Провадження № 2/679/154/2017
Справа № 679/1691/16-ц
22 березня 2017 року Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі: головуючої судді Сопронюк О.В.,
при секретарі Плазій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Нетішинської міської ради в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - служба у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
Згідно позовної заяви та пояснень представника органу опіки та піклування Нетішинської міської ради в судовому засіданні, у 2002 році відповідачі одружилися і в шлюбі в них народилися двоє дітей: син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали проживати окремо, так як стосунки між ними не склалися. В жовтні 2008 року вони домовилися, що син ОСОБА_5 залишиться проживати з матір'ю, а донька ОСОБА_1 переїде проживати до батька в м.Нетішин. В свою чергу ОСОБА_3 залишив дочку проживати у своєї сестри ОСОБА_4, яка стала опікуватися дитиною та доглядати її. У 2009 році батьки малолітньої розірвали шлюб та створили нові сім'ї.
З того часу мати та батько малолітньої ОСОБА_1 забули про її існування, самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, матеріальної допомоги не надають, не підтримують з нею родинних стосунків, не вітають з днем народження, святами, взагалі не цікавляться життям та здоров'ям своєї дитини. Мати ОСОБА_2 іноді бачиться з донькою під час канікул, коли тітка ОСОБА_4 привозить ОСОБА_1 до діда та баби в село, де вона також мешкає. За весь час ОСОБА_2 надала дитині матеріальну допомогу лише в сумі 300 гривень. В м.Нетішин за весь час проживання малолітньої у тітки мати не приїжджала. Лише після отримання даної позовної заяви про позбавлення її батьківських прав, в січні - лютому 2017 року ОСОБА_2 декілька раз приїхала в м.Нетішин, відвідала дитину в школі, привезла їй пару бананів та натільну білизну, однак зайти в квартиру, де вона живе - відмовилася. За весь час перебування дитини в тітки, мати не зробила жодної спроби забрати дитину до себе, будь - яких дій спрямованих на повернення дочки вона не вчинила, її влаштовує ситуація, що склалася, вона лише переживає про те, що подумають люди.
Батько малолітньої ОСОБА_3 спочатку провідував доньку та надавав кошти на її утримання, але після народження в нього нової дитини перестав цікавитися ОСОБА_1, припинив надавати матеріальну допомогу, тривалий час не бачиться та не спілкується з нею.
Малолітня ОСОБА_1 народилася хворобливою, перебуває на обліку у невролога, нефролога, окуліста та ортопеда внаслідок чого потребує постійної уваги лікарів, постійного контролю та систематичних обстежень стану здоров'я. Відповідальність за лікування, догляд та виховання дитини відповідачка ОСОБА_2 переклала на її батька ОСОБА_3, а він - на свою сестру ОСОБА_4 Понад вісім років малолітня ОСОБА_1 проживає в сім'ї тітки ОСОБА_4, яку вважає та називає матір'ю.
На даний час ОСОБА_1 навчається в 5 класі Нетішинського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та ліцей». За повідомленням адміністрації ліцею, батьки ОСОБА_1 жодного разу не були присутні на батьківських зборах, успіхами у навчанні та іншими питаннями щодо перебування дитини у школі, позашкільних навчальних закладах не цікавилися, вчителі їх жодного разу не бачили.
Крім того, впродовж двох останніх років тітка малолітньої ОСОБА_4 неодноразово зверталася до служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради стосовно питання залишення дитини без батьківського піклування, але не порушувала справу про позбавлення батьківських прав, так як надіялася, що батьки ОСОБА_1 змінять своє ставлення до неї, однак цього не сталося. За таких обставин дитина перебуває у невизначеному стані, батьки нею не цікавляться, а тітка немає юридичних прав займатися захистом прав дитини, що негативно впливає на інтереси малолітньої.
Враховуючи наведене, висновком органу опіки та піклуванняНетішинської міської ради від 08.11.2016 року визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо їх малолітньої дочки ОСОБА_1.
Представник позивача вважає, що вищевикладені обставини свідчать про те, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, хоча мають таку можливість, але не вчиняють відповідних дій, тому позбавлення їх батьківських прав відповідатиме інтересам дитини.
