№ 317/4012/16-к
провадження № 1кп/317/27/2017
19 квітня 2017 року м.Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016080230001277 від 06.07.2016 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Біленьке Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, вдівця, офіційно не працевлаштованого, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого в силу ст.89 КК України, -
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
05.07.2016 року приблизно о 20.00 годині ОСОБА_5 , знаходячись на проїжджій частині, навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, на грунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_6 , діючи з метою реалізації свого злочинного наміру, направленого на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, при цьому не переслідуючи за мету заподіяти йому смерть, наніс удар скляною пляшкою об*ємом 0,25 л в область голови потерпілого чим спричинив тілесне ушкодження у виді поранення м*яких тканин потиличної області голови, яке згідно висновку експерта № 2245 від 02.08.2016 року кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров*я, від удару пляшка розбилась та ОСОБА_5 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, наніс удар фрагментом горличка скляної пляшки об*ємом 0,25 л в область лівої гомілки ОСОБА_6 , чим спричинив одиночне сліпе колото різане поранення лівої гомілки з ушкодженням переднього великогомілкового м*язу, великогомілкової артерії і вени, малогомілкового нерва, що супроводжувалося масивною кровотечею, що згідно висновку експерта № 2245 від 02.08.2016 року кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння та стало безпосередньо причиною смерті.
Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. По обставинах пояснив наступне: 05.07.2016 року до нього в гості прийшла ОСОБА_7 тому, що вона посперечалася зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 . Вони вдвох вдень випивали спиртне. Потім він вирішив піти додому до ОСОБА_8 та з*ясувати, чи він ще сердиться на ОСОБА_7 . Біля 19-20 години вечора, на велосипеді доїхав до будинку ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_2 . В дворі ОСОБА_8 знаходився також ОСОБА_6 . ОСОБА_6 з ОСОБА_8 вживали спиртні напої, були у нетверезому стані ОСОБА_8 запросив ОСОБА_5 випити разом з ним. ОСОБА_5 за його словами вжив з ОСОБА_8 рюмку спиртного та оскільки ОСОБА_6 ображав та обзивав його, вирішив повернутися додому. За словами ОСОБА_5 він перебував на подвірї 5-10 хвилин. Коли ОСОБА_5 пішов до виходу на вулицю за ним пішов слідом ОСОБА_6 . Стіл за яким вони випивали стояв перед будинком і дорогоу із-за нього не видно. При наданні показів в якості обвинуваченого ОСОБА_9 стверджував, що нічого з собою не привозив та нічого з собою від ОСОБА_8 не забирав. ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_5 по голові, а потім в обличчя кулаком. ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 у відповідь удар правою долонею по щоці. А потім наніс удар по ребрам зліва.Боротьби не було, на землю ніхто не падав. Після події у ОСОБА_5 на щоці була кров, але звідки вона взялася він пояснити не може. Після такої бійки він взяв свій велосипед та поїхав додому. Повернувшись, вимив від крові руки, зняв одежу та ліг спати. ОСОБА_10 чекала його у нього вдома, але що саме вона робила ОСОБА_5 не міг сказати. Конфліктів з ОСОБА_6 у ОСОБА_5 , за його словами, раніше не було. Хто саме наніс ОСОБА_6 смертельне поранення вказати не може та не знає. ОСОБА_5 заявив, що слідчий при проведенні слідчих дій, а окремо слідчого експерименту, ввів його в оману. При цьому, в чому саме були оманливі дії слідчого, незаконні дії слідчого або неправомірні дії пояснити не зміг. Слідчі дії проводилися за участі його захисника адвоката ОСОБА_4 , що не заперечується обвинуваченим. За весь час розгляду провадження обвинувачений не проявив розкаяння.
Вивчивши обставини кримінального провадження та оцінивши кожен наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення, виходячи з наступного.
