ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2017Справа №910/24309/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»
про стягнення 91730,70 грн.
Суддя Маринченко Я.В.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Гайдамащук О.В. (представник за довіреністю).
У липні 2016 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про стягнення виплаченого страхового відшкодування в сумі 91730,70 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 01.02.2016, на 557 км.+200 м. автошляху Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2 з напівпричепом «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3
Позивач, відповідно до умов укладеного між ним (страховик) та власником напівпричепа марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3 - ПП «Компанія Л-Транс» (страхувальник), договору добровільного страхування наземного транспорту №006-0467513/05НТ, виплатив власнику пошкодженого причепу страхове відшкодування в розмірі 91730,70 грн.
Оскільки на час скоєння ДТП цивільно-правову відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП - ОСОБА_2, було застраховано у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна», позивач, на підставі положень ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача виплачене страхове відшкодування в розмірі 91730,70 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з тим, через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначив, що позивачем не доведено, що шкоду завдано саме напівпричепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, оскільки з постанови Красноградського районного суду Харківської області від 21.03.2016 вбачається, що водій автомобіля марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснив зіткнення саме з автомобілем марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2, в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак відповідач вважає, що позивачем не доведено факту завдання збитків саме напівпричепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3.
Відповідно до вимог ст.75 господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.12.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Брокбізнес» (страховик) та власником напівпричепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3 - ПП «Компанія «Л-Транс» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №006-0467513/05НТ, за умовами якого застраховано причеп марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, в тому числі за страховим ризиком - ДТП.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки про дорожньо-транспортну пригоду №84761229, 01.02.2016, на автодорозі М-12, Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, 557 км., 200 м., сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого пошкоджено зазначені автомобілі. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_2 п.14.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Крім того, з наявної в матеріалах справи копії схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що автомобіль марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, рухався з напівпричепом марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3 у складі єдиного автопоїзда.
Постановою Красноградського районного суду Харківської області від 21.03.2016 по справі №626/365/16-п, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні вказаної ДТП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач, на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №006-0467513/05НТ від 29.12.2015, на підставі страхового акту №57743/1 від 21.03.2016, визнав вказану подію страховим випадком та здійснив виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого напівпричепа марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3 в розмірі 91730,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №22685 від 24.03.2016.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено на підставі Рахунку №407 від 22.02.2016 СТО - ФОП ОСОБА_4, згідно з якими вартість відновлювального ремонту напівпричепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, склала 91730,70 грн.
Крім того, на замовлення позивача, судовим експертом ОСОБА_5, як суб'єктом оціночної діяльності, проведено автотоварознавче дослідження з визначення розміру матеріальних збитків, завданих власнику пошкодженого транспортного засобу, результати якого викладено у звіті №23 від 02.03.2016.
Так, згідно з результатами дослідження, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу - напівпричепу «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, що дорівнює 0,7, складає 99140,70 грн.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного ДТП належним чином доведена доказами, наявними у матеріалах справи.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2534986 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Провідна», чинного на момент скоєння ДТП (01.02.2017). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.
Таким чином, особою, відповідальною за завдані власнику причепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, в даному випадку, є відповідач.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №006-0467513/05НТ від 29.12.2015, перейшло право вимоги, яке власник напівпричепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, мав до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією №11-07/16Р від 06.07.2016 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 91730,70 грн., яку останній залишив без задоволення.
Пунктом 32.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими, зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В той же час, суд вважає за належне зазначити, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/2534986 за яким застраховано автомобіль марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1 визначено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 50000 грн., за таких обставин, суд приходить до висновку щодо необхідності зменшення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 50000 грн. виплаченого страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності, передбаченого договором №АЕ/2534986.
Разом з тим, заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем тих обставин, що в результаті вказаної ДТП шкоду завдано саме напівпричепу марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3, оскільки з постанови Красноградського районного суду Харківської області від 21.03.2016 вбачається, що водій автомобіля марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1, ОСОБА_2 здійснив зіткнення саме з автомобілем марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2, в результаті чого вказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження, судом відхиляються, оскільки з наявної в матеріалах справи копії схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що автомобіль марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, рухався з напівпричепом марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3 у складі єдиного автопоїзда.
Відтак, водій автомобіля марки «Scania», д.н.з.НОМЕР_1 несе відповідальність за збитки завдані в результаті ДТП як самого тягача - автомобіля марки «DAF», д.н.з.НОМЕР_2 так і напівпричепа марки «Schmitz», д.н.з.НОМЕР_3.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечень проти задоволення позову.
Відповідно до положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код 23510137) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3; ідентифікаційний код 20344871) 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. страхового відшкодування та витрати по сплаті судового збору в сумі 751(сімсот п'ятдесят одна) грн. 11 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення підписаний 25.04.2017
Суддя Я.В. Маринченко