ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
30.03.2017 р. Справа №910/12002/16
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до 1. Волинської обласної ради
2. Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання
про визнання недійсним пункту 7.6 договору від 01.04.2015 р.
Суддя Пінчук В.І
Представники сторін:
від позивача ОСОБА_2 - предст.
від відповідача 1 не з'явився
від відповідача 2 не з'явився
Рішення прийняте 30.03.2017 р., оскільки у судових засіданнях 02.03.2017 р. та 16.03.2017 р. розгляд справи відкладався відповідно до п. 1 ст. 77 ГПК України.
Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів - Волинської обласної ради та Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання про визнання недійсним пункту 7.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області від 01.04.2015 р.
Рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2016 р. у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 18.10.2016 р. зазначене рішення залишене без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2017 р. постанова Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 18.10.2016 р. та рішення господарського суду м. Києва від 29.08.2016 р. скасовані і справа передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва
Розпорядженням щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 02.02.2017 р. № 05-23/360 справа № 910/12002/16 передана на новий розгляд судді Пінчуку В.І.
Ухвалою Господарського суду міста Києві від 06.02.2017 р. справа №910/12002/16 прийнята суддею Пінчуком В.І. до свого провадження та призначений розгляд зазначеної справи на 02.03.2017 р.
У судових засіданнях 02.03.2017 р. та 16.03.2017 р. розгляд справи відкладався у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача - 1 та представника відповідача - 2.
Представник відповідача - 1 та представник відповідача - 2 у судове засідання 30.03.2017 р. також не з'явилися, але у письмових поясненнях від 16.03.2017 р. позовні вимоги позивача визнають та просять суд задовольнити позов.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -
01.04.2015 року між Волинською обласною радою ( орендодавцем ), Волинським обласним дитячим територіальним медичним об'єднанням ( балансоутримувачем ) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 ( орендарем ) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області, відповідно до умов якого балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що є спільною власністю територіальних громад міст, селищ, міст області, і яке розмішене за адресою: АДРЕСА_1, корисною площею 71 кв.м., що знаходиться на балансі Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання.
Майно здається в оренду з метою використання для торгівлі продовольчими товарами (крім товарів підакцизної групи ) ( п.1.3. договору ).
Передача майна в оренду здійснюється за актом приймання - передачі, в якому зазначається перелік та стан майна, що орендується та інші відомості за узгодженням сторін ( п. 1.4 договору ).
У пункті 7.1 договору від 01.04.2015 р. сторони визначили строк його дії, а саме з 01.04.2015 р. по 01.03.2018 р. включно.
Пунктом 7.6 договору передбачено, що договір може бути розірваний однією із сторін при умові письмового попередження іншої сторони за 30 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 р. балансоутримувач передав, а орендар прийняв у строкове користування частину нежитлового приміщення, площею 71,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом прийому - передачі від 01.04.2015 р.
Листом №298_344_/2-18.16 від 12.05.2016 р. Волинське обласне дитяче територіальне медичне об'єднання повідомило позивача про розірвання договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 р. на підставі п.7.6 договору.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що пункт 7.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 р. є недійсним, оскільки суперечить ч.1 ст. 26 Закону України " Про оренду державного і комунального майна ", за яким одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Частиною 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 651 вказаного кодексу передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- викупу (приватизації) об'єкта оренди;
- ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря;
- загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 26 Закону України " Про оренду державного та комунального майна " одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря);
- банкрутства орендаря;
- загибелі об'єкта оренди;
- ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Як встановлено судом, пунктом 7.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 року передбачено, що договір може бути розірваний однією із сторін при умові письмового попередження іншої сторони за 30 календарних днів.
Односторонню відмову від договору, як безпосередню підставу його розірвання та його зміни, слід відмежовувати від пред'явлення вимоги про розірвання договору на розсуд однієї із його сторін. Одностороння відмова від договору відповідно до змісту ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України безпосередньо тягне правові наслідки розірвання або зміни договору. Пред'явлення вимоги про розірвання безпосередньо таких наслідків не передбачають. В останньому випадку розірвання договору може відбутися або за домовленістю між сторонами або, у разі відсутності згоди іншої сторони, яка отримала вимогу про розірвання договору, за рішенням суду.
Від розірвання (зміни) договору треба відрізняти односторонню повну або часткову відмову від договору. Одностороння відмова від виконання договору (в повному обсязі або частково) здійснюється без звернення до суду, і відповідно в силу самого факту її здійснення договір вважається розірваним.
Таким чином, відмова від договору - одностороння дія, яка не потребує згоди іншої сторони, а розірвання договору можливе лише за згодою сторін або у разі недосягнення такої згоди за рішенням суду.
