Дата документу 18.04.2017
Справа № 320/1426/17-а
Провадження № 2-а/320/89/17
«18» квітня 2017 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Бахаєва І.М.,
при секретарі Фурсовій Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання неправомірними та незаконними, виконавчих дій старшого державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними та незаконними, виконавчі дії ОСОБА_3, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, визначені у п.3 постанови, винесеної 14.02.2017р. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2а-17771/11, виданого Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області 15.06.2016 по справі № 2а-17771/11 про стягнення з управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та скасувати постанову ОСОБА_3, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 14.02.2017 про відкриття виконавчого провадження щодо зобов'язання управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області (далі-управління) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як таку, що порушує порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20 лютого 2017 року управлінням соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області одержану постанову ОСОБА_3, старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 14.02.2017 про відкриття виконавчого провадження щодо зобов'язання управління соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4, грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, обґрунтування чого полягає в наступному:
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до управління про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу.
09.02.2012 рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 було оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 було залишено апеляційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 - без задоволення, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 - без змін.
18.10.2016 на адресу управління надійшло подання державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 30.09.2011, винесеного Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області по справі № 2а-17771/11, за результатами розгляду судової справи Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалу від 27.10.2016 було відмовлено в задоволенні подання державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 30.09.2011, винесеного Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області по справі № 2а-17771/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу. Ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.2016 в апеляційному порядку державною виконавчою службою, не оскаржувалася до суду відповідної апеляційної інстанції.
У рішенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.2016 було зазначено, що у відповідності до вимог чинного законодавства, з 01.01.2013 року набрав чинності ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-У І, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання. Зазначеним законом, визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є орган Державної влади, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунку, передбаченого бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду .
Позивач вважає, що старшим державним виконавцем, ОСОБА_3 не були виконані відповідні заходи з забезпечення виконання судового рішення, не уточнено з управлінням в який спосіб та порядок можливо виконати судове рішення.
Не взявши до уваги порядок списання бюджетних коштів за судовими рішеннями, старший державний виконавець Косінов І.В. п.3 своєї постанови встановлює стягнути виконавчий збір, з управління у розмірі 12800, 00 грн., порушивши вимоги п.5 статті 27 ЗУ "Про виконавче провадження" у положеннях, якого зазначено, що у разі коли виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконавчий збір, не стягується.
Як вже управління наголошувало суду, що у рішенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.2016 було зазначено, що у відповідності до вимог п.3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є орган Державної влади, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Отже діями старшого державного виконавця, ОСОБА_3 порушені права управління в частині стягнення виконавчого збору та порядку виконання судового рішення в цілому.
Представник позивача ОСОБА_1 соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5 надав до суду письмову заяву, про слухання справи за відсутністю представника, свої позовні вимоги визнає у повному обсязі, та просить їх задовольнити.
Сторона виконавчого провадження (стягувач) ОСОБА_4 надав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутністю, позо підтримує.
Представник відповідача ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судове засідання не з'явився за невідомою суду причині.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, з урахуванням заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши та вивчивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з ст. 13 Європейської конвенції з прав людини та основних свобод кожна людина, права і свободи якої викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний спосіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.
У відповідності зі ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 55 Конституції України вказує, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою ст. 2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з вимогами частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_4 до управління про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу.
09.02.2012 рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 було оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 було залишено апеляційну скаргу на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 - без задоволення, рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 30.09.2011 - без змін.
18.10.2016 на адресу управління надійшло подання державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 30.09.2011, винесеного Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області по справі № 2а-17771/11, за результатами розгляду судової справи Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалу від 27.10.2016 було відмовлено в задоволенні подання державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 30.09.2011, винесеного Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області по справі № 2а-17771/11 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу. Ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.2016 в апеляційному порядку державною виконавчою службою, не оскаржувалася до суду відповідної апеляційної інстанції.
У рішенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.10.2016 було зазначено, що у відповідності до вимог чинного законодавства, з 01.01.2013 року набрав чинності ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-У І, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених ЗУ «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання. Зазначеним законом, визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Так, статтею 3 визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є орган Державної влади, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунку, передбаченого бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду .
На виконання вказаної постанови був виданий виконавчий лист № 2а-17771/11 виданий 15.06.2016 року.
Виконавче провадження в ЄДРВП було зареєстровано за № 53403338.
14 лютого 2016 року у відповідності до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що виконавче провадження здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів.
Статтею 6 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії та здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Судом при ухваленні рішення встановлений спосіб і порядок виконання рішення та державним виконавцем рішення за виконавчим документом було виконано фактично в повному обсязі.
Відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, від 27.10.1016 року, у задоволенні подання ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу, було відмовлено повністю
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень» № 583-VІІ від 19.09.2013 року внесено зміни до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зі змінами, внесеними згідно Закону України, виконання рішень суду, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Виконання рішень суду здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, погашення заборгованості здійснюється Державною казначейською службою в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою КМУ від 03.08.2011 року №845.
Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України,учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно зі ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця під час проведення виконавчих дій повністю узгоджуються з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», жодних порушень в діях державного виконавця, та як наслідок при винесенні постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 14 лютого 2016 року за результатами розгляду подання ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення за адміністративним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов'язання сплатити щорічну разову грошову допомогу, не вбачається, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі, як такого, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1,6,11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 2, 11, 18, 19, 69-71, 162, 163, 181,257 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні ОСОБА_1 соціального захисту населення Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_2 примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання неправомірними та незаконними, виконавчих дій старшого державного виконавця та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити в повному обсязі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