Справа №464/2608/17
пр № 2/464/955/17
21 квітня 2017 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Рудаков І.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 д управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного відділу Львівської міської ради ОСОБА_4, треті особа Львівська міська рада, Прокуратури Львівської області, профспілковий комітет працівників органі прокуратури Львівської області, -
на адресу суду подано позовну заяву у якій позивачі просять скасувати рішення (реєстраційний запис) державного реєстратора управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер:31660797 від 30.09.2016 про арешт нерухомого майна на підставі постанови №51440964 від 14.06.2016 Відділу примусвого виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ про арешт майна боржника (ЛМР) та оголошення заборони на його відчуження, та вилучити зазначений реєстраційний запис із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна.
Так, за загальним правилом, встановленим ч.1 ст.109 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку її перебування. Відповідно до ч.2 ст.109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Згідно з ч.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини /виключна підсудність/.
Разом із тим, відповідно до правової позиції викладеної у п.42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК України). Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
При вивчені матеріалів справи встановлено, що позовні вимоги стосуються скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо арешту нерухомого майна та вилучення зазначений реєстраційний запис із реєестру, що знаходиться в м.Львові на пр.Ч.Калини72А, накладеного ухвалою Сихівського районного суду м.Львова №4643844/16-ц про забезпечення позову, та такий пред'явлено до органу місцевого самоврядування та його посадової особа - державного реєстратора за правилами виключної підсудності (ч.1 ст.114 ЦПК України).
Враховуючи наведене вище, суд приходить переконання, що підстав для застосування положень ст.114 ЦПК України, не встановлено.
Таким чином, з урахуванням наведеного, приходжу переконання, що позов подано з порушенням норм підсудності передбачених ст.109 ЦПК України, а відтак даний позов не може пред'являтися до Сихівського районного суду м.Львова.
За правилами ст.115 вказаного Кодексу якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Згідно з п.4 ч.3 ст.121 вказаного Кодексу заява повертається, зокрема, якщо справа не підсудна цьому суду.
Враховуючи, що дана справа не підсудна Сихівському районному суду м.Львова, а тому її слід повернути позивачеві для подачі до належного суду - Галицького районного суду м.Львова.
Керуючись ст.ст.115, 121 ч.3 п.4, 208, 210 ЦПК України,
позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_3 д управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, державний реєстратор управління державної реєстрації юридичного відділу Львівської міської ради ОСОБА_4, треті особа Львівська міська рада, Прокуратури Львівської області, профспілковий комітет працівників органі прокуратури Львівської області - повернути позивачеві у зв'язку з порушенням правил підсудності.
Роз'яснити позивачеві, що з даним позовом слід звернутися до суду - Галицького районного суду м.Львова.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Рудаков І.П.