1Справа № 335/499/15-ц 4-с/335/17/2017
21 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Гончаренко М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя скаргу АТ „ТАСКОМБАНК” на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2, -
АТ „ТАСКОМБАНК” звернулося до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1, в якій просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця старшого державного виконавця Касінова І.В. від 26.02.2016 року про повернення виконавчого документу стягувачеві по виконавчому листу №335/499/15-ц від 06.08.2015 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист по справі №335/499/15-ц від 30.04.2015 року про звернення стягнення на нерухоме майно що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Феросплавна,38, а саме: ремонтні майстерні з побутовими приміщеннями інв. №0014, 0028, передані в іпотеку відповідно до іпотечного договору №ДЗ 162-08 від 10.04.2008 року на користь АТ „ТАСКОМБАНК” в рахунок погашення заборгованості ПП „Промет” за кредитним договором №КР 11-2006 від 16.03.2006 року у сумі 769 601,93 грн. та за кредитним договором №КР 22-2008 від 10.04.2008 року у сумі 7 125 364,9 грн., шляхом проведення прилюдних торгів. Боржник ОСОБА_2
За даним виконавчим листом старшим державним виконавцем Касіновим І.В. 08.09.2015 року було відкрито виконавче провадження №48673713.
Постановою від 26.02.2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві без виконання на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки предмет стягнення боржнику не належить.
З зазначеною постановою державного виконавця АТ „ТАСКОМБАНК” не погоджується, вважає її необґрунтованою та незаконною.
В судовому засіданні представник АТ „ТАСКОМБАНК” скаргу підтримав і просить її задовольнити.
Старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1 проти задоволення скарги заперечував. Вважає, що виконавчий документ було повернуто стягувачеві без виконання на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження”, правомірно, так як предмет стягнення боржнику не належить.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином, але направлені судові повістки повернуті до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист по справі №335/499/15-ц від 30.04.2015 року про звернення стягнення на нерухоме майно що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Феросплавна,38, а саме: ремонтні майстерні з побутовими приміщеннями інв. №0014, 0028, передані в іпотеку відповідно до іпотечного договору №ДЗ 162-08 від 10.04.2008 року на користь АТ „ТАСКОМБАНК” в рахунок погашення заборгованості ПП „Промет” за кредитним договором №КР 11-2006 від 16.03.2006 року у сумі 769 601,93 грн. та за кредитним договором №КР 22-2008 від 10.04.2008 року у сумі 7 125 364,9 грн., шляхом проведення прилюдних торгів. Боржник ОСОБА_2
За даним виконавчим листом старшим державним виконавцем Касіновим І.В. 08.09.2015 року було відкрито виконавче провадження №48673713.
Постановою від 26.02.2016 року виконавчий документ було повернуто стягувачеві без виконання на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження”, оскільки предмет стягнення боржнику не належить.
За правилами ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частин першої та другої ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження”, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заході щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, виконавчий документ повертається стягувачу.
Матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що нерухоме майно, на яке необхідно звернути стягнення відповідно до виконавчого листа, боржнику не належить, тому виконавчий документ було правомірно повернуто стягувачеві без виконання на підставі п.6 ч.1 ст.47 Закону України „Про виконавче провадження”.
Враховуючи викладене, суд вважає, що державним виконавцем вжито всіх передбачених Законом України „Про виконавче провадження” заходів примусового виконання виконавчого листа №335/499/15-ц виданого 06.08.2015 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя , а тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 210, 383-388 ЦПК України, суд,-
Скаргу АТ „ТАСКОМБАНК” на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Запорізькій області ОСОБА_1, зацікавлена особа ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: А.В. Воробйов