Справа № 333/7491/16-к
пр. №1-кп/333/138/17
26 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
В провадження судді ОСОБА_1 надійшли обвинувальні акти по кримінальним провадженням відносно ОСОБА_6 , внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016080040002722 від 04.06.2016 року, № 12016080230001000 від 26.05.2016 року, № 12016080020001126 від 01.04.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, для розгляду по суті.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_6 під вартою у зв'язку з тим, що йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зникли, він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може здійснювати тиск на потерпілого, свідків. Прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, вважає за неможливе обрати інший, альтернативний запобіжний захід, так як ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності, які є тяжкими злочинами, стійких соціальних зв'язків не має, офіційно не працевлаштований, засуджений вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя до позбавлення волі.
Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, суд вважає, що не має ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, вважає їх не достатніми для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Необхідність арешту обвинуваченого, що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст. 5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом та рішенню Європейського суду з прав людини справа «Чанєв проти України» від 09.10.2014 року. Такі обов'язки передбачено в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України, зокрема, в ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. 331КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 - про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 24.06.2017 року включно.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України та учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: ОСОБА_1