Справа № 317/853/17
№ 1-кп/317/127/2017
21 квітня 2017 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 42014080370000151 від 15.12.2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Високі Байраки Кіровоградської області, громадянин України, не одруженого, не працевлаштованого, що мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , звільняємого з військової служби, судимого: 06.06.2012 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст..185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 23.01.2013 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ст..185 ч.2, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 09.04.2014 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області умовно-достроково на 10 місяців 8 днів.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 ч.1 КК України,-
У відповідності до Указу Президента України від 21 липня 2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію», в Україні оголошено початок проведення часткової мобілізації.
На виконання зазначеного Указу, 15.08.2014 року ОСОБА_4 був призваний за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16.08.2014 року сержанта ОСОБА_4 наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 № 4 призначено на посаду санітарного інструктора батареї звукометричної розвідки., зараховано до списків особового складу військової частини та призначено на всі види забезпечення.
Сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст.ст. 3-6, 11, 16, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути зразком витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків доповідати своєму безпосередньому начальникові, за дозволом на звільнення з розташування військової частини звертатися до свого безпосереднього начальника, а виїзд військовослужбовців, за межі гарнізону здійснюється лише з дозволу командира військової частини.
31 жовтня 2014 року під час перевірки особового складу було виявлено відсутність у розташуванні військової частини польова пошта НОМЕР_1 яка дислокувалась в районі населеного пункту АДРЕСА_2 сержанта ОСОБА_4 .
Діючи на порушення вищезазначених статутних вимог, сержант ОСОБА_5 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилитися від проходження військової служби, 31 жовтня 2014 року самовільно залишив військову частину польова пошта НОМЕР_1 , що дислокувалася біля АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до місця несення служби та про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв та ухилявся від проходження військової служби до 13 березня 2017 року. Був в розшуку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 провину свою визнав повністю, пояснив, що за повісткою був мобілізований до Збройних Сил України в липні 2014 року. Пройшов медичну комісію, визнаний гідним до проходження військової служби та був зарахований на всі види забезпечення. У сержанта ОСОБА_4 постіно виникали конфлікти з командиром, тому 31 жовтня 2014 року ОСОБА_4 нікому нічого не пояснюючи покинув розташування військової частини. Весь цей час знаходився у себе вдома. Провину визнав та розкаявся у скоєному.
Беручи до уваги позицію учасників судового провадження, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України та наслідки її застосування, суд вирішив визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежити дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідити дані, що характеризують особу обвинуваченого.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України подальше дослідження доказів за згодою обвинуваченого та інших учасників судового провадження не проводилося.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 408 КК України - дезертирство, самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби.
При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості. Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд враховує те, що він раніше судимий, скоїв правопорушення в період умовно-дострокового звільнення, за місцем служби характеризується негативно.
Обставинами, які пом*якшують покарання, суд визнає те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що при призначенні покарання слід застосувати ст.71 КК України, оскільки після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання обвинувачений вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 408 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді 2 (два) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 ч.1 КК України оскількизасуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вдповідно ст..82 КК України вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком 23.01.2013 року Кіровоградського районного суду Кіровоградської області за ст..185 ч.2, 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, та звільненого 09.04.2014 року постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 01.04.2014 року умовно-достроково на 10 місяців 8 днів. Остаточно вважажи покарання у вигляду 2 (два) років 3 (три) місяців позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з моменту виконання вироку.
Обрати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу у вигляді особистого зобов*язання до набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення, через Запорізький районний суд Запорізької області.
Суддя: ОСОБА_1