Справа № 333/2624/16-ц
Пр. № 2-з/333/64/16
про забезпечення позову
25 травня 2016 р. м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 Манучарі Онерійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Манучарі Онерійовича до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ОСОБА_3 в звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
25.05.2016 року ОСОБА_1 подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «DAEWOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_2, посилаючись на те, що останній відмовляється добровільно сплатити позивачу шкоду, завдану внаслідок ДТП, та невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконаня рішення про відшкодування шкоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно ст. 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Суддя, вивчивши надані документи, приходить до висновку, що заява представника позивача є обґрунтованою, і підлягає задоволенню, та вважає за необхідне задовольнити заяву про застосування заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається з Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», пунктом 6 Пленуму передбачено, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує риск спричинений їм збиток у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляється необґрунтованими.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 Манучарі Онерійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Манучарі Онерійовича до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «DAEWOO», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований на ОСОБА_2.
Направити ухвалу сторонам для відома.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала щодо накладення арешту підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: В.Б. Кулик