На підставі наведеного представник позивача просить позбавити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, а також стягнути з них аліменти на утримання дочки ОСОБА_1 в розмірі по 1/4 частині всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з кожного, які перерахувати на особистий рахунок дитини.
Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Нетішинської міської ради в судовому засіданні позов підтримала. Пояснила, що до подання даного позову мати жодним чином не цікавилася життям, здоров'ям та навчанням дочки, бачилася з нею лише тоді, коли тітка привозила її в село, а сама не вчиняла жодних дій для цього. Дитина потребує постійного лікування, яке їй забезпечує тітка в м.Нетішин і навряд чи забезпечить мати за місцем свого проживання. Батько дитини тривалий час взагалі не цікавиться нею, йому байдуже до її долі, про що свідчить його неявка в судове засідання. Вважає, що з метою захисту прав та законних інтересів дитини відповідачів слід позбавити батьківських прав, так як вони свідомо ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків і на даний час вже вичерпані всі інші методи впливу на їх поведінку.
Третя особа - ОСОБА_4 - рідна сестра відповідача ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснила, що малолітня ОСОБА_1, народилася дуже хворобливою. Батьки не дбали про її здоров'я належним чином, у 2 роки 1 місяць дитина ще не говорила та практично не ходила. В жовтні 2008 року ОСОБА_3 перевіз дочку в м.Нетішин і залишив її проживати в неї, оскільки та потребувала лікування, яке в місті було кращим. Спочатку батько постійно відвідував ОСОБА_1, періодично давав гроші на її утримання, але після того, як одружився вдруге і в нього народилася інша дитина, припинив спілкуватися та бачитися з дочкою, перестав надавати їй матеріальну допомогу. Мати ж малолітньої не цікавилася нею взагалі, її не цікавить доля дитини, її здоров'я, де і за які кошти вона живе і лікується, жодного разу не відвідувала її на свята, не вітала з днем народження. ОСОБА_4 зазначила, що ОСОБА_1 знаходилася на її повному утриманні. Спочатку вона думала, що хтось з батьків схаменеться, згадає про дитину, однак, цього не сталося. Жодного разу ні мати, ні батько не проявили бажання забрати дитину.
ОСОБА_4 вказала, що мати ОСОБА_2 періодично бачиться з дочкою, коли вона привозить її в село до своїх батьків, в якому проживає і відповідачка. Тоді вона заходить до дитини, іноді приносить щось з їжі, один раз дала 300 гривень. Одного разу ОСОБА_1 жила в ОСОБА_2 два тижні під час літніх канікул, але після сплину цього часу вона повернула дитину їй. При цьому не виявляла бажання, щоб дитина залишилася з нею назавжди. Минулого літа ОСОБА_1 знову захотіла пожити в ОСОБА_2, але вже на наступний день зателефонувала та попросила її забрати назад, бо мати її виганяє. Не дочекавшись у її приїзду за дитиною ОСОБА_2 відвела дочку назад до діда та баби. Вважає, що відповідачка не має наміру займатися вихованням та утримання дочки, оскільки неодноразово мала можливість забрати її до себе назавжди, однак жодного разу цього не зробила.
Після отримання позовної заяви про позбавлення батьківських прав, відповідачка декілька раз приходила до дочки в школу, приносила їй фрукти та дещо з білизни, будь - яких коштів на її утримання не надавала. За час розгляду справи в суді ні мати, ні батько ОСОБА_1 не пропонували забрати дитину до себе на виховання.
