Запорізької області
07.05.07 Справа № 26/418/06-8/171д/07
Суддя
Позивач -Відкрите акціонерне товариство “Нестерянська птахофабрика», Запорізька область, Оріхівський район, с. Нестерянка
Відповідач -Акціонерне товариство “Наш банк», м. Запоріжжя
3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя
Представники:
Позивача:
Плецька Ю.В., дов. № 04.09.2006 р.
Відповідача:
Третьої особи:
Варфоломєєва О.Є., дов. від 28.04.2007 р.
Давидов З.М., дов. від 19.06.2006 р.
Не з'явився
Розглядаються позовні вимоги ВАТ “Нестерянська птахофабрика» про визнання недійсним договору застави, укладеного з відповідачем по справі.
Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 05.03.2007 р. справу № 26/418/06 передано на розгляд судді Поповій І.А. Справу прийнято до провадження та присвоєно номер № 26/418/06-8/171д/07.
В судовому засіданні, відкритому 04.05.2007 р., оголошувалася перерва до 07.05.2007 р.
Рішення оголошено в засіданні 07.05.2007 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог зазначає, що 27.12.2001 р. ВАТ “Нестерянська птахофабрика» та АТ Наш банк» укладено договір застави № 09/2001 (що діє в редакції додаткової угоди № 1 від 24.07.2003 р.). Відповідно до п. 1.1 договору застави, заставодавець (ВАТ “Нестерянська птахофабрика») передав в заставу заставодержателю (АТ “Наш банк») належне йому на праві власності майно (об'єкти нерухомості), що є предметом застави, загальною вартістю 11954789 грн. Договір застави укладений всупереч вимогам ч. 5 ст. 11 Закону України “Про заставу», п. 1.4 Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств, затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 163 від 06.02.2001 р., в зв'язку з чим, у відповідності до вимог ст.. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору застави, договір застави є недійсним. На підтвердження доводів зазначає, що до теперішнього часу план приватизації ВАТ “Нестерянська птахофабрика» не виконано, пакет акцій в розмірі 4,991% знаходиться у власності держави в особі Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області, при тому, що цей пакет акцій повинен бути розміщений серед акціонерів товариства. Безпосередньо ВАТ “Нестерянська птахофабрика» не несе відповідальності за невиконання плану приватизації ВАТ “Нестерянська птахофабрика» і вплинути на його виконання законної можливості не має. Частиною 5 ст. 11 Закону України “Про заставу» передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, - застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.
Згідно п. 1.4 Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави та іпотеки рішення щодо погодження умов договорів застави або іпотеки орган приватизації приймає з моменту, визначеного у п 1.2 даного Порядку (тобто з моменту прийняття рішення про приватизацію), до реалізації останньої належної державі акції підприємства. Підпунктом б) пункту 1.2 вказаного Порядку встановлено, що дія цього Порядку поширюється на відкриті акціонерні товариства, створені в процесі корпоратизації, щодо яких прийнято рішення про приватизацію. Таким чином, дія ч. 5 ст. 11 Закону України “Про заставу» та дія Порядку поширюються на ВАТ “Нестерянська птахофабрика», оскільки товариство було перетворено із державного підприємства “Птахорадгосп “Нестерянський» у Відкрите акціонерне товариство “Нестерянська птахофабрика». Оскільки оспорюваний договір укладено без дозволу та без погодження з органом приватизації, позивач просить визнати його недійсним, як такий, що суперечив актам цивільного законодавства з моменту його укладення та порушував права та інтереси позивача, передбачені ст.ст. 317, 319 ЦК України, ст.. 4 Закону України “Про власність», так як позивач позбавлений можливості розпоряджатися на свій розсуд заставленим майном.
Відповідач позовні вимоги вважає безпідставними. В обґрунтування заперечень зазначає, що положення ч. 5 ст. 11 Закону України “Про заставу» не передбачають наслідком недійсність договору застави майна, укладеного без дотримання вимог цієї норми. Не передбачені такі наслідки і положеннями Порядку погодження органами приватизації умов договорів застави майна підприємств. Згідно роз'яснень, що містіться в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.04.1978 р. № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками передбаченими законом. Порядком погодження органами приватизації умов договорів застави передбачена можливість погодження умов як проектів договорів застави, так і укладених договорів. При цьому, відповідно до листа Фонду державного майна України від 23.11.2005 р. № 10-25-19004, строк, у межах якого повинен бути погоджений з органами приватизації договір застави майна Порядком не визначений. Крім того, даним листом Фонд виклав свою позицію щодо погодження з органами приватизації договорів застави майна, а саме: “укладені відповідно до вимог чинного законодавства договори застави майна можуть бути погоджені органом приватизації у будь-кий час, оскільки термін для такого погодження законодавством України не визначений. У зв'язку з цим, підстави вважити недійсним вже укладений відповідно до вимог чинного законодавства договір застави майна тільки з причини його непогодження з органом приватизації, на думку Фонду, відсутні».
