Дата документу Справа № 323/3624/16-к
Провадження № 11-кп/778/323/17 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 323/3624/16-к Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
20 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, в режимі відеоконференц зв'язку, матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2016 року, якою
задоволено подання начальника арештного дому Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№88) відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Куйбишево, українця, громадянина України, до засудження не працював, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1)04.02.2002 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 1 рік;
2)13.02.2004 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 2 роки;
3)12.05.2005 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;
4)02.06.2005 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, ч.2 ст. 190, ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном 3 роки;
5)20.11.2006 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ст. ст. 186 ч.2, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ст. 70, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 06.03.2012 року по відбуттю терміну покарання;
6)15.10.2013 року Куйбишевським районним судом Запорізької області за ст. 185 ч. 2, ч.1 ст. 357, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік;
встановлено адміністративний нагляд строком на 18 місяців.
Згідно зі змістом ухвали, до суду надійшло подання начальника виправної колонії щодо встановлення відносно ОСОБА_8 адміністративного нагляду строком на 18 місяців, в обґрунтування якого зазначалось наступне.
25.06.2014 року ОСОБА_8 був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за ст.ст. 190 ч. 2, 71, 70 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.02.2016 року зараховано засудженому ОСОБА_8 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 31.03.2014 року по 28.07.2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.Початок строку: 31.03.2014 року. Кінець строку: 04.12.2016 року.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» ОСОБА_8 підлягає під установлення адміністративного нагляду щодо повнолітніх осіб.
За час відбування покарання у місцях позбавлення волі ОСОБА_8 характеризується незадовільно, допустив 11 порушень режиму тримання, 9 з яких не погашені у встановленому законом порядку та одне з яких є злісним порушенням режиму тримання, заохочень немає, в установі на виробництві не працевлаштований, ставлення до праці незадовільне. Вищевикладене свідчить про те, що за час відбування покарання поведінка засудженого ОСОБА_8 свідчить про вперте небажання ставати на шлях виправлення, він є злісним порушником режиму тримання, тому за ним доцільно встановити адміністративний нагляд.
З огляду на вказане, суд першої інстанції задовольнив подання начальника арештного дому Оріхівської виправної колонії УДПтС України у Запорізькій області (№88) і встановив відносно засудженого ОСОБА_8 адміністративний нагляд строком на вісімнадцять місяців.
На підставі ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» відносно ОСОБА_8 суд встановив наступні обмеження: заборонити вихід з будинку (квартири) з 21.00 до 05.00 години ранку наступного дня; заборонити перебувати в ресторанах, готелях, гуртожитках, вокзалах, ринках, кафе, барах де продаються спиртні напої, кіосках з метою покупки спиртних напоїв, крамницях і спецвідділах по продажу вино-горілчаних виробів; заборонити виїзди за межі району (міста) в особистих справах без дозволу посадових осіб, які здійснюють адміністративний нагляд і зобов'язати повідомляти цих осіб про виїзди за межі району (міста) по службовим справам; зобов'язати явкою на реєстрацію в відділення поліції (за місцем проживання) в призначений день тижня чотири рази на місяць з 9.00 до 18.00 години на протязі строку адміністративного нагляду.
Крім того, суд зобов'язав ОСОБА_8 виконувати наступні правила: прибувати за викликом поліції у вказаний строк і давати усні й письмові пояснення з питань пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; повідомляти працівників поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи або проживання, а також про виїзд за межі населеного пункту у службових справах; у випадку від'їзду в особистих справах з дозволу поліції в інший населений пункт і перебування там більше доби, зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 зазначає, що ухвала суду першої інстанції про встановлення адміністративного нагляду є необґрунтованою, а дійсні обставини поведінки засудженого ОСОБА_8 підлягають об'єктивному дослідженню судом апеляційної інстанції. Покарання ОСОБА_8 відбуто повністю, що дозволяє зробити висновок про те, що заходи примусу, застосовані до засудженого, досягли своєї мети і його виправлено у відповідності до встановленого законом порядку. При цьому слід врахувати, що ОСОБА_8 є особою, хворою на псоріаз, у зв'язку з чим систематично був змушений звертатися до медичної частини установ, у яких він відбував покарання. Адміністрацією виправної колонії, у якій ОСОБА_8 відбував покарання обов'язки щодо надання медичної допомоги проігноровані. Більш того, звернення засудженого із клопотанням про надання медичної допомоги сприймаються як порушення порядку відбування кримінального покарання, за що на засудженого накладено дисциплінарні стягнення. Також не взято до уваги той факт, що в Оріхівській виправній колонії засуджений відбував покарання лише останні два місяці, не мав стягнень та заохочень. Інформація з інших установ носить суперечливий характер, оскільки за твердженням засудженого порушень він не вчиняв, прохав адміністрацію лише забезпечити елементарні умови утримання. При постановленні ухвали від 01.12.2016 року судом пояснення засудженого не були належним чином перевірені. До уваги судом взято лише доводи адміністрації виправного закладу. При цьому, той факт, що працівники колонії можуть бути необ'єктивними в наданні пояснень суду, також залишено поза увагою. Внаслідок цього, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні подання виправної колонії.
Заслухавши в засіданні апеляційної інстанції доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала доводи апеляційної скарги і просила скасувати ухвалу суду першої інстанції і відмовити в задоволенніподання начальника арештного дому, прокурора, який вважав, що судове рішення необхідно залишити без змін; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Рішення суду першої інстанції про встановлення щодо ОСОБА_8 адміністративного нагляду на 18 місяців не суперечить вимогам процесуального закону, ґрунтується на об'єктивних даних щодо поведінки засудженого в період відбування покарання і відповідає положенням Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі». Колегія суддів не вбачає будь-яких правових підстав до скасування ухвали суду першої інстанції.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник засудженого ОСОБА_8 неодноразово посилалася на наявність у останнього тяжкого захворювання, на необхідність термінових заходів щодо лікування, яке пов'язано з виїздом до лікувальних закладів. Колегія суддів вважаючи такі дані важливими і істотно впливаючими на остаточне рішення щодо встановлення адміністративного нагляду, чотири рази відкладала розгляд апеляційної скарги з метою ознайомлення з медичною документацією, яку ОСОБА_8 мав намір долучити до справи. Однак, ОСОБА_8 у судове засідання для дачі пояснень жодного разу не прибув, захиснику не надав ніяких документів щодо наявності і ступеню тяжкості хвороби, а також поважності неявки в судове засідання.
За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції і для задоволення апеляційної скарги, оскільки викладені в ній доводи не підтверджені жодним документом.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2016 року щодо встановлення відносно ОСОБА_8 адміністративного нагляду строком на 18 місяців залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4