Справа № 598/575/16-ц
провадження № 2/598/18/2017
іменем України
"26" квітня 2017 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді Олещука Б.Т.
при секретарі Демчук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу за позовною заявою Приватного агропромислового підприємства «Добрий самарянин» с.Бутин Збаразького району Тернопільської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2 «Перспектив МХП», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Збаразьке районне управління юстиції Тернопільської області, про визнання договорів оренди землі недійсними,-
встановив:
До суду звернулось ПАП «Добрий самарянин» с.Бутин Збаразького району Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Збаразьке районне управління юстиції Тернопільської області, про визнання недійсним договору оренди землі б/н від 11.08.2014р., укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ» щодо земельної ділянки площею 1,51 га. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 10 грудня 2008 року між ПАП «Добрий самарянин» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки строком на 7 років, який був, відповідно до вимог існуючого на той час законодавства, зареєстрований у Збаразькому районному відділі Тернопільської регіональної філії центру державного земельного кадастру та про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2008 року за № 040864804206. При цьому строк дії договору закінчувався 29 грудня 2015 року. Користуючись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим ст.33 Закону України «Про оренду землі», 17.12.2015р. ПАП «Добрий самарянин» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до діючого договору оренди землі. Однак, з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №54720167 від 09 березня 2016 року, позивач дізнався, що 11.08.2014р. відповідачка ОСОБА_1 уклала з ТОВ «ОСОБА_4 Івано-Франківськ» договір оренди належної їй вищевказаної земельної ділянки б/н, яка перебувала в оренді на той час в ПАП «Добрий самарянин». Вважає, що спірний договір оренди землі слід визнати недійсним, оскільки його укладено до закінчення строку дії попереднього договору оренди, а дії ОСОБА_1 створили перешкоди в реалізації переважного права позивача на поновлення договору оренди землі.
З цих же підстав позивач просив визнати недійсним договір оренди землі б/н від 11.08.2014р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ» щодо земельної ділянки площею 2,38 га.
Ухвалою Збаразького районного суду від 09.08.2016р. позов ПАП «Добрий самарянин» до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 «ОСОБА_4 - Франківськ», з третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Збаразьке районне управління юстиції Тернопільської області про визнання договорів оренди землі недійсними в частині вимог до ОСОБА_3 про визнання договору оренди землі б/н від 11.08.2014р. укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 - Франківськ» щодо земельної ділянки площею 2,3800 га., кадастровий номер 6122488100:01:001:0334 недійсним залишено без розгляду відповідно до вимог представника позивача (а.с.128).
ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ» змінило назву на ОСОБА_2 «Перспектив МХП» (а.с.156-159).
В судове засідання представник позивача не з'явився. Однак, на адресу суду від ПАП «Добрий самарянин» надійшла заява, в якій ПАП «Добрий самарянин» просить справу слухати у відсутності його представника, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась. Однак, від неї на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить справу слухати у її відсутності, позов визнає.
Представник відповідача ОСОБА_2 «Перспектив МХП» в судове засідання не з'явився. Однак, на адресу суду від ОСОБА_2 «Перспектив МХП» надійшла заява, в якій ОСОБА_2 «Перспектив МХП» просить справу слухати у відсутності його представника.
Представник третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Збаразьке районне управління юстиції Тернопільської області в судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯГ №456140 від 30.11.2006р. виданого Збаразькою державною районною адміністрацією Тернопільської області на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,51 га, кадастровий номер 6122488100:01:001:0388, яка розташована на території Старовишнівецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області (а.с.14).
10.12.2008р. між ПАП «Добрий самарянин» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого відповідачка ОСОБА_1 передала в оренду позивачу належну їй земельну ділянку площею 1,51 га, строком на 7 років. Даний договір зареєстрований у Збаразькому районному відділі Тернопільської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2008р. за №040864804206. Дані обставини знайшли своє підтвердження копією договору оренди землі від 10.12.2008р. (а.с.7-8), копією акту прийому-передачі земельної ділянки (а.с.11).
Відповідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі», що узгоджуються із загальними нормами ч.1 ст.777 ЦК України, законодавець закріпив переважне право орендаря, що належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк.
17 грудня 2015 року між ПАП «Добрий самарянин» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про зміну (доповнення) умов договору оренди землі, згідно якої було внесено ряд змін до договору оренди земельної ділянки від 10 грудня 2008 року та зареєстрованого у державному реєстрі 29 грудня 2008 року за №040864804206, і в тому числі продовжено строк дії договору оренди спірної земельної ділянки на 10 років. Дана обставина підтверджується копією додаткової угоди про зміну (доповнення) умов договору оренди землі від 17 грудня 2015 року (а.с.18).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №54720167 від 09 березня 2016 року вбачається, що 11 серпня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ» було укладено договір оренди землі б/н, на підставі якого державним реєстратором Збаразьким районним управлінням юстиції Тернопільської області ОСОБА_5 прийнято рішення №15940678 від 21 вересня 2014 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,51 га, кадастровий номер 6122488100:01:001:0388 з орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Івано-Франківськ» (а.с.24).
Згідно ст.13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).
Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
У відповідності до ч. 4 ст.124, ст.125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.
За положеннями ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 15 квітня 2015 року у справі №6-55цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України.
Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним, та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.
Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3ст.152 ЗК України).
Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.
Як було встановлено судом, між відповідачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ»був укладений договір оренди земельної ділянки під час дії договору оренди землі ОСОБА_1 з ПАП «Добрий самарянин», а відтак були порушені права позивача на володіння і користування землею на умовах договору оренди та переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. При таких обставинах суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки б/н від 11 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 «ОСОБА_4 Івано-Франківськ»порушує права позивача та вбачає підстави для визнання його недійсним. При цьому суд вважає, що одна й та ж сама земельна ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 15, 16, 203, 215, 216, 777 Цивільного кодексу України, ст.ст.93, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.13, 14, 27, 33, 35 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.10, 11, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір б/н від 11 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_4 Івано-Франківськ», щодо оренди земельної ділянки площею 1,51 га, кадастровий номер 6122488100:01:001:0388, який зареєстровано Збаразьким районним управлінням юстиції Тернопільської області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 вересня 2014 року за №15940678.
Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Б. Олещук