Таким чином, вважає відповідач, жодним нормативним актом, на які посилається позивач у позовній заяві не передбачено, що не погодження з органом приватизації договору застави тягне за собою недійсність такого договору, тому твердження позивача є помилковими.
Крім того, відповідач заявляє про сплив позовної давності за вимогами про визнання недійсним оспорюваного позивачем договору застави.
Третя особа свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки не сповістила суд. Про час та місце судового засідання РВ ФДМ України повідомлено належним чином.
Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 968 від 26.06.96 р сільськогосподарське державне підприємство птахорадгосп “Нестерянський» перетворено у Відкрите акціонерне товариство “Нестерянська птахофабрика». План приватизації державного майна птахорадгоспу затверджено РВ ФДМ України по Запорізькій області 26.06.96 р. згідно до наказу РВФДМ України № 664 від 29.04.1996 р. Згідно Указу Президента України “Про порядок підготовки до продажу акцій відкритих акціонерних товариств, які створені шляхом корпоратизації» від 18.03.1994 р. № 98/94 акції розміщуються за планами, які затверджують органи приватизації з метою прискорення процесу приватизації відкритих акціонерних товариств.
Досліджені матеріали свідчать, що державна частка в статутному фонді ВАТ “Нетерянська птахофабрика» на час укладання оспорюваної угоди і на час розгляду справи складає 4,991%, тобто, план розміщення акцій товариства не виконано.
Підставою даного позову є факт відсутності погодження з органом приватизації умов договору застави № 09/2001 від 27.12.2001 р.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 (з наступними змінами та доповнення) відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися судом стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірної угоди. Якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, суду слід керуватися правилами ст. 2 ГПК України. Отже, крім контрагентів за договорами, прокурора, державних органів та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода.
Позивач порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів вбачає, як зазначено в позові, в тому, що внаслідок укладання договору застави № 09/2001 від 27.12.2001 р. не має можливості розпоряджатися заставленим майном на свій розсуд. Доводи позивача суд вважає надуманими, оскільки за своєю правовою природою договір застави тягне відповідні наслідки для заставодавця і обмеження вільного волевиявлення заставодавця в даному випадку не є порушенням його прав. По-друге, за загальним правом, якщо законодавчо встановлені обмеження або особливий порядок укладення угоди в інтересах певних осіб, угода може бути визнана недійсною за позовом особи, в інтересах якої встановлено обмеження.
Позивач зазначає, що оспорюваною угодою порушено інтереси державного органу приватизації, оскільки держава в особі Регіонального відділення ФДМ України по Запорізькій області на даний час є власником певної частини акцій ВАТ “Нестерянська птахофабрика».
Разом з тим, як свідчать наявні у справі матеріали, за позовом прокурора Оріхівського району, заявленого в інтересах РВ ФДМ України по Запорізькій області, було порушено справу № 20/224д-17/275д-10/105д/06 з вимогами до ВАТ “Нестерянська птахофабрика» та АТ “Наш банк» про визнання недійсним договору застави № 09/2001 від 27.12.2001 р. з тих же підстав, що є предметом даного судового розгляду.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2006 р. по зазначеній справі провадження припинено внаслідок прийняття судом відмови прокурора та РВ ФДМ України по Запорізькій області від позовних вимог. Тобто, ні прокурор, ні позивач по зазначеній справі порушення інтересів держави внаслідок укладання сторонами договору застави № 09/2001 від 27.12.2001 р. не обґрунтували.
Таким чином, суд не вбачає у спорі, що розглядається, порушення прав або законних інтересів ВАТ “Нестерянська птахофабрика» внаслідок укладення ним з АТ “Наш банк» договору застави майна № 09/2001 від 27.12.2001 р.
В позові з заявлених підстав відмовляється.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись 49, 82-84 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя І.А. Попова