ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
24.04.2017Справа № 910/6534/17
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників сторін позовну заяву Корпорації "Феномен"
до Публічного акціонерного товариства "Марфінбанк"
про визнання недійсним рішення та скасування запису про право власності, -
Корпорація "Феномен" звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Марфінбанк" про визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20302554 від 26.03.2015р., прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духновською О.А. про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Марфін Банк" на нежилий будинок - офісно-готельний комплекс (літера А), загальною площею 3215 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 63-А та скасування запису про право власності внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20302554 від 26.03.2015, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духновською О.А. про державну реєстрацію права власності за Публічним акціонерним товариством "Марфін Банк" на нежилий будинок - офісно-готельний комплекс (літера А), загальною площею 3215 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 63-А.
Подана Корпорацією "Феномен" позовна заява без номеру та дати не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, з 01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р., яким внесено зміни до порядку та розміру сплати судового збору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 600,00 грн. та не більше 240 000,00 грн., а розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру становить 1 600,00 грн.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013р. до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Позивачем пред'явлено до відповідача дві немайнові вимоги, а саме визнання недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20302554 від 26.03.2015р. та скасування запису про право власності внесений до державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вказаного рішення, при зверненні з якими позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3 200,00 грн. (1 600,00 х 2)
Натомість, як встановлюється доданими до позовної заяви документами, в якості доказів сплати судового збору, позивачем надано копії квитанцій №84579 від 30.03.2017р. на суму 32,00 грн. та №84546 від 30.03.2017р. на суму 800,00 грн. тобто в меншому розмірі, ніж передбачено законом.
Крім того, відповідно до п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Таким чином, додані до позовної заяви копії квитанцій №84579 від 30.03.2017р. на суму 32,00 грн. та №84546 від 30.03.2017р. на суму 800,00 грн. також не можуть бути належними доказами часткової сплати судового збору.
За таких обставин, позивачем за подання позову не надано доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За змістом Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., про прийняття до пересилання реєстрованого поштового відправлення (в тому числі листа) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві є бланк опису вкладень, який згідно з п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009р., заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Таким чином, належним доказом направлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Як вбачається з доданих до позовної заяви документів, позивачем у якості доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адреси інших учасників судового процесу надано копії фіскальних чеків та описів вкладення у цінні листи.
Таким чином, серед доданих до позовної заяви документів немає належних доказів на підтвердження відправлення іншим учасникам судового процесу копії позовної заяви та додатків до неї.
Відповідно до п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку, після усунення вказаних недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
Позовну заяву Корпорації "Феномен" разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.
Суддя С.М. Морозов