Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/688/17
Провадження №: 1-кп/332/120/17
Вирок
Іменем України
25 квітня 2017 р.
Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ;
за участю прокурорів- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
за участю потерпілого - ОСОБА_6 ,
за участю представника потерпілого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, який не має на утриманні неповнолітніх дітей. зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
06.11.2016 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись на сходинковому майданчику другого поверху будинку АДРЕСА_2 , під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс йому один удар кулаком правої руки в область носа, внаслідок чого останній присів на підлогу. Після чого, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений па заподіяння тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_6 та кулаками обох рук наніс йому не менше трьох ударів в область обличчя.
Таким чином, ОСОБА_5 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 закритий перелом нижньої щелепи справа, який згідно висновку експерта № 28 від 05.01.2017 кваліфікується як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознаками тривалого розладу здоров'я.
Крім того, зазначеними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу, який згідно висновку експерта № 28 від 05.01.2017 року кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я та рани лобної ділянки справа, в області правої надбрівної дуги; синці в області лівої вушної раковини та навколоочннх областях: крововиливи під білонними оболонками обох очей, які згідно висновку експерта № 28 від 05.01.201 7 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, розкаявшись в скоєному, своїми показами підтвердивши обставини, викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що 06.11.2016р. він сварився із своєю дівчиною, яка проживає у одному під'їзді, де і потерпілий ОСОБА_6 , і в ході сварки він обірвав дроти, внаслідок чого в квартирі потерпілого пропало світло. Коли потерпілий вийшов із квартири та почав кричати та ображати його, він декілька разів вдарив потерпілого в обличчя, від чого потерпілий присів, і в нього пішла кров. У скоєному розкаявся, просив пробачення у потерпілого, обіцяв компенсувати матеріальні збитки за лікування. Цивільний позов визнав частково та зазначив, що матеріальні збитки він готовий компенсувати, але моральна шкода потерпілим не доведена. Просив суворо не карати та волі його не позбавляти.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердив покази обвинуваченого та пояснив, що подібні факти раніше повторювались неодноразово, тому 06.11.16р. його розлютив черговий випадок такої поведінки обвинуваченого, внаслідок якої у квартирі потерпілого знову зникло світло. Від отриманих ушкоджень він страждав та відчував незручності та фізичний біль. Також потерпілий просив суворо покарати обвинуваченого та призначити йому покарання з реальним його відбуттям у місцях позбавлення волі. Цивільний позов підтримав та просив його задовольнити. Аналогічні пояснення та позицію висловив представник потерпілого ОСОБА_7 .
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченого і потерпілого та дослідження матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого. В частині цивільного позову суд дослідив докази, які обґрунтовують позовні вимоги, у повному обсязі.
Суд вважає пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення доведеним і кваліфікує його дії за ч.1 ст.122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини які пом'якшують та обтяжують покарання і дані характеризуючи особу обвинуваченого.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, скоєного обвинуваченим, яке згідно ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, визнання вини, щире каяття, що визнається судом обставинами, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий в силу ст.89 КК України, має постійне місце проживання, задовільно характеризується за місцем проживання, суд вважає, що виправлення підсудного можливо без ізоляції від суспільства, вважаючи за можливе призначити покарання із застосуванням ст.75 КК України.
По справі потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 9224 грн. та моральної шкоди на суму 25000 грн. Суд вважає, що позовні вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню з нижченаведених підстав.
З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у КУ «Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» з 09.11.16р. по 30.11.16р., що підтверджується виписним епікризом (а.с.27.). При лікуванні потерпілим за призначенням лікаря для проведення челюстної операції були придбані пластини та гвинти на загальну суму 7724 грн., що підтверджується виписним епікризом, рахунком від 14.11.16р. та касовим чеком (а.с.27-29). Отже, матеріальна шкода на суму 7724 грн. підтверджена документально, а тому в цій частині вимоги підлягають задоволенню, а грошові кошти в сумі 7724 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого. Разом з цим потерпілим заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого грошових коштів в сумі 1500 грн., які потерпілий сплатив в якості добровільного пожертвування на користь Членської благодійної організації «Швидка допомога», що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 18.11.16р. (а.с.40) . Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки зазначений платіж є добровільним з боку потерпілого і не входить до переліку медичних препаратів чи обладнання, які були призначені лікарем при лікуванні потерпілого.
Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд виходить з такого.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються, характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, окрім глибини фізичних та душевних страждань, також враховує характер правопорушення, форму та ступінь вини особи, яка завдала моральну шкоду, а також інші обставини, які мають істотне значення. Внаслідок отриманої травми потерпілий був змушений тривалий час знаходитися на лікарняному, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, не міг вести активний спосіб життя, зміни у життєвих відносинах викликали у нього моральні страждання, він також відчував фізичні страждання. Отже, отримана потерпілим травма призвела до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 25000 грн.
Судові витрати по справі відсутні. Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349,369,373,374,376 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, і призначити йому покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого від відбування покарання звільнити, якщо він протягом ТРЬОХ років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати без погодження з уповноваженим органом з питань пробації за межі України.
Запобіжний захід обвинуваченому по справі не обирався.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 7724 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та грошові кошти в сумі 25000 грн. на відшкодування моральної шкоди, які завдані злочином.
В задоволенні інших позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 - відмовити.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Заводський районний суду міста Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1