вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2017 р. Справа № 911/711/17
за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро,
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,
с. Фурси Білоцерківського району,
про стягнення 10 357,28 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: Діденко І.В., уповноважений, довіреність №7590-К-О від 27.12.2016;
від відповідача: не з'явився;
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 30.01.2017 до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Фурси Білоцерківскього району, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 10367,28 грн., яка складається з : 5 000,00 грн. основного боргу, 2 226,43 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 500,62 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1 640,23 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 21.01.2014.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2017 позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10 357,28 грн. прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду на 10.04.2017.
Ухвалою суду від 10.04.2017 розгляд справи відкладено на 24.04.2017.
В судове засідання 24.04.2017 з'явився представник позивача, який в судовому засіданні подав письмові пояснення щодо нормативного обґрунтування позовних вимог від 24.04.2017, в усних поясненнях позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити їх. Відповідач в судове засідання 24.04.2017 не з'явився, витребувані судом документи та відзив на позов не подав, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином, що підтверджується залученими до матеріалів справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Так, копію ухвали про порушення провадження у справі №911/711/17 від 16.03.2017 відповідач отримав 21.03.2017, а копію ухвали про відкладення розгляду справи від 10.04.2017 отримав 14.04.2017.
Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро (далі по тексту - ПАТ КБ "ПриватБанк", Банк) до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Фурси Білоцерківського району (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, Клієнт), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина ст. 628 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2014 ФОП ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", за якими відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті www/pb.ua, які разом із заявами складають договір банківського обслуговування б/н від 21.01.2014 (далі - Договір).
У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг (розміщені на сайті банку www.pb.ua), тарифами банку, які разом з вказаною анкетою складають договір банківського обслуговування. Підписавши дану заяву, клієнт погодився на ведення з ПАТ КБ "ПриватБанк" документообороту, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.
Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому.
Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку www.pb.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.
Таким чином, підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ФОП ОСОБА_1 Договір банківського обслуговування від 21.01.2014, який за правовою природою є змішаним договором з елементами договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 04.05.2016 по 30.01.2017, банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надаючи відповідачу кредит, та здійснюючи в межах встановленого ліміту операції по рахунку відповідача без наявності на ньому власних коштів.
Судом встановлено, що розмір кредитного ліміту встановленого ФОП ОСОБА_1 станом на 08.04.2016 складав 5 000,00 грн. (згідно довідки №08.7.0.0.0/170130165822 від 30.01.2017 виданої ПАТ КБ "ПриватБанк").
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 21.01.2014 по 27.03.2017, відповідач у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно Тарифів банку, обнуління дебетового сальдо не забезпечив, в результаті чого станом на 24.01.2017 за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 5 000,00 грн. яка виникла за період з 17.05.2016 по 24.01.2017.
За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою правління Національного банку України №566 від 30.12.1998р. (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003р. №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8.07.2003 р. за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.
Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.
До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.
Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.
З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 є належними доказами в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеними Кредитним договором (із змінами та доповненнями).
Позивачем ПАТ КБ "Приватбанк" заявлено до стягнення з відповідача 1 640,23 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 04.05.2016 по 24.01.2017.
Відповідно до п.3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який був на закінчення банківського дня за попередній місяць. Клієнт доручає банку здійснити списання винагороди зі своїх рахунків.
Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд ухвалами від 16.03.2017 та 10.04.2017 витребовував у відповідача докази, що підтверджують погашення ФОП ОСОБА_1 основного боргу, заборгованості по процентам за користування кредитом, пені та по комісії за користування кредитом за Договором банківського обслуговування від 21.01.2014. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не представив та доводи позивача не спростував.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 5 000,00 грн., яка виникла у період з 17.05.2016 по 24.01.2017 та заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 1 640,23 грн. за період з 04.05.2016 по 24.01.2017 є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 21.01.2014 для розрахунку процентів встановлено наступний порядок.
Договором банківського обслуговування від 21.01.2014 для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлена диференційована процентна ставка, відповідно до якої при не обнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню процентна ставка становить 24% річних, починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань процентна ставка становить 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунок змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст. 1056-1 ЦК України).
Клієнт ФОП ОСОБА_1, звернувшись до позивача із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг". Відповідно до умов та правил надання банківських послуг передбачена диференційована процентна ставка (п.3.18.1.12 Умов до 01.07.2014)
Відповідно до п.3.18.2.3.1 Умов (до 01.07.2014р.) передбачено, що сторони в порядку ч.1 ст.212 ЦК України прийшли до взаємної згоди, про те, що процентна ставка може бути змінена.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що станом на 24.01.2017 (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2 226,43 грн., виходячи з розрахунку диференційованої процентної ставки, передбаченої Договором банківського обслуговування від 21.01.2014 та змінами до Умов та правил від 01.07.2014 відповідно до наказу СП-2014-6780656 від 10.06.2014.
У зв'язку із простроченням відповідачем грошових зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 21.01.2014, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 1 500,62 грн., передбачену пунктом 3.18.5.1. Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого з обов'язків щодо сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.
Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Інше встановлене договором, а саме в п.3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вказаних норм закону перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та станом на 24.01.2017 належна до стягнення з відповідача пеня складає 1 500,62 грн.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" повністю та приймає рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 10 367,28 грн. заборгованості, яка складається з: 5 000,00 грн. основного боргу, 2 226,43 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 640,23 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, та 1 500,62 грн. пені.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2,12, 32-34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, Жовтневий район, вулиця Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570)
5 000,00 грн. (п'ять тисяч гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом,
2 226,43 грн. (дві тисячі двісті двадцять шість гривень сорок три копійки) заборгованості по процентам,
1 500,62 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень шістдесят дві копійки ) пені,
1 640,23 грн. (одна тисяча шістсот сорок гривень двадцять три копійки) заборгованості по комісії;
1 600,00 грн. (одна тисяча гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 26.04.2017
Суддя О.В. Конюх