Нормами статті 26 Закону України " Про оренду державного та комунального майна " чітко передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, при цьому визначено, що договір оренди може бути розірвано лише за погодженням сторін.
Проте, умовами договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 року сторони передбачили право кожної зі сторін на розірвання вказаного договору без погодження з іншою стороною, тобто фактично наділили сторону правом на відмову від вказаного договору в односторонньому порядку лише при умові письмового попередження іншої сторони за 30 календарних днів, що є порушенням вимог ч.1 ст. 26 Закону України " Про оренду державного та комунального майна ".
Крім того, в матеріалах справи наявний типовий договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області, нова редакція якого затверджена рішенням Волинської обласної ради 6 скликання №4/46 від 13.05.2011 року, на який посилався позивач у письмових поясненнях.
Як встановлено судом, на момент укладення оспорюваного правочину 01.04.2015 року був чинний типовий договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області, нова редакція якого затверджена рішенням Волинської обласної ради 6 скликання №11/47 від 04.05.2012 року.
За таких підстав, при вирішенні даного спору суд приймає до уваги саме типовий договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області, нова редакція якого затверджена рішенням Волинської обласної ради 6 скликання №11/47 від 04.05.2012 року.
Нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування щодо орендних відносин, у тому числі правила оренди комунального майна та методики визначення ставок орендної плати, які затверджуються рішеннями відповідних рад, господарські суди мають застосовувати з урахуванням вимог статті 23 ГК України та статті 4 Господарського процесуального кодексу України (постанова Пленуму Вищого господарського суду України, №12 від 29.05.2013 року " Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна ").
Як вбачається з умов типового договору, пункт 7.6 договору викладено в такій редакції: "Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем; у разі смерті орендаря (якщо орендарем є фізична особа)", а пункт 7.7 договору викладено в наступній редакції: " договір може бути розірваний з ініціативи балансоутримувача в судовому порядку у разі: несплати орендарем орендної плати та інших, передбачених цим договором платежів, протягом двох місяців; навмисного або необережного погіршення стану орендованого майна; використання орендованого майна для цілей, не передбачених у пункті 1.3 цього договору; передачі всіх чи частини орендованих приміщень (майна) в суборенду третім юридичним чи фізичним особам без погодження орендодавця, балансоутримувача та постійної комісії обласної ради з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області; в разі невиконання орендарем взятих на себе обов'язків, передбачених пунктом 5.2 цього договору ".
Суд, проаналізувавши положення Типового договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області, затвердженого рішенням Волинської обласної ради 6 скликання №11/47 від 04.05.2012 року, приходить до висновку, що він не містить положень про можливість розірвання договору однією із сторін при умові письмового попередження іншої сторони за 30 календарних днів, а навпаки визначено, що договір оренди може бути розірваний лише в судовому порядку.
За таких підстав, суд вважає, що пункт 7.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 року також суперечить положенням типового договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області, затвердженого рішенням Волинської обласної ради 6 скликання №11/47 від 04.05.2012 року.
Крім того, пункт 7.6 Договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 року суперечить пункту 10.3 Положення про оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради №4/46 від 13.05.2011 року, яким визначено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, і зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
За правилами частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
За таких підстав, пункт 7.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 року, укладений між Волинською обласною радою, Волинським обласним дитячим територіальним медичним об'єднанням та Фізичної особою підприємцем ОСОБА_1, яким передбачено, що договір може бути розірваний однією із сторін при умові письмового попередження іншої сторони за 30 календарних днів, суперечить частині 1 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та положенням Типового договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Волинської області, затвердженого рішенням Волинської обласної ради, що є підставою для визнання пункту оспорюваного правочину недійсним в цій частині відповідно до частин 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Враховуюче те, що відповідач - 2, згідно листа №298_344_/2-18.16 від 12.05.2016 р. намагався в односторонньому порядку розірвати договір оренди від 01.04.2015 р. суд витрати по сплаті судового збору покладає на відповідача - 2.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати недійсним пункт 7.6 договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що є власністю територіальних громад сіл, селиш, міст Волинської області від 01.04.2015 року, який укладений між Волинською обласною радою ( 43027, Волинська обл., місто Луцьк, Майдан Київський, буд. 9, код 00022444 ), Волинським обласним дитячим територіальним медичним об'єднанням ( 43024, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Відродження, буд. 30, код 21751226 ) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Стягнути з Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання ( 43024, Волинська обл., місто Луцьк, проспект Відродження, буд. 30, код 21751226 ) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1378 ( одну тисячу триста сімдесят вісім ) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
дата підписання повного тексту рішення 18.04.2017 р.
СуддяВ.І.Пінчук