Потерпіла ОСОБА_11 в суді пояснила, що вона є рідною сестрою загиблого ОСОБА_6 . Про обставини вчиненого кримінального правопорушення їй нічого не відомо, оскільки вона не була очевидицею. Повідомила суду, що вони з братом мали добрі стосунки, проживали окремо. Про смерть брата їй стало відомо від особи, що надає ритуальні послуги, а потім їй про це повідомили працівники поліції. Також їй телефонували сусіди брата, та повідомили, що вбив його ОСОБА_5 із застосуванням приладу "розочки". Повідомили, що брат помер не одразу, від втрати крові, йому викликали швидку допомогу особи, що проїзжали повз та побачили калюжу крові. На місці скоєння правопорушення потерпіла була наступного дня та бачила калюжу крові на землі. Охарактеризувала свого брата як неконфліктну особу, але таку що зловживала спиртними напоями.Цивільного позову не заявляла. Потерпіла просила покарати обвинуваченого справедливо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що на час подій йому ще не було 18 років. 05.07.2016 року він проїжав на свому велосипеді біля 19-00 години по вул.Козачій в с.Біленьке де проживає. Став очевидцем драки між двома чоловіками. Один із чоловікві наніс другому декілька ударів кулаком по обличчю, а той в свою чергу наніс удар рукою в якій була скляна "розочка". Билися чоловіки і стоячи і лежачи. На місці драки свідок бачив сліди крові на асфальті та розбите скло. Це вже побачив, коли їхав з магазину. "Розочку" описав як скляну та прозору, з нашаруваннями крові частину пляшки. Велосипеда на місці правопорушення не пам*ятає. Описати одяг кожного з тих хто приймав участь у бійці точно описати не зміг, тому, що пройшло забагато часу від події. Свідок зазначив, що бачив неподалік від місця бійки інших осіб, але вони не втручалися в подію.
Оскільки свідок за давністю часу не міг повністю згадати всіх обставни події, в судовому засіданні було оголошено протокол його допиту від 08.07.2016 року. Пояснення в цьому протоколі свідок ОСОБА_12 повністю підтвердив та наполягав на них.
Вказаний протокол було долучено до матеріалів провадження та вивчено в порядку ст.358 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , щодо обставин правопорушення пояснив наступне: проживає за адресою АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 та ОСОБА_5 знає декілька років кожного. Відносини склалися у нього з ними нормальні, сусідські, разом вживали спиртні напої. 05.07.2016 року свідок разом з ОСОБА_6 ввечері вживали спиртні напої починаючи з 16-00 годин. До приходу ОСОБА_5 він разом з ОСОБА_6 вжили близько півпляшки самогону. Стіл за яким свідок сидів з ОСОБА_6 знаходився на вулиці в дворі. ОСОБА_6 був в шортах, футболці та капцях. ОСОБА_5 прийшов десь в 18-00 годині. Він прийшов з пляшкою водки та хотів сісти за стіл. У нього з собою була повна пляшка об*ємом 0,5 літра. Вказана пляшка нічим від інших пляшок не відрізнялася. ОСОБА_6 став не пускати ОСОБА_5 за стіл, став вигоняти та обзивати, вони раніше лаялися. Це відбувалося у дворі, вони лаялися хвилин 10. ОСОБА_6 вивів ОСОБА_5 за ворота. Свідок зазначив, що цього особисто він не бачив, тому що обзору заважав кущ. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було хвилин 10-15. ОСОБА_8 визирнув та побачив, що назустріч йому з вулиці іде ОСОБА_6 та говорить, що йому необхідно лягти відпочити. ОСОБА_8 підійшов до паркану та побачив, що на вулиці на асфальті калюжа, як потім з*ясувалося - калюжа крові. ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_6 випити, та ОСОБА_6 відмовився та ліг на землю. ОСОБА_8 звернув увагу на те, що у ОСОБА_6 бліді ноги. Ноги ОСОБА_6 були повністю від коліна забризкані кров*ю. Він став закатувати очі та помер. Ран на голові у ОСОБА_6 не було. Швидку допомогу викликав сусід.
На уточнюючі запитання обвинувача свідок зазначив, що пляшка, яку приніс ОСОБА_5 була пластиковою. ОСОБА_5 з собою зі столу нічого не забирав.
