ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
18.04.2017Справа № 910/6147/17
Суддя Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Компані ЛТД" про стягнення 300 101 811,01 грн.
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банка Славкіної М.А. звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Компані ЛТД" 300 101 811, 01 грн.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд не приймає її до розгляду, зважаючи на таке.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 грн.
Отже, позивачем при поданні позовної заяви до суду мало бути сплачено судовий збір у сумі 240 000,00 грн. (150 розмірів мінімальних заробітних плат).
Разом з тим, позивачем подано суду заяву про відстрочення сплати судового збору, мотивовану важким фінансовим становищем банку у зв'язку із перебуванням його у процедурі ліквідації, тобто, обставини неплатоспроможності банка та його важкого фінансового становища є загальновідомими та не потребують доказування.
Дослідивши зміст указаного клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, зважаючи на таке.
Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, зазначені положення закону дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору, чого зі змісту обґрунтувань позивача щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається.
Разом з тим, наведені позивачем обставини не можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки законодавством передбачено обов'язок позивача подати суду докази свого скрутного становища при зверненні до суду із відповідною заявою про звільнення чи відстрочення сплати ним судового збору, проте, таких доказів суду не подано. Перебування банку у ліквідаційній процедурі не означає відсутність у нього коштів та автоматичне звільнення його від доказування у господарському процесі. Більше того, відсутні підстави вважати, що позивач матиме можливість сплатити судовий збір до винесення рішення у справі.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву і додані до неї документи повернути Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський Акціонерний Банк" без розгляду.
Суддя М.О. Лиськов