1Справа № 335/3268/16-ц 2/335/85/2017
29 березня 2017 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Воробйова А.В., при секретарі Шаповаловій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення , -
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.
У позовній заяві представник позивача вказує наступне.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яка була придбана 21.11.2008 року на підставі договору купівлі-продажу.
Згодом рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2011 року цей договір був визнаний недійсним. Але рішенням апеляційного суду Запорізької області від 29.01.2013 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.06.2013 року, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.09.2011 року було скасоване.
Поки розглядалась справа, спірна квартира була перепродана двічі. Останнім покупцем була ОСОБА_2.
Оскільки квартира вибула з володіння ОСОБА_1 не з власної волі, а за рішенням суду, яке в подальшому було скасоване, то нею був поданий позов про витребування майна від добросовісного набувача - ОСОБА_2. Цей спір завершився винесенням рішення апеляційним судом Запорізької області від 02.02.2016 року, який задовольнив вимоги про витребування квартири шляхом зобов'язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 спірну квартиру.
02.03.2016 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, але ОСОБА_2 не бажає повертати квартиру і виконати зобов'язання, покладене на неї судовим рішенням і не має наміру висилятись з квартири.
На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст.15,16,386,391 ЦК України, позивач просить: висилити ОСОБА_2 та членів її сім'ї з квартири АДРЕСА_2 і зобов'язати її не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні нею права власності на вказану квартиру.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_3, позов підтримала, наполягаючи на підставах та обставинах викладених у позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача - ОСОБА_4, позов не визнала. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і такими, що не підлягають задоволенню. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 02.02.2016 року витребувано квартиру шляхом зобов'язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_3.
На підставі вищевказаного рішення за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3.
Матеріали свідчать про те, що ОСОБА_2 відмовляється виконувати вищезазначене рішення апеляційного суду Запорізької області від 02.02.2016 року і мешкає у спірній квартирі без достатніх правових підстав.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ст.41 Конституції України, ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.10 ч.2 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Статтею 11 ч.1 ЦПК України, встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших особі, які беруть участь у справі.
У відповідності до ст.60 ч.ч.1, 3, 4 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставина, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував доводи позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.317,319,321,391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 62, 84, 88, 209, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення - задовольнити.
Виселити ОСОБА_5 та членів її сім'ї з квартири АДРЕСА_2 і зобов'язати її не чинити перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні нею права власності на вказану квартиру.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 551 гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.В. Воробйов