Допитана в якості свідка ОСОБА_7 , щодо обставин правопорушення пояснила наступне: вона є співмешканкою ОСОБА_8 , проживає з ним за адресою АДРЕСА_2 . З ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відносини склалися нормальні, спільно вживали спиртні напої. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 періодично вступали в суперечки, але бійок не було. 05.07.2016 року ОСОБА_7 була у ОСОБА_5 вдома, ховалася від ОСОБА_8 , перебувала у Ткача до того часу, як приїхала поліція. ОСОБА_5 виходив з будинку по самогон за день два рази. ОСОБА_7 з ранку з собою принесла 0,25 літри самогону та у ОСОБА_5 була така за об*ємом склянна пляшка. Вказані напої вони з ОСОБА_5 вдвох випили за день. Ввечері ОСОБА_5 поїхав ще за спиртним біля 20.00 години. ОСОБА_5 взяв півлітрову пластмасову пляшку, об*ємов 0,5 літра. Склінні пляшки залишалися вдома. ОСОБА_7 просила його зайти до Кутнього та спитати, чи не сердиться він на неї. Ткач був відсутній невеликий проміжок часу, як зазначила свідок хвилин 15. ОСОБА_5 повернувся схвильований, нервував. Сказав, що він подрався з ОСОБА_6 на вулиці, був в крові, кров йшла з носа. ОСОБА_5 став умиватися в кориті, змивав кров, кров була на обличчі, руках, футболці, штанях. Причину бійки з ОСОБА_6 . Ткач чітко не вказав, зазначив «як завжди». У Ткача був розбитий ніс та розсічена бров. Ткач казав, що вони дралися на асфальті, тому і такі рани. Спиртне не приніс, був без пляшки. Через 40 хвилин прийшли поліцейські. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 весь цей час вживали залишки спиртного. ОСОБА_5 вивели поліцейські. Біля будинку ОСОБА_13 вже була швидка допомога. ОСОБА_7 була в стані алкогольного сп*яніння та вела себе недобре. ОСОБА_8 ОСОБА_7 про події пояснив, що бійки він не бачив, як все відбулося не знає.
Суд вважає, що пояснення свідків не можливо прийняти в частині, коли вони на уточнюючі запитання вказують, що пляшка, яку вони бачили у ОСОБА_5 була пластмасова та об*ємом 0,5 літра, оскільки це суперечить показанням, які надавалися обвинуваченим в ході досудового розгляду, та суперечать поясненням свідка Грушевого в судовому засіданні та на досудовому слідстві. В частині пояснень щодо порядку дня, кількості випитого та порядку виконання дій кожним із учасників події, характеристикою учасників покази можливо прийняти та покласти в обґрунтування вироку.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 06.07.2016 року (т.1 а.с.42-50) у присутності понятих та спеціаліста була оглянута територія домоволодіння АДРЕСА_1 , де було виявлено труп ОСОБА_6 , з наявними тілесними ушкодженнями виявлені та вилучені пара гумових капців з бетонної доріжки коло трупу, сорочку з під голови трупу, з карману сорочки запальничку та грошові кошти 100 грн, з калюжі РБК на проїжджій частини фрагмент скла, з проїжджої частини полімерна кришка зеленого кольору, з проїжджої частини фрагмент скляного горличка з пляшки, марлевий тампон зі змивами РБК та контроль до нього з проїжджої частини та з бетонної стежки біля трупу, мікрочастини відкритих ділянок тулуба трупу та з обох кістей трупу. які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановами від 12.09.2016 року (а.с.79, 82, 85, 88).
ДВД-диск із записом огляду місця події, який є додатком до протоколу ОМП (т.1 а.с.51), був досліджений судом у порядку ст.359 КПК України. Відомості, що зазначені в протоколі огляду місця події повністю співпадають з відеозаписом.
Згідно лікарського свідоцтва про смерть № 2245 від 06.07.2016 р. (т.1 а.с.52) смерть ОСОБА_6 настала в АДРЕСА_2 . внаслідок нападу з метою убивства чи нанесення ушкодження від масивної крововтрати від одиночного сліпого колото-різаного поранення лівої гомілки з ушкодженням кровоносних судин.
