ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2017Справа №910/22754/14
За позовом Публічного акціонерного товариства «Терра Банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН Траєкторія»
про стягнення 148 247 785,05 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
від позивача Лантух Є.С. представник за довіреністю № б/н від 28.12.2016
від відповідач не з'явився
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АН Траєкторія» про стягнення 148 247 785,05 грн., з яких: 137 022 868,59 грн. боргу по кредиту, 10 744 094,53 грн. боргу по процентам, 251 338,54 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 206 972,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 22 510,82 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно кредитного договору № КЛ/14/5-34 від 24.02.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2014 (суддя Селівон А.М.) порушено провадження у справі № 910/22754/14 та призначено її до розгляду на 06.11.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 розгляд справи № 910/22754/14 відкладено на 27.11.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 розгляд справи № 910/22754/14 відкладено на 18.12.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 провадження у справі № 910/22754/14 зупинено до вирішення спору у справі № 910/26161/14.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2017 провадження у справі № 910/22754/14 поновлено та призначено до розгляду на 15.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2017 розгляд справи відкладено на 16.03.2017.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 за № 04-23/999 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ (закінчення повноважень судді Селівон А.М.), призначено проведення повторного автоматичного розподілу даної справи.
Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 16.03.2017 визначено суддю Сівакову В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 справу № 910/22754/14 призначено до розгляду на 11.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/22754/14 від 11.04.2017, у зв'язку з нез'явленням в засідання суду представника відповідача та невиконання відповідачем вимог суду викладених в ухвалі від 20.03.2017, розгляд справи відкладено на 20.04.2017.
Позивача в судовому засіданні 20.04.2017 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 20.04.2017 не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: м. Київ, вул. Митрополита В.Липківського, 40, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 17.03.2017 є місцезнаходженням відповідача.
Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.
В судовому засіданні 20.04.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
24.02.2014 між Публічним акціонерним товариством «Терра Банк» (позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АН Траєкторія» (відповідач, позичальник) було укладено кредитний договір № КЛ/14/5-34 (далі - кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 139 500 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 24% річних, та сплатити інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно з п. 4.2.1. кредитного договору позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені п. 1.3. цього договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 у справі № 910/26161/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/26161/14 від 03.06.2015, у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АН Траєкторія» про визнання кредитного договору № КЛ/14/5-34 від 24.02.2014 недійсним відмовлено.
Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідач має сплатити наявну заборгованість та штрафні санкції.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 3.1. кредитного договору кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом:
- оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених в п. 1.3. цього договору розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20623301126834.980, відкритого в ПАТ «Терра Банк», код банку 380601.
- перерахування на поточний рахунок позичальника № 26003301126834.980, відкритий в ПАТ «Терра Банк», код банку 380601. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Надання банком кредитних коштів (траншів) здійснюється за умовами отримання банком в строк, не менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах суми, визначеної п. 1.1., попередньої письмової заяви позичальника.
Свої зобов'язання за договором позивач на підставі відповідної заяви відповідача виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписка по особовим рахункам з 24.02.2014 по 13.10.2014.
Відповідно до п. 3.2. кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 20623301126834.980, відкритий в ПАТ «Терра Банк», код банку 380601, відповідно до строків, визначених в п. 1.3. цього договору.
Відповідно до п. 1.3.1. кредитного договору кредитна лінія відкривається: з 24.02.2014 по 24.02.2015 (включно).
Згідно з п. 1.3.2. договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі - в строк (термін), по 24.02.2015 (включно).
Згідно з п. 3.3. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом по договору здійснюються на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентів ставки у розмірі, визначеному п. 1.1. договору. про розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Відповідно до п. 3.4. кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше п'ятого календарного дня місяця наступного за місцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту на рахунок №20689301126834.980, відкритий в ПАТ «Терра Банк», код банку 380601.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами та сплаті комісії в передбачені кредитним договором строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить: 137 022 868,59 грн. боргу по сплаті кредиту, 10 744 094,53 грн. боргу по сплаті процентам.
Згідно з п. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що складається з 137 022 868,59 грн. боргу по сплаті кредиту, 10 744 094,53 грн. боргу по сплаті процентам є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов кредитного договору, у визначені строки оплату по погашенню кредиту, сплаті процентів та комісії не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплата процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Оплата штрафних санкцій здійснюється у національній валюті України за курсом НБУ на дату оплати.
Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При укладанні кредитного договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо здійснення платежів за кредитним договором.
В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті процентів позичальник не виконав, позивачем нарахована пеня в розмірі 251 338,54 грн.
Вимоги позивача в частині стягнення 251 338,54 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів обґрунтовані і підлягають задоволенню.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті процентів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 206 972,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 22 510,82 грн. - 3% річних.
Згідно з п. 5.2 кредитного договору позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або процентів за понадстрокове користування кредитом зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 206 972,57 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 22 510,82 грн. - 3% річних.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АН Траєкторія» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 40, код ЄДРПОУ 36040011) на користь Публічного акціонерного товариства «Терра Банк» (01103, м. Київ, бул. Дружби Народів, 28 В, код ЄДРПОУ 24425738) 137 022 868 (сто тридцять сім мільйонів двадцять дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 59 коп. боргу по кредиту, 10 744 094 (десять мільйонів сімсот сорок чотири тисячі дев'яносто чотири) грн. 53 коп. борг по процентам, 251 338 (двісті п'ятдесят одна тисяча триста тридцять вісім) грн. 54 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, 206 972 (двісті шість тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 57 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 22 510 (двадцять дві тисячі п'ятсот десять) грн. 82 коп. - 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АН Траєкторія» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 40, код ЄДРПОУ 36040011) в дохід Державного бюджету України судовий збір в розмірі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 26.04.2017.
СуддяВ.В.Сівакова