Справа № 183/1610/17
№ 2-з/183/69/17
25 квітня 2017 року м.Новомосковськ
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову,
встановив:
04 квітня 2017 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування.
24 квітня 2017 року представником ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову у справі, передану головуючому судді 25 квітня 2017 року, у відповідності до якої останній просить вжити заходи забезпечення позову у справі, шляхом накладення арешту на будинок № 4 по вул. Максима Зозулі в селі Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, який належить відповідачу на підставі спірного договору дарування. В обґрунтування заяви посилається на те, що майно належить відповідачу на підставі спірного договору і відповідач має реальний намір відчужити спірний будинок на користь третіх осіб до ухвалення рішення суду у справі, про що свідчить оголошення про продаж будинку, виявлене позивачем, що унеможливить виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову. Внаслідок відчуження спірного майна до ухвалення рішення позивач, яка не має іншого місця проживання, буде позбавлена можливості повернути спірний будинок собі, необхідний їй для проживання.
Заява, відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, розглянута без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали цивільного позову, заяви про забезпечення позову, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно зі ст.152 ЦПК України, видами забезпечення позову є, окрім іншого, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу права власності на спірне майно і обсяг позовних вимог відповідає обсягу вимог заяви про забезпечення позову.
З урахуванням поданих представником позивача доказів, долучених до заяви про забезпечення позову - фотознімків оголошення про продаж майна, суд приходить до висновку про наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову у випадку не застосування судом заходів забезпечення позову.
Матеріали справи свідчать, що позов подано до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1), яка на момент укладання спірного Договору дарування мала прізвище Семенча, про що свідчить надане позивачем свідоцтво про шлюб серія І-КИ № 152815. Також, судом встановлено, що згідно інформаційної довідки з ДРРПНМ № 84351157 власником нерухомого майна, щодо якого представник позивача просить застосувати заходи забезпечення позову є ОСОБА_4, яка змінила прізвище на ОСОБА_2 - відповідач у справі.
З поданих доказів не вбачається, що заходи забезпечення позову, на застосуванні яких наполягає представник позивача призведуть до порушення прав третіх осіб, які не є стороною у справі та можуть бути перешкодою для господарської діяльності інших осіб. Крім того, вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, з урахуванням позовних вимог відповідає предмету позову.
Внаслідок викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для забезпечення позову у справі до набранням рішення законної сили та задоволення заяви представника позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153, 210 ЦПК України, суд -
ухвалив:
заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування.
До набрання рішенням у справі законної сили, накласти арешт на будинок № 4 по вул. Максима Зозулі в селі Піщанка Новомосковського району Дніпропетровської області, який належить ОСОБА_2 (дошлюбне - Семенча) ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2) на підставі договору дарування, ВВС № 421314 р.№690, 07.04.2004, ОСОБА_6, приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу, реєстраційний номер майна 3043152, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 08 квітня 2004 року.
Ухвала суду про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Д.О. Парфьонов