З висновку експерта № 2245 від 02.08.2016 року судом встановлено, що смерть ОСОБА_6 наступила від колото-різаної рани лівої гомілки з ушкодженням передньої великогомілкової м'язи, великогомілкової артерії і вени, малогомілкового нерва, що супроводжувалася масивним кровотечею, що в даному випадку і стало безпосередньою причиною смерті.
Ступінь вираженості трупних явищ, досліджених на місці виявлення трупа (трупне задубіння слабо виражене у жувальних м'язах та м'язах кінцівок, температура в прямій кишці +33°С при температурі навколишнього середовища +17°), ідиомускулярная пухлина +1см, результати експертизи склоподібного тіла ока, причина смерті свідчать про те, що з моменту смерті ОСОБА_6 до моменту забору рідини склоподібного тіла ока від його трупа на місці виявлення пройшло близько 3-4-х годин.
Колото-різана рана лівої гомілки з ушкодженням переднього великогомілкової м'яза, великогомілкової вени і артерії, малогомілкового нерва у живих осіб кваліфікувалася б, як ТЯЖКЕ тілесне ушкодження, небезпечне для життя, і в даному конкретному випадку полягає у прямому причинному зв'язку зі смертю.
Довжина раневого каналу зазначеної рани близько 4,5-5 см, напрямок раневого каналу спереду назад, зверху кілька знизу вгору і зліва направо.
Рана м'яких тканин потиличної області, рана правої гомілки, поверхневі рани обличчя - за життя подібні пошкодження кваліфікувалися б як легкі тілесні, що спричинили короткочасний розлад здоров'я і в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться.
Садно уздовж правої реберної дуги утворилася від дії тупого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею. За життя дане пошкодження мало б ознаки легких тілесних і в причинному зв'язку зі смертю не знаходиться.
Садна в області нижніх кінцівок утворилися від дії тупих твердих предметів з переважаючою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не позначилися. У живих осіб дані пошкодження мали ознаки легких тілесних і в причинному зв'язку зі смертю не знаходяться.
Рана в потиличній області, судячи з морфологічними характеристиками, утворилася від дії тупого твердого предмета з довжиною следообразующей частини близько 3-х см, який діяв під кутом з подальшим перерозтягання шкіри і відшаруванням її вздовж правого краю.
Дрібні садна на обличчі утворилися від дії предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, можливо, склом, за життя кваліфікувалися б, як легкі тілесні ушкодження і у причинному зв'язку зі смертю не знаходяться.
Рана лівої гомілки заподіяна предметом, який має колючо-ріжучі властивості.
Рана правої гомілки заподіяна предметом, що має ріжучі властивості.
Слідів сполук заліза на стінках і по краях зазначених ран не виявлено.
Рани обличчя заподіяні предметами, що має ріжучі та колючо-ріжучі властивості.
Морфологічні характеристики всіх вищеописаних ран, результати судово-медичної експертизи ран гомілок свідчать про те, що найбільш ймовірно, всі рани заподіяні розбитою скляною пляшкою, виявленої на місці події.
Всі пошкодження заподіяні потерпілому незадовго до смерті в короткий проміжок часу, що не дозволяє висловитися про послідовність їх заподіяння.
Області пошкоджень, виявлених у ході експертизи, є доступними для заподіяння власною рукою потерпілого.
Пошкоджень на шортах, в яких був доставлений труп ОСОБА_6 не виявлено.
Смерть ОСОБА_6 настала через деякий час після заподіяння йому рани лівої гомілки. Враховуючи характер ушкоджень, що призвели до масивної крововтрати, можна вважати, що смерть потерпілого настала через кілька десятків хвилин після заподіяння йому рани лівої гомілки.
Посмертних ушкоджень при експертизі трупа ОСОБА_6 не виявлено.
З отриманими ушкодженнями потерпілий міг здійснювати активні цілеспрямовані дії деякий час (до втрати свідомості), яке суто індивідуально в кожному конкретному випадку і залежить від фізіологічних особливостей організму.
Ушкоджень, характерних для переміщення трупа потерпілого після настання смерті, не виявлено.
У ході експертизи трупа ОСОБА_6 виявлено морфологічні зміни внутрішніх органів, характерні для хронічної алкогольної інтоксикації у вигляді енцефалопатії, кардіоміопатії, хронічного гепатиту, жирової дистрофії печінки, липопанкреасклероза.
