ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2017Справа №910/23688/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна»
про стягнення 50000 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - Самодзен Т.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення 50000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу №5/29-02/2016 від 29.02.2016, укладеного з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до позивача перейшло право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 50000 грн. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 50000 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.
Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2014 в м. Києві на вул. Мішуги відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 в наслідок чого було пошкоджено зазначені автомобілі.
Вказана вище Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 п.10.9. Правил дорожнього руху.
Згідно із постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02.12.2014 у справі №753/21085/14-п автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб - автомобіль НОМЕР_2.
Згідно із звітом №21/02/16 про визначення вартості матеріального збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 складає 56491,25 грн., вартість матеріального збитку - 81118,03 грн.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4446065 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Україна», чинного на момент скоєння ДТП (10.11.2014). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 0 (нуль) грн.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що 28.11.2014 власник пошкодженого автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_4 звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за вищезазначеним страховим випадом.
В подальшому, між ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до умов якого ОСОБА_4 в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі ст.512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов'язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.10.2014, номер полісу АІ/4446065, в страховій компанії ПрАТ «СК «Україна».
Разом з тим, 29.02.2016 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу №5/29-02/2016, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку №1 до договору.
Згідно із п.п.1.3, 1.4 Договору факторингу характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 885315,64 грн. Зобов'язана особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Україна».
За договором факторингу позивачем було придбано право вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у ОСОБА_4 до ПрАТ «СК «Україна» у зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до ч.1 ст.1077 Цивільного Кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст.1078 Цивільного Кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного Кодексу України).
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.512 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.514 Цивільного Кодексу України).
З огляду на вищенаведене, позивач, уклавши з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір факторингу, отримав від первісного кредитора право вимоги з одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди (за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) до боржника - ПрАТ «СК «Україна», а отже правомірно набув прав нового кредитора у зобов'язанні.
Згідно пункту 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Як встановлено судом, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_1 - ОСОБА_3, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Україна» згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/4446065, термін дії якого визначено з 01.11.2014 по 31.10.2015.
Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати позивачу страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку. Доказів сплати позивачу суми страхового відшкодування станом на час вирішення спору у даній справі відповідачем суду не надано.
Відповідно до абз.2 п.12.1 ст.12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
В той же час, відповідно до наявної в матеріалах справи копії полісу №АІ/4446065, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 50000,00 грн., а франшиза - 0,00 грн.
За таких обставин, до відшкодування з урахуванням ліміту відповідальності підлягає сума у розмірі 50000 грн., яка заявлена позивачем, у зв'язку із чим, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 42-Г; ідентифікаційний код 30636550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (36020, м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, буд. 14-А/22; ідентифікаційний код 37686922) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. шкоди та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 25.04.2017
Суддя Я.В. Маринченко