ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.04.2017Справа № 910/5139/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» в особі Київської філії «СМК»
простягнення 8463 грн. 77 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники:
від позивача:Штепенко В.Ю. - представник за довіреністю № 34/8 від 16.01.2017;
від відповідача:не з'явились.
30.03.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» в особі Київської філії «СМК» про стягнення 8463 грн. 77 коп., з яких 6463 грн. 77 коп. основного боргу та 2000 грн. 00 коп. штрафу.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та положень укладеного між сторонами Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016, не у повному обсязі здійснив оплату товару, поставленого позивачем за товарно-транспортними накладними № S1207523 від 09.12.2016 на суму 1361 грн. 90 коп., № S1213628 від 15.12.2016 на суму 1744 грн. 57 коп., № S1224101 від 24.12.2016 на суму 3293 грн. 11 коп., № S1228516 від 30.12.2016 на суму 1785 грн. 30 коп. та № S1228607 від 30.12.2016 на суму 1140 грн. 79 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6463 грн. 77 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп., нарахований за несвоєчасну оплату товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 порушено провадження у справі № 910/5139/17 та розгляд справи призначено на 18.04.2017.
У судовому засіданні 18.04.2017 представник позивача подав заяву, в якій зазначив, що 12.04.2017 відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6463 грн. 77 коп. (суму основного боргу) та 1600 грн. 00 коп. (судовий збір).
Крім того, у судовому засіданні 18.04.2017 представник позивача подав заяву про відмову у позові в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Представник відповідача у судове засідання 18.042017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1002415384 від 01.04.2017 (90400, Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Колгоспна, буд. 25, корпус Д), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 08.04.2017 поштове відправлення було вручено адресату особисто.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Крім того, ухвала суду від 03.04.2017 була направлена на адресу Київської філії «СМК» Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» (03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, буд. 5, кв. 88), та була отримана представником відповідача 10.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103041997145.
Судом встановлено, що 01.01.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» (покупець) укладено Договір поставки № ПМS-3909, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати вартість продукції (товар) на умовах, викладених у договорі.
Відповідно до п. 1.2 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначається в накладних, які оформлюються постачальником відповідно до поданих покупцем замовлень.
Відповідно до п. 1.3 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється передача товару.
Відповідно до п. 2.1 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 товар передається покупцю партіями на підставі накладної, яка оформлюється згідно з замовленням покупця.
Згідно з п. 2.2 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 право власності і ризиків випадкового псування, знищення товару переходить до покупця у момент передачі товару (підписання накладної на товар).
Згідно з п. 4.2 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 оплата товару здійснюється за згодою сторін, але не пізніше 21 календарного дня з моменту передачі товару.
Відповідно до п. 9.1 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 договір набирає чинності з сосен ту його підписання та діє до 31.12.2017. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору будь-яка із сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення дії даного договору або між сторонами не буде укладено нового договору, даний договір вважається автоматично пролонгованим на кожний календарний рік на тих самих умовах.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
З аналізу Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість) кожного окремого зобов'язання з поставки товару здійснюється шляхом підписання відповідних накладних.
Судом встановлено, що 09.12.2016 позивач поставив відповідачу товар на суму 1361 грн. 90 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № S1207523 від 09.12.2016; 15.12.2016 - товар на суму 1744 грн. 57 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № S1213628 від 15.12.2016; 24.12.2016 - товар на суму 3293 грн. 11 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № S1224101 від 24.12.2016; 30.12.2016 - товар на суму 1785 грн. 30 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № S1228516 від 30.12.2016 та 30.12.2016 - товар на суму 1140 грн. 79 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною № S1228607 від 30.12.2016.
Вказані товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені печатками та штампами позивача і відповідача, та в них міститься посилання на Договір поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 (належним чином засвідчені копії долучено позивачем до позовної заяви).
Таким чином, суд дійшов висновку, що у період з 09.12.2016 по 30.12.2016 позивач поставив відповідачу товар за Договором поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 на суму 9325 грн. 67 коп. (за вказаними накладними).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 4.2 Договору поставки № ПМS-3909 від 01.01.2016 оплата товару здійснюється за згодою сторін, але не пізніше 21 календарного дня з моменту передачі товару.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити товар, поставлений позивачем за товарно-транспортною накладною № S1207523 від 09.12.2016 на суму 1361 грн. 90 коп. у строк до 30.12.2016 (включно), товар, поставлений за товарно-транспортною накладною № S1213628 від 15.12.2016 на суму 1744 грн. 57 коп. - у строк до 05.01.2017 (включно); товар, поставлений за товарно-транспортною накладною № S1224101 від 24.12.2016 на суму 3293 грн. 11 коп. - у строк до 21.01.2017 (включно); товар, поставлений за товарно-транспортною накладною № S1228516 від 30.12.2016 на суму 1785 грн. 30 коп. - у строк до 20.01.2017 (включно) та товар, поставлений позивачем за товарно-транспортною накладною № S1228607 від 30.12.2016 на суму 1140 грн. 79 коп. - у строк до 20.01.2017 (включно).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав свій обов'язок з оплати товару, поставленого позивачем за вказаними накладними, сплативши грошові кошти у розмірі 2861 грн. 90 коп., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6463 грн. 77 коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Судом встановлено, що 12.04.2017 (після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у даній справі) відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 6463 грн. 77 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3871 від 12.04.2017 на суму 6463 грн. 77 коп. (призначення платежу - сплата за товар за Договором поставки № ПМS-3909), копія якого долучена позивачем до матеріалів справи у судовому засіданні 18.04.2017.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем була сплачена позивачу сума основного боргу, стягнення якої є предметом позову у даній справі, про що також зазначив позивач у заяві, поданій у судовому засіданні 18.04.2017.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У відповідності до пункту 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Таким чином, оскільки сума основного боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду та порушення провадження у даній справі, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6463 грн. 77 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору (на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому, крім суми основного боргу, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 2000 грн. 00 коп.
У судовому засіданні 18.04.2017 представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 1, 2 статті 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Частиною 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Нормами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Судом встановлено, що заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп. підписано представником позивача, який відповідно до довіреності № 34/8 від 16.01.2017 не обмежений у праві відмовлятись від позову, оскільки перелік прав представника, наведений у довіреності, не є вичерпним.
При цьому, у заяві про відмову від позову представником позивача зазначено, що йому повідомлено судом про процесуальні наслідки відмови від позову.
Таким чином, перевіривши повноваження представника позивача на відмову від позову та беручи до уваги обізнаність позивача з процесуальними наслідками даної процесуальної дії, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає відмову позивача від позову в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп. у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог (на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, суд дійшов висновку припинити провадження у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6463 грн. 77 коп. у зв'язку з відсутністю предмету спору (на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України) та в частині позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп. у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині позовних вимог (на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.
З огляду на те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправильними діями відповідача, який не у повному обсязі здійснив оплату поставленого позивачем товару, судовий збір покладається на відповідача.
При цьому, судом встановлено, що 12.04.2017 відповідач сплатив позивачу судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3870 від 12.04.2017.
Керуючись нормами ст. 75, ч. 1, 2, 4 ст. 78, п. 1-1, п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаркет Плюс» від позову в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональна група вин України № 1» штрафу у розмірі 2000 грн. 00 коп.
2. Припинити провадження у справі № 910/5139/17
Суддя І.М. Отрош