Допитаний в ході судового розгляду за клопотанням захисника обвинуваченого експерт ОСОБА_14 пояснив, що номер лікарського свідоцтва про смерть та номер судово-медичного висновку співпадає, тоді не виникає плутанини.
В висновку експертизи є технічна помилка, яку при друкуванні допустив лаборант, але це ніяк не впливає на висновок, щодо причин смерті ОСОБА_6 (а.с.62).
Все викладене в висновку є результатом його особисто ретельно проведених досліджень.
Висновки дослідженних в судовому засіданні експертиз, компетентність експертів, обвинуваченим та його захисником не оспорювались.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 07.07.2016 року підозрюваний на тот момент ОСОБА_5 в присутності свого адвоката ОСОБА_4 з виконанням всіх вимог КПК України із застосуванням технічних засобів фіксації дав ретельні пояснення, щодо своїх дій та дій ОСОБА_6 в вечір 05.07.2017 року близько 20-00 годин. При цьому ОСОБА_5 зазначив, що він з дому взяв пляшку скляну об*ємом 0,25 л, описав вказану пляшку. Також ОСОБА_5 зазначив, що він разом з усіма в дворі Кутнього випивав спиртні напої при цьому зазначив, що поклав до карману брюк свою скляну пляшку. При цьому зазначив механізм спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та як наніс удари йому. Вказав, що ОСОБА_6 наніс йому два удари кулаком в обличчя, він відштовхнув свій велосипед, та витащив бутилку з кармана брюк. Потім ОСОБА_5 наніс удар ОСОБА_6 бутилкою по голові, від чого бутилка розбилась. При цьому на експерименті окреслено, що горличко пляшки об*ємом 0,25 л залишилося після удару в область лоба ОСОБА_6 у нього в правій руці. А далі на слідчому експерименті ОСОБА_5 зазначив, що у нього залишилося горличко розміром до 6 см в руці. Далі у нього від хвилювання почалася горячка, а тому він не пам*ятає своїх подальших дій. При цьому на питання слідчого, які він повторив декілька разів, ОСОБА_5 вказав, що скляну пляшку об*ємом 0,25 л він витягнув з кишені своїх штанів та тримав в правій руці. ОСОБА_5 також доповнив, що коли приїхав додому то на своїх штанях (а саме знизу на лівій штанині) побачив сліди крові, які також були і на його руках.
Жодних зауважень та доповнень від підозрюваного та його захисника, а також від інших учасників слідчої дії не надійшло.
Зі змісту протоколу та оглянутого ДВД-диску вбачається, що ОСОБА_5 надавав пояснення без будь-якого примусу та з боку слідчого відсутня омана на адресу підозрюваного та адвоката.
ДВД-диск із записом слідчого експерименту, який є додатком до протоколу (т.1 а.с.58), був досліджений судом у порядку ст.359 КПК України. Відомості, що зазначені в протоколі слідчого експерименту повністю співпадають з відеозаписом, а тому заперечення захисту щодо допустимості вказаного доказу є помилковими та не можуть бути прийняті судом..
При судово-імунологічній експертизі висновок № 1536 від 08.07.2016 року встановлено, що кров трупа ОСОБА_6 відноситься до групи А з ізогемаглютининами анти-В ізосерологічної системи АВ0. В крові на марлі виявлен антиген Н
При судово-імунологічній експертизі висновок № 1547 від 08.07.2016 року встановлено, що кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0 з ізогемаглютининами анти-В та анти-А ізосерологічної системи АВ0.
