Справа № 183/7206/16
№ 2/183/1004/17
іменем України
13 березня 2017 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків його недійсності,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання договору фінансового лізингу № 002558 від 04 грудня 2015 року недійсним, з додатками та стягнення із відповідача 49000 грн., сплачених ним на рахунок ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО».
В обґрунтування позову посилається на те, що 04 грудня 2015 року між ним та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» укладено договір фінансового лізингу № 002558 з додатками, у відповідності до якого відповідач зобов'язується придбати Предмет лізингу, а саме транспортний засіб Трактор МТЗ 82.1.26 та передати позивачу у користування на умовах, передбачених договором. Під час укладання договору, представник відповідача вказав позивачу на те, що ціна на предмет лізингу становить 60000,00 грн. В усній формі представник відповідача роз'яснила, що позивач повинен спочатку сплатити передплату за транспортний засіб 49000,00 грн., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача, після чого з позивачем буде укладено договір лізингу і протягом декількох днів відповідач передасть позивачу в користування предмет лізингу. Того ж дня позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 49000,00 грн. Після сплати грошових коштів позивач, прочитавши договір дізнався, що грошові кошти перераховані в якості адміністративного платежу. Вказуючи, що у встановлений строк предмет лізингу не передано, договір містить положення, які порушують його, як споживача послуг, права, відсутність ліцензії на право здійснювати лізингові операції та відсутність нотаріального посвідчення договору лізингу, позивач звернувся з позовом до суду.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.
Згідно з ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явились фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який в наданій заяві не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, надані в обґрунтування позову приходить до наступного.
04 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», в особі представника укладено договір фінансового лізингу № 002558, у відповідності до якого відповідач взяв на себе зобов'язання з придбання Предмету лізингу - транспортного засобу МТЗ-82.1.26, об'єм двигуна 4,75/диз, тип КПП - мех., привід 4х4 та передати позивачу в користування у строк не більше 120 робочих днів з моменту сплати позивачем на рахунок відповідача: Адміністративного платежу; Авансового платежу; Комісії за передачу предмета лізингу. Пунктом 8.2 договору визначено вартість предмету лізингу в іноземній валюті та його грошовий еквівалент в національній валюті на момент укладання договору. Вартість предмету лізингу внесено прописом в розмірі 19600,00 доларів США/490000,00 грн. П.9.1 Договору визначає, що авансовий платіж складає частину від вартості Предмета лізингу в розмірі 50% від визначеного договором. Договором визначено, що адміністративний платіж - першочерговий одноразовий платіж, який входить до складу Першого платежу, що підлягає сплаті Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця за перевірку, розгляд та підготовку документів для укладання договору, незалежно від назви призначення платежу, наведеної в квитанції на сплату. Розмір Адміністративного платежу відображається в Додатку №1 до Договору та становить обумовлений сторонами відсоток від вартості Предмету лізингу.
В додатку № 1 до Договору визначено вартість предмету лізингу, визначено розмір авансового платежу, адміністративного платежу, комісії за передачу, розмір та порядок виплат за договором. Узгоджено графік погашення предмету лізингу. Узгоджено, що всі платежі виконуються у гривні та підлягають сплаті в національній валюті /а.с.72/.
В додатку № 2 до договору визначено, що предметом договору є МТЗ-82.1.26, об'єм двигуна 4,75/ диз, вартість 19600,00 доларів США.
Згідно квитанції № QS000106669501 від 04 грудня 2015 року, позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти в розмірі 49000,00 грн. із призначенням платежу: адміністративний платіж за договором фінансового лізингу № 002558 від 04 грудня 2015 року /а.с.20/. Також, позивачем сплачено 100,00 грн. комісії за обслуговування платежу згідно тарифів банку.
Ст.ст. 10, 60 ЦПК України визначено обов'язок особи довести належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги чи заперечення.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.
Так, за змістом частини п'ятої цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (частина шоста статті 18 Закону).
Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.
Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.
Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).
Аналіз змісту спірного договору фінансового лізингу від 04 грудня 2015 року, укладеного між сторонами дає підстави прийти до висновку, що в договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обов'язків, передбачених договором та законом, звужені обов'язки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.
Згідно пункту 1.4 договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищенаведеними зобов'язаннями відповідає продавець.
За змістом статті 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.
Таким чином, оскільки вибір продавця предмета лізингу за договором здійснює відповідач, так як в договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди має завертатись споживач у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару, то пункт 1.4 договору, щодо усунення лізингодавця від відповідальності в частині якості, комплектності, справності та ін. суперечить положенням статті 808 ЦК України.
Крім того, відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.
Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Договір фінансового лізингу від 04 грудня 2015 року, укладений між сторонами нотаріально посвідчено не було, наслідком чого є нікчемність в силу ст.220 ЦК України укладеного договору.
За таких обставин заявлений позов підлягає задоволенню, договір, укладений між сторонами підлягає визнанню недійсним із застосуванням наслідків недійсності правочину.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з положень ст.88 ЦПК України та того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 551,20 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 207, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків його недійсності - задовольнити.
Визнати недійсним укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» договір фінансового лізингу № 002558 з додатками від 04 грудня 2015 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (код ЄДРПОУ 39733392) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) адміністративний платіж у сумі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (код ЄДРПОУ 39733392) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Д.О. Парфьонов