Малолітня ОСОБА_1 хворіє, має проблеми із здоров'ям та навчанням, їй необхідний постійний та посилений нагляд лікарів, періодичні обстеження. Для повноцінного навчання та розвитку з дитиною потрібно займатися додатково, тому з нею працюють репетитори, роботу яких вона оплачує. Через те, що дитина потребує постійного нагляду, догляду та лікування, а батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків, постало питання, хто буде опікуватися нею, оскільки невизначений статус дитини, відсутність законного опікуна негативно впливає на захист її інтересів. За наведених обставин третя особа вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_1 та стягнення з них аліментів на її утримання.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову. Пояснила, що після розлучення з чоловіком, він забрав собі дочку ОСОБА_1, а старший син залишився проживати разом з нею. Однак, колишній чоловік залишив доньку, яка хворіла, на виховання для своєї сестри ОСОБА_4 Вона ж немала можливості забрати дочку до себе та займатися її вихованням, оскільки у 2010 році перебралася в свою хату, тривалий час робила там ремонт. Тоді ж, у 2010 році серйозно захворів син ОСОБА_5, його лікування тримало 5 років і потребувало значних коштів. У 2015 році вона народила третю дитину. Крім того, з 2009 по 2015 рік її не допускали до дочки, не давали їм бачитися, з приводу чого вона зверталася до служби захисту прав дитини м.Славута. З дитиною вона стала бачитися лише в 2015 році, коли ОСОБА_4 привозила її в село до своїх батьків. Одного літа дочка навіть жила разом з нею. Відповідача пояснила, що не приїжджала в м.Нетішин, не провідувала її та не надавала матеріальну допомогу, бо немала грошей. За весь час дала дочці лише 300 гривень. Відповідачка підтвердила, що за весь час проживання дочки в ОСОБА_4 вона з нею до лікарів не ходила, не знає чим та хворіє і яке лікування потребує. На даний час усвідомлює, що була неправа, хоче забрати дочку проживати до себе, має намір займатися її лікуванням та вихованням. Зазначила, що в січні - лютому 2017 року відвідувала дочку в школі, спілкувалася з вчителями, привозила їй фрукти та дещо з білизни. Водночас відповідачка підтвердила, що як до подання даного позову, так і після цього, вона не вчиняла жодних дій для того, щоб забрати ОСОБА_1 проживати до себе назавжди. Також ОСОБА_2 пояснила, що на даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною, має на утриманні двох дітей, її дохід складається з допомоги на дітей та коштів, отриманих від продажу молока.
Представник відповідачки також просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_2 сильно жалкує про те, що свого часу перестала цікавитися дитиною, її життям та здоров'ям. На даний час вона усвідомила, що робила помилки, хоче забрати дитину проживати до себе, готова її утримувати, виховувати та лікувати. Так, в січні - лютому 2017 року ОСОБА_2 відвідувала дочку в школі, зустрічалася з її класним керівником та директором школи, привозила їй гостинці та дещо з білизни. Дитина добре на неї реагує, бажає бачитися з нею. Представник вважає, що за таких обставин позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 є передчасним.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши учасників судового засідання, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити, виходячи з наступних міркувань.
Так, свідок ОСОБА_9 - завідуюча педіатричного відділення комунального медичного закладу Нетішинської міської ради «Спеціалізована медико - санітарна частина м.Нетішин» показала, що з осені 2008 року малолітня ОСОБА_1 перебуває на обліку в медичному закладі, оскільки хворіє декількома важкими хворобами. До недавнього часу вважала її матір'ю ОСОБА_4, оскільки дитина її так називає і лише вона займалася її лікуванням. Відповідачки, як і батька дитини вона ніколи в лікарні не бачила. В дитини є проблеми з перебуванням в колективі, нею постійно потрібно займати. Раз в півроку дитина потребує стаціонарного лікування в обласній лікарні, їй необхідний постійних контроль з боку лікарів, періодичні обстеження. В разі припинення її лікування, хронічні хвороби, на які вона хворіє можуть загостритися та призвести до невиправних наслідків для її здоров'я.
Свідок ОСОБА_10 - вчитель початкових класів Нетішинського НВК показав, що 4 роки був класним керівником ОСОБА_1, знає її як дитину з особливими потребами. Через стан її здоров'я та захворювання в дитини були проблеми з перебуванням в колективі та навчанням, вона важко адаптовувалася, потребувала постійної уваги та підтримки. Однак їй вдалося знайти спільну мову з однокласниками, адаптуватися в колективі. Вважає, що зміна обстановки та школи негативно вплине на дитину. Зазначив, що ніколи не бачив в школі відповідачку та батька дитини. До недавнього часу вважав її матір'ю ОСОБА_4, оскільки дитина її так називає і лише вона займалася питаннями її навчання, приходила на батьківські збори.
