Провадження № 1-в/317/165/2017
Справа № 317/1193/17
26 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника органу виконання покарань ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Біленьківською виправною колонією № 99 УДПтС України в Запорізькій області в приміщенні Запорізького районного суду Запорізької області подання адміністрації колонії про умовно-дострокове звільнення з дільниці соціальної реабілітації засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, до арешту проживав за адресою: АДРЕСА_1 .засудженого:
29.03.2005 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187,ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194, 70 КК України до 14 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 19.07.2004 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05.02.2016 року зараховано строк тримання під вартою з 18.11.2004 року по 05. 07.2005 року (включно) на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, -
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання адміністрації Біленьківської виправної колонії № 99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення з дільниці соціальної реабілітації засудженого ОСОБА_5 , в якому зазначається, що він засуджений 29.03.2005 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за п. 2 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187,ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 194, 70 КК України до 14 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком від 19.07.2004 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 05.02.2016 року зараховано строк тримання під вартою з 18.11.2004 року по 05. 07.2005 року (включно) на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Початок строку 18.11.2004 року
Кінець строку 31.03.2019 року.
Станом на 31.03.2017 року відбув більш як 3/4 строку покарання, тобто 13 років.
Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 26.11.2004 року. Під час тримання у Дніпропетровському слідчому ізоляторі допустив 5 порушень режиму тримання, заохочень не мав.
З 12.09.2005 року відбуває покарання у Біленьківській ВК-99. За період відбування покарання, допустив 11 порушень установленого порядку відбування покарання. За сумлінну поведінку та ставлення до праці має 5 заохочень правами начальника установи та 13 заохочень правами начальника відділення СПС. 02.12.2016 року переведений на дільницю соціальної реабілітації, де отримав 1 заохочення правами начальника відділення СПС.
Працевлаштований різноробочим на дільниці соціальної реабілітації. До роботи ставиться сумлінно. За вироком суду має цивільний позов на суму 112297, 19 грн., однак в бухгалтерії установи виконавчі листи на стягнення суми боргу відсутні. У відношенні до персоналу установи грубість не проявляє. Приймає участь у суспільному житті відділення, роботах по благоустрою місця позбавлення волі, роботі самодіяльної організації засуджених, програмах диференційованого виховного впливу, прагне підвищення свого загального рівня, на профілактично-виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. За характером спокійний, врівноважений, у відношенні із засудженими не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується вимог особистої санітарії та гігієни. Суспільно-корисні зв'язки з рідними підтримує. Провину у скоєному злочині визнав.
Судове засідання проводиться у режимі відеоконференції на підставі ст.336 КПК України.
В судовому засіданні представник адміністрації Біленьківської виправної колонії УДПтС України в Запорізькій області (№99) ОСОБА_4 підтримав подання та просить суд його задовольнити, вважає, що засуджений довів своє виправлення.
Прокурор не заперечував проти задоволення подання.
Засуджений підтримав подання про умово-дострокове звільнення та просив його задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника адміністрації колонії, засудженого ОСОБА_5 , висновок прокурора, суд вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Засуджений ОСОБА_5 на час розгляду подання відбув більш ніж 3/4 строку покарання, а тому суд констатує, що строк, визначений ч. 3 ст. 81 КК України, необхідний для умовно-дострокового звільнення, засуджений відбув.
Щодо інших підстав для умовно-дострокового звільнення, суд виходить з наступного.
Під виправленням розуміється процес позитивних змін, які відбуваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність, а ще краще, нехай навіть під страхом покарання, прищепити повагу до закону. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що само по собі важливий результат застосування покарання, суттєвий показник його ефективності.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливо лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Суд, вивчивши особову справу засудженого, з якої вбачається, що засуджений дійсно характеризується позитивно, має заохочення, вислухавши його пояснення, точку зору представника адміністрації, який вважає, що засуджений довів своє виправлення, висновок прокурора, який не заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого, вважає клопотання обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.81 КК України, ст. 336, ст.537, ч.2, ч.3, ст.539 КПК України, ст.153, 154 КВК України, суд, -
Подання адміністрації Біленьківської виправної колонії № 99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення з дільниці соціальної реабілітації засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити умовно-достроково з дільниці соціальної реабілітації засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на весь залишений строк.
Зарахувати в строк відбутого покарання час знаходження в місцях позбавлення волі до моменту фактичного звільнення.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляції прокурором, виконання ухвали зупиняється.
Суддя: ОСОБА_1