При судово-імунологічній експертизі висновок № 1643 від 10.08.2016 року, № 1645 від 11.08.2016, № 1647 від 08.08.2016 встановлено, що в двох змивах на марлевих тампонах, вилучених з місця події, сорочці, правому капці, лівому капці, знайдена кров людини та виявлені антигени А і Н, а в об*єктах 1-3, 6 також ізогемаггютинин анти-В. Походження крові не виключається від особи з групою А з ізогемагютиніном анти-В і супутним антигеном Н у тому числі від потерпілого ОСОБА_6 , домішки крові ОСОБА_5 не виключаються при наявності у нього зовнішньої кровотечі. (а.с. 67-75)
При судово-імунологічній експертизі висновок № 1997 від 22.09.2016 року встановлено, що в змивах на марлевих тампонах з горлечка пляшки та фрагментів скла знайдена кров людини з домішкою поту та виявлені антигени А, В та Н. Такий результат міг бути отриманий за рахунок змішування крові та поту осіб з різною груповою належністю за системою АВО, незалежно від категорії видільництва, у тому числі за рахунок крові або поту потерпілого ОСОБА_6 . Домішка крові та поту ОСОБА_5 не виключається. (а.с. 76-78)
З висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлено, що ОСОБА_5 06.07.2016 року о 19.40 год. був оглянутий лікарем ЗОНД, та перебував у стані алкогольного сп'яніння
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 479 від 14.09.2016 р., ОСОБА_5 виявляв та виявляє психічний розлад у вигляді психічних й поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності. У період здіснення інкримінованого йому правопорушення ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Отже, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом в цей час він також може усвідомлювати свої дії й керувати ними.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.07.2016 року судом встановлено, що обвинувачений був затриманий 06.07.2016 року о 15 годині 20 хв. на підставі п.2 ч.1 ст.208 КПК України, у зв'язку з тим, що сукупність очевидних ознак на одязі та місці події вказали на те, що саме ОСОБА_5 спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_6 . Слідчим, у присутності понятих було здійснено обшук затриманої особи - ОСОБА_5 під час якого було виявлено та вилучено: сорочку болотного кольору з короткими рукавами, на якій маються сліди РБК; брюки сірокго кольору на яких маються сліди РБК, гумові капці чорного кольору на яких маються сліди РБК. ОСОБА_5 отримав копію протоколу, жодного зауваження не зазначив.
Згідно з протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 26.09.2016 року ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_4 ознайомилися з усіма матеріалами кримінального провадження в службовому кабінеті слідчого Запорізького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області. При цьому поставили свої підписи, зазначили час ознайомлення та дату. Жодних зауважень в протоколі не має. Клопотань про додаткове ознайомлення, або ознайомлення не в повному обсязі адвокат обвинуваченого не заявляв. Тому, суд вважає, що посилання адвоката в судовому засіданні про те, що йому не було надано для ознайомлення ДВД диск з записом слідчого експерименту, а тому порушено право обвинуваченого на захист є надуманим та необгрунтованим.
Ознайомлення з матеріалами провадження ніким не обмежувалося. В протоколах слідчих дій зазначено виконання за допомогою технічних засобів та носіїв, а тому звинувачення в відсутності інформації про наявність носіїв є надуманим. ДВД-диск з записом слідчого експерименту був наданий прокурором в судовому засіданні та досліджений судом з використанням технічних приладів. Після дослідження судом зроблено висновок, що докази є допустимими та достовірними.
Досліджені судом докази в сукупності логічні, послідовні, не містять протиріч та не викликають сумнівів щодо їх достовірності.
Аналізуючи наведене, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, які перевірені доказами, суд дійшов до висновку, що кожен досліджений у судовому засіданні доказ та їх сукупність у взаємозв'язку дають підстави для висновку про те, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Під час проведення слідчого експерименту від 07.07.2016 року ОСОБА_5 давав покази аналогічні свідченням, що були дані свідками Кутнім та Смачною під час його допиту в судовому засіданні, та свідком ОСОБА_12 . Але ОСОБА_5 в судовому засіданні уникнув пояснень стосовно наявності скляної пляшки та нанесення нею удару ОСОБА_6 , що суд розцінює як бажання уникнути відповідальності.
Постановами слідчого від 12.09.2016 р. одяг, вилучений під час огляду місця події, залишки пляшки та скло визнані речовими доказами по кримінальному провадженню.
В судовому засіданні за клопотанням учасників були досліджені речові докази, а саме: фрагмент скляного горличка з пляшки, який згідно постанови від 12.09.2016 року був переданий на зберігання в сховище Запорізького відділення поліції ДВП ГУНП України в Запорізькій області. Фрагмент пляшки об*ємом 0,25 л. з нашаруваннями крові на гострих краях у формі «розочки». Також фрагменти скла від вказаної пляшки. Зауважень які могли би вплинути на подальший розгляд кримінального провадження або клопотань з боку захисника та обвинуваченого в ході огляду та після нього не надходило.
При співбесіді з експертами-психіатрами ОСОБА_5 пояснював, що «05.07.2016 року випив 150 гр самогону, прийшов до друга, нас було троє. Ми випивали, я випив ще 2 чарки по 50 гр., зібрався йти до дому, вийшов на дорогу, у спину з двору ОСОБА_15 мені крикнув: "Козел". І інші образливі слова. Я повернувся, він підійшов до мене, дав ляпас, потім вдарив кулаком по голові. В мене була пуста скляна пляшка, тобто "чекушка", я розбив її у нього на голові, відштовхнув його, він впав, я забрав велосипед, поїхав до дому. Вдома був затриманий співробітниками поліції.»
Тобто, ОСОБА_5 не заперечував факт конфлікту між ним та ОСОБА_6 , наявність у нього скляної пляшки та нанесення нею удару по голові ОСОБА_6 . Вживання з потерпілим алкогольних напоїв до події.
Як в процесі досудового розслідування, так і в процесі розгляду кримінального провадження судом, здобуто лише докази причетності ОСОБА_5 до вчиненого злочину.
Судом встановлено, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 наніс в ході раптово виниклого конфлікту, на грунті вживання алкоголю ОСОБА_5 .
Інших осіб на місці спричинення смертельного пораннення не було. Причину настання смерті встановила судово-медична експертиза. Допитані в судовому засіданні свідки пояснювали, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виникали конфлікти. Таким чином, відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , були підґрунтям рапто виниклих неприязних відносин, наслідком яких стало заподіяння обвинуваченим ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Згідно з вимогами ст.10 Конституції України та нормами КПК України ОСОБА_5 неодноразово роз*яснювалося його право на використання мови, яку він розуміє та у разі необхідності право на застосування перекладача. На початку розгляду справи, в ході судових засідань неодноразово на питання головуючого про зрозумілість мови якою проводиться судовий розгляд та мови на якій проводилося досудове слідство ОСОБА_5 заявляв, що послуг перекладача не потребує. З самого початку розслідування та весь час розгляду справи ОСОБА_5 був забезпечений послугами адвокатів, а тому посилання адвоката ОСОБА_4 в судових дебатах на те, що ОСОБА_5 погано навчався в школі та не розуміє української мови є необґрунтованими.
Захист в обґрунтування недоведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину посилався на неповноту судового слідства та не доведенність вини, яке полягає у тому, що захисник вважає, що висновок експерта № 2245 є недопустимим доказом, оскільки в ньому є технічні помилки та вважає, що висновок датований 06.07.2016 року, а це є фізично неможливим, а тому вважає висновок фальсифікованим. Окрім того, акцентує увагу на тому, що прямих оцевидців правопорушення не було. Свідок Грушевий не впізнав в судовому засіданні Ткача, як особу, яку бачив на дорозі. Пояснення інших свідків вважає непрямими доказами, а тому на них не можливо грунтувати обвинувачення. Також вважає характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_5 які зібрані та надані обвинуваченням недостовірними. Але в протилежність наданим характеризуючим матеріалам не надав інших матеріалів. Відомості про наявність у ОСОБА_5 на час взяття під варту, на час знаходження в слідчому ізоляторі хронічних захворювань або загострення тяжких захворювань, які унеможливлюють його знаходження в місцях позбавлення волі не надав. Захисник в судових дебатах просив виправдать ОСОБА_5 у зв*язку з недоведенністю його провини.
Такі твердження сторони захисту не ґрунтуються на нормах діючого КПК України, виходячи з наступного.
Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілогосуду доцільно керуватись принципом «доведення вини поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Відповідно до ч.1, 3 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом; суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Суд, на виконання ст.327 КПК України, тривалий час сприяв стороні обвинувачення у виклику свідка Скумбрії шляхом направлення судових повісток за місцем його мешкання, а також, за клопотанням прокурора, шляхом постановлення ухвал про примусовий привід. Згідно рапорту о/у Запорізького ВП свідок ОСОБА_16 перебуває за межами території України.
З наведеного суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення, в порушення ст.327 КПК України, не забезпечила явку свідка Скумбрії та закінчив з'ясування обставин справи та перевірку їх доказами без її допиту. Покази свідка в судовому засіданні не досліджувались та в основу обвинувального вироку, у відповідності до ч.4 ст.95 КПК України, не покладені.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, які перевірені доказами, суд прийшов до висновку про те, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Думку захисника обвинуваченного про те, що оскільки ОСОБА_5 не пам*ятає як наносив смертельний удар ОСОБА_6 , то у нього не було умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, суд вважає хибною, виходячи з того, що під час судового засідання дослідженням сукупності зібраних доказів було встановлено наявність умислу обвинуваченого ОСОБА_5 на завдання невизначеної шкоди здоров'ю потерпілого.
При цьому слід зазначити, що раптово виниклий умисел є характерним для випадків, коли між виникненням і реалізацією умислу на вчинення злочину практично немає розриву в часі або розрив вкрай незначний. Даний вид умислу характерний для побутових злочинів, діянь, вчинених на ґрунті особистих неприязних відносин або в стані алкогольного сп'яніння і т.п.
Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків у теорії кримінального права прийнято виділяти умисел конкретизований (визначений) і неконкретизований (невизначений).
Неконкретизований - це вид умислу, при якому особа взагалі передбачає настання суспільно небезпечних наслідків, але не представляє, у чому вони конкретно виразяться. Слід мати на увазі, що при неконкретизованому (невизначеному) умислі винний відповідає за наслідки, що фактично наступили.
З огляду на вищевикладене вказані дії обвинуваченого ОСОБА_5 мають кваліфікуватись за тими наслідками, які фактично настали, тобто - як умисне завдання тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст.121 ч.2 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, наслідки злочину - настання смерті, що є невідворотнім, та враховує відомості про особу обвинуваченого: має постійне місце проживання, вдівець, не перебуває на обліку у нарколога, раніше в силу ст.89 КК України не був судимий.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд відповідно до п.13 ч.1ст.67 КК України визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням всіх обставин справи та відомостей про особу обвинуваченого і загиблого, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім задля досягнення цілей кримінального покарання та убезпечення суспільства від можливих протиправних посягань обвинуваченого, необхідно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі, що відповідає тяжкості скоєного злочину.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю долучених до справи речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відносно обвинуваченого, на досудовому розслідуванні був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, починаючи з 06.07.2016року з 15-20.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання.
Керуючись ст.ст.368, 374, 392 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України, зарахувати час знаходження ОСОБА_5 під вартою в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі з 06 липня 2016 року по день набрання вироком законної сили.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишити у виді тримання під вартою.
Речові докази: полімерну кришку зеленого кольору, фрагмент скла з РБК, мікрочастки з обох рук та відкритих ділянок тулубу ОСОБА_6 , грошові кошти у сумі 100 грн за квитанцією 0678;
Змиви з кистей обох рук ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , червона тканина 30х25 з залишками грунту та плямами темного кольору невизначеної форми, змиви з правої частини керма велосипеду, велосипед зеленого кольору жіночого типу за квитанцією № 0677;
Сорочка болотного кольору з коротким рукавом на якій мають сліди РБК; брюки сірого кольору, на яких маються сліди РБК; зразки крові трупа ОСОБА_6 ; гумові капці чорного кольору; шорти ОСОБА_6 ; пара гумових капців поблизу з трупом; сорочка з-під голови трупа; змив на марлевий тампон з бетонної стежки біля трупа; змив на марлевий тампон з проїзжої частини з нашаруванням РБК за квитанцією № 0679 які передані на зберігання до камери схову Запорізького ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області - знищити;
ДВД-диски із записом слідчого експерименту та огляду місця події, долучені до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, -у той же строк після отримання копії вироку.
Суддя ОСОБА_1