Свідок ОСОБА_11 - вчитель Нетішинського НВК показала, що познайомилася з ОСОБА_1 в серпні 2016 року і є її класним керівником. Всі питання що стосуються навчання дитини вона вирішує з ОСОБА_4, яка відвідує батьківські збори, цікавиться її проблемами та успіхами. Дитина доглянута, охайна. Потребує додаткових занять з нею та особливої уваги. Лише 16.01.2017 року вона познайомилася з матір'ю дитини ОСОБА_2, яка після того була в школі ще приблизно 5 разів. Під час відвідувань школи відповідачка цікавилася навчанням дитини, бачилася з нею, давала невеличкий пакетик. Батька ОСОБА_1 ніколи в школі не бачила. Вважає, що зміна школи та обстановки негативно плине на дитину, оскільки вона вже привикла до колективу і адаптувалася.
Свідок ОСОБА_12 - мати відповідачки ОСОБА_2 показала, що її дочка не бачилася з ОСОБА_1 і не займалася її вихованням, оскільки ОСОБА_3 забрав її і віддав на виховання своїй сестрі ОСОБА_4, яка перешкоджала їх спілкуванню. Тому не вбачає підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав. Зазначила, що ОСОБА_2 хоче забрати дочку до себе, а вона готова допомогти їй доглядати і лікувати дитину.
Згідно свідоцтва про народження відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
З рішення виконавчого комітету Малоскнитської сільської ради Славутського району Хмельницької області №15 від 19.02.2009 року вбачається, що з жовтня 2008 року малолітня ОСОБА_1 проживає в м.Нетішин у зв'язку з необхідністю постійного лікування.
Протоколом засідання комісії з питань захисту прав дитини № 5 від 26.05.2009 року вирішено в інтересах малолітньої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка потребує постійного медичного догляду, залишити її проживати з батьком ОСОБА_3 в м.Нетішин, а малолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з мамою ОСОБА_2
З акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 27.10.2016 року вбачається, що малолітня ОСОБА_1 проживає разом з тіткою ОСОБА_4 та дядьком ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_1, де для неї створені необхідні умови для навчання, розвитку та дозвілля. Зі слів тітки, малолітня ОСОБА_1 проживає з нею за вказаною адресою, з жовтня 2008 року. З народження ОСОБА_1 дуже хвороблива, батьки не приділяли їй належної уваги, не займалися її обстеженням та лікуванням, тому стан її здоров'я був дуже запущений. З часу проживання малолітньої в м.Нетішин мати ОСОБА_2 зовсім не цікавиться її здоров'ям, не приймає участі у її вихованні та навчанні, не надає матеріальної допомоги. Батько перестав виконувати свої батьківські обов'язки щодо ОСОБА_1 після того, як вдруге одружився. Тоді ж припинив надавати їй матеріальну допомогу. Комісія прийшла до висновку, що батьки малолітньої тривалий час не виконують своїх батьківських обов'язків, що є підставою для порушення питання про позбавлення їх батьківських прав.
Як вбачається довідки № 445 від 07.11.2016 року та характеристики, виданої виконкомом Ганнопільської сільської ради Славутського району Хмельницької області, ОСОБА_2 проживає на території с.М.Скнит разом з двома дітьми: сином ОСОБА_5, 2003 року народження та дочкою ОСОБА_14, 2015 року народження. Дочку ОСОБА_1, 2005 року народження, виховує тітка. За час проживання ОСОБА_2 зарекомендувала себе з посередньої сторони, підтримує стосунки з родичами, скарг від сусідів на неї не надходило. Вона не була помічена в конфліктних ситуаціях, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася. На даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Забезпечує задовільні умови для проживання та виховання дітей. Спиртні напої не вживає.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання від 07.11.2016 року, відповідачка ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 в задовільних умовах, на даний час перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років та отримує 1160 грн. допомоги по догляду за дитиною та як одинока мати.
З довідки №455 від 11.10.2016 року вбачається, що малолітня ОСОБА_1 дійсно навчається в Нетішинському НВК в 5-Д класі.
Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради №12/20-02-03/16 від 09.11.2016 року визнано доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо їх малолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з них аліментів, оскільки вони самоусунулися від виконання батьківських обов'язків, не надають їй матеріальну допомогу, не підтримують з нею родинних стосунків, не вітають днем народження, святами, не цікавляться її життям, здоров'ям, навчанням та розвитком. Крім того, батьки не приймають участі у лікуванні дитини, яка хворіє і потребує постійного лікарського контролю та систематичних обстежень. Вказане свідчить про те, що батьки свідомо ухиляються від виконання батьківських обов'язків, хоча мають реальну можливість їх виконувати, але не вчиняють відповідних дій.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно роз'яснень даних в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30.03.2007 року, особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд не приймає до уваги та оцінює критично пояснення відповідачки ОСОБА_2 про те, що вона жалкує про свою поведінку, усвідомила свої помилки та бажає забрати дитину проживати до себе, оскільки вона стала проявляти інтерес до дочки лише після отримання позовної заяви про позбавлення батьківських прав. В той же час, знаючи про те, що дитина хворіє, вона не поцікавилася станом її здоров'я, не спробувала надати матеріальну допомогу на її утримання та лікування, а лише декілька раз відвідала її в школі, передала фрукти і дещо з білизни. Крім того, відповідачка не заперечувала, що за весь час перебування дитини в ОСОБА_4 вона не вчиняла жодних дій для того, щоб забрати її проживати до себе назавжди, а навпаки - після того, як дитина два тижні прожила разом з нею повернула її назад на виховання та проживання до тітки. Будь - яких дій в підтвердження своїх намірів забрати дитину до себе ОСОБА_2 не вживала і в ході розгляду справи.
Не здобуто судом і будь - яких доказів того, що відповідачці перешкоджають бачитися з дочкою, оскільки вона безперешкодно спілкувалася з дитиною у свої приїзди в м.Нетішин, бачилася з нею в селі.
Таким чином, під час розгляду справи в судовому засіданні судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом тривалого часу не піклуються про фізичний та духовний розвиток дочки, стан її здоров'я, підготовку до самостійного життя, а саме: не цікавляться її життям, здоров'ям, лікуванням, навчанням, не спілкуються з нею в необхідному обсязі, не створюють нормальних умов для її повноцінного розвитку, не надають їй необхідну матеріальну допомогу. Ці обставини свідчать про умисне ухилення відповідачів від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітньої дочки ОСОБА_1, свідоме нехтування ними своїми обов'язками. Дитина з жовтня 2008 року проживає разом з тіткою ОСОБА_4, яка нею опікується, займає її лікуванням, виховання та утриманням.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачів слід позбавити батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки переконаний, що таке є доцільним та відповідає інтересам дитини, сприятиме її повноцінному фізичному та духовному розвитку.
Згідно ч.2 ст.166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст.180, ч.1 ст.182 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч.3 ст.181, ч.1 ст.184, ч.3 ст.193 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини.
Так, судом встановлено, що відповідачі добровільно матеріальну допомогу на утримання малолітньої ОСОБА_1 не надають, хоча мають таку можливість, здорові та працездатні, інших аліментних зобов'язань не мають. Крім того, встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 має на утриманні двох дітей, не працює, отримує допомогу до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та як одинока мати, а також отримує нерегулярний, мінливий дохід від продажу молока. Відомості про працевлаштування та доходи відповідача ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні, він має на утриманні одну дитину.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що обоє батьків зобов'язані утримувати своїх дітей до повноліття, матеріальне становище ОСОБА_2, те що вона має на утриманні двох дітей, отримує нерегулярні та мінливі доходи, відсутність відомостей про доходи відповідача ОСОБА_3, що він має на утриманні одну дитину, а також обставини передбачені ст.182 СК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів слід задоволити частково та стягнути з відповідачів аліменти на користь та на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом перерахунку на її особистий рахунок, в твердій грошовій сумі в розмірі по 300 гривень з кожного, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи наведене, пред'явлення позивачем вимог немайнового та майнового характеру, з відповідачів слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі по 551,20 грн. з кожного.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150, 164-166, 180, 181, 184, 191, 193 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задоволити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_2 аліменти на користь та на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом перерахунку на її особистий рахунок, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 22 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, жителя АДРЕСА_3 аліменти на користь та на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом перерахунку на її особистий рахунок, в твердій грошовій сумі в розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 22 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі по 551 гривні 20 копійок з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: