не можуть вважатись належними та допустимими доказами зміни сторонами порядку та строків розрахунків, встановлених у п.3.1. Договорів №569 та №583.
Посилання відповідача на наявність ризиків щодо підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування з ПДВ у зв'язку з придбанням зерна по Договорам №569 та №583, судом також відхиляються, оскільки факт виявлення контролюючими органами у ланцюгах поставки сільськогосподарської продукції до виробника та у осіб, пов'язаних з позивачем відносинами контролю (пов'язаних осіб) фактів наявності суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, фактів недекларування податкових зобов'язань з ПДВ, завищення сум податкового кредиту, заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість та/або податку на прибуток, в уточнюючих розрахунках до даних декларацій, несплати ПДВ та/або податку на прибуток до бюджету, фактів нікчемності укладання угод, відсутності поставок товарів, фактів безтоварності фінансово-господарських відносин та інше, може бути встановлений лише у актах перевірки, на підставі яких податковим органом приймаються податкові повідомлення-рішення. Доказів виявлення та фіксації контролюючими органами у актах перевірок вищевказаних фактів та винесення на їх підставі податкових повідомлень-рішень, суду не надано.
Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом як підстави відмови у позові.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення боргу в сумі 1151915,98 грн. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок відповідача.
Керуючись ст.ст.33, 34, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропросперіс Трейд”, 57223, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Грейгове, вул.Чапаєва, 43 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 36328597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМ-ЛАЙВ”, 54030, м.Миколаїв, вул.Артилерійська, 18/2, офіс 2.15 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 39865520) 1151915,98 грн. основного боргу та 17278,74 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України
та підписано суддею 25 квітня 2017 року.
Суддя М.В.Мавродієва