ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
25 квітня 2017 року Справа № 913/229/17
Провадження №7/913/229/17
Господарський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Тацій О.В.,
за участю секретаря судового засідання - помічника судді - Лотох І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення заборгованості за надані послуги зв'язку пільговим категоріям населення.
У засіданні брали участь:
Від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 12.12.2016.
Від відповідача - представник не прибув.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (далі ПАТ «Укртелеком) звернулося до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого позивач зазначив, що у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 Харківською філією ПАТ «Укртелеком» відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 було надано послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Кремінна та Кремінського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги на загальну суму 145390 грн. 51 коп. Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області відповідно до чинного законодавства є розпорядником коштів бюджетного фінансування зазначених соціальних пільг м. Кремінна та Кремінського району Луганської області та в даному випадку відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню м. Кремінна та Кремінського району послуг зв'язку на пільгових умовах повинен здійснити відповідач за рахунок державних субвенцій. В порушення вимог законодавства відповідач протягом 2016 року відшкодування наданих позивачем телекомунікаційних послуг не здійснював, в наслідок чого станом на 01.01.2017 утворилася заборгованість, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Вказану позовну заяву 17.03.2017 розподілено судді Тацій О.В. відповідно до вимог ст.2-1 ГПК України.
17.03.2017 ухвалою судді Господарського суду Луганської області було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.03.2017.
Розгляд справи судом відкладався неодноразово.
В судове засідання 25.04.2017 з'явився представник позивача, в якому позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, та на електронну адресу суду направив заяву від 24.04.2017 № 1700 про розгляд справи без участі уповноваженого представника Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області. При цьому, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні.
Представником відповідача також до господарського суду було направлено відзив на позовну заяву від 05.04.2017 № 1488, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (зареєстровано за вх. № 2479/17 від 10.04.2017).
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги (послуги звязку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII; «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ; «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24.03.1998 № 203/98-ВР; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII; «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-ІІІ.
У вище перелічених законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.
Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Згідно із ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначаються Кабінетом Міністрів України ( ч. 2 ст. 97 Бюджетного кодексу України).
Згідно з пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, якими встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
В пункті 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг м. Кремінна та Кремінського району є Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області, а отже відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання населенню м. Кремінна та Кремінського району Луганської області послуг зв'язку на пільгових умовах повинен здійснювати відповідач за рахунок державних субвенцій.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 (включно) ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" надавало послуги зв'язку на пільгових умовах населенню м. Кремінна та Кремінського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п.18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; п. 11 ст. 20, ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; п. 6 ч. 1 ст. 6, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист»; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; п.4 ч.3 ст.13 Закону України «Про охорону дитинства» на загальну суму 145390 грн. 51 коп.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст. 222 Господарського Кодексу України учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії або звернення до суду.
Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач, який є розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг населення, зобов'язаний був здійснювати відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення, які проживають на вищезазначеній території, за рахунок державних субвенцій.
Всупереч положенням чинного законодавства, витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг з 01.01.2016 по 31.12.2016 (включно) відповідачем відшкодовані не були.
Факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо відшкодування позивачу наданих пільговій категорії населення послуг зв'язку підтверджується оформленим та підписаним сторонами актом звіряння розрахунків за телекомунікаційні послуги, надані пільговій категорії абонентів за 2016 бюджетний рік, який зареєстровано відділом документального забезпечення роботи суду за вх. № 2615 від 18.04.2017 (№ 26-15/334 від 18.04.2017).
Оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 2180 грн. 86 коп. судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Кремінської районної державної адміністрації Луганської області (92900, Луганська обл., Кремінський район, місто Кремінна, ВУЛИЦЯ ПОБЄДИ, будинок 1 А; ЄДРПОУ 03196937) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 18; ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (61010, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, НЕТІЧЕНСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 8; ЄДРПОУ 25614660; розрахунковий рахунок № 26007310791 в АТ «Ощадбанк», м. Київ МФО 300465 (отримувач: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766) 145390 грн. 51 коп. (сто сорок п'ять тисяч триста дев'яносто гривень 51 коп.), витрати зі сплати судового збору в сумі 2180 грн. 86 коп. (дві тисячі сто вісімдесят гривень 86 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2017.
Суддя О.В. Тацій