ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.04.2017Справа № 910/1507/17
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілсі" про визнання рішення загальних зборів незаконним та скасування, за участю представників позивача - не з'явився, відповідача-1 - Мусієнка О.І., довіреність №б/н від 01.01.2017 року, відповідача-2 - Сурника В.М., довіреність №б/н від 18.08.2016 року,
У січні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів ТОВ «Ліра-2000», про затвердження проміжного ліквідаційного балансу ТОВ «Ліра-2000», оформлене протоколом №05-10/16 від 05.10.2016 року.
Разом з позовною заявою позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити Міністерству юстиції України в особі державних реєстраторів та приватним нотаріусам, вчиняти реєстраційні дії щодо внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів про державну реєстрацію припинення ТОВ «Ліра-2000».
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
За таких обставин, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову судом відмовлено.
06.02.2017 року позивачем через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
17.02.2017 року представником відповідача-2 через канцелярію суду надано клопотання про припинення провадження у справі.
10.03.2017 року позивачем через канцелярію суду надано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №910/15792/14.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, про що виносить ухвалу.
У п. 3.16 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3 і 4 ст. 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Враховуючи викладене, вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №910/15792/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Компанії «Bradwin Trading Limited», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра-2000», Головного територіального управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛСІ» про визнання недійсними рішень загальних зборів, переведення прав покупця та скасування державної реєстрації змін до статуту не є перешкодою для встановлення всіх істотних обставин у даній справі у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України. В той же час необґрунтоване зупинення провадження у справі порушує право сторін на розгляд справи упродовж розумного строку. За таких обставин, в задоволенні вищевказаного клопотання позивача про зупинення провадження у справі судом відмовлено за безпідставністю.
13.03.2017 року відповідачем-2 через канцелярію суду надано додаткові письмові пояснення у справі.
05.04.2017 року в судовому засіданні оголошено перерву на 24.04.2017 року.
24.04.2017 року розглянуто клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що позивач не є учасником ТОВ «Ліра-2000», а оскаржуване рішення загальних зборів ТОВ «Ліра-2000» було прийняте після його вибуття, тому даний спір не належить до корпоративних спорів та, зважаючи на його суб'єктивний склад, не підлягає розгляду господарськими судами України.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство;
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;
4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;
7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;
8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.
За змістом п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 25.02.2016р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» роз'яснено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 ЦК України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 ГК України, Закону України "Про господарські товариства", Закону України "Про акціонерні товариства", статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", статей 6, 8, 19 та 21 Закону України "Про кооперацію" корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.
За змістом положень пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України, статті 167 ГК України, статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" сторонами у корпоративному спорі є:
1) юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув;
2) учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
До корпоративних спорів не належать та вирішуються загальними або господарськими судами залежно від суб'єктного складу сторін:
- спори про визнання недійсними рішень органів управління юридичної особи за позовом особи, яка не є учасником (акціонером, членом, засновником), у тому числі таким, що вибув, у разі оспорювання рішень органів управління
Відповідно до Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ТОВ «Ліра-2000» станом на 05.10.2016 рік ТОВ «Оілсі» було єдиним учасником ТОВ «Ліра-2000», яке володіло 100% статутного капіталу ТОВ «Ліра-2000».
Оскільки, на момент скликання та проведення загальних зборів 05.10.2016 року, на яких було прийняте оскаржуване позивачем рішення, він не був учасником відповідача-1, а оскаржуване ним рішення було прийняте після його вибуття то даний спір не належить до корпоративних спорів та, зважаючи на його суб'єктивний склад, не підлягає розгляду господарськими судами України.
Враховуючи викладене, даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах України, і тому провадження у справі відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Провадження у справі № 910/1507/17 припинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Суддя С.О. Чебикіна