Справа № 510/115/16-ц Р І Ш Е Н Н Я
05.04.2017 року Ренійський районний суд Одеської області
У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,
при секретарі - Івановій Н.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду у місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідач у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Позивач у судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволені.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія повторного свідоцтва про смерть ОСОБА_3, помер - 02.02.2011 р.; копія паспорта ОСОБА_1; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_3 - Г.І.; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,17 га на території Новосільської сільської ради на ім'я ОСОБА_3 (кадастровий номер 5124182900:01:0030324; 5124182900:01:0050928), серія ЯБ № 438708; копія довідки про нормативну грошову оцінку земельних ділянок площею 1,17 га (кадастрові номери 5124182900:01:0030324; 5124182900:01:0050928), згідно якої грошова оцінка становить 27618,71 грн.; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.09.2011 р., згідно якої 23.03.2011 р. ОСОБА_1. звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.
Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 02.02.2011 року помер ОСОБА_3, який був батьком позивача. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшли: житловий будинок з надвірними спорудами; право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 5124182900:01:0030324; 5124182900:01:0050928) розміром 1,17 га та право на майновий пай члена КСП.
Під час життя, ОСОБА_3 не залишив заповідальне розпорядження, спадкоємцями першої черги, після його смерті, є діти спадкодавця - позивач ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2
Під час життя ОСОБА_3 передав позивачу земельну ділянку розміром 1,17 га, яку він до теперішнього часу обробляє. Після смерті ОСОБА_3, позивач та відповідач домовились між собою, що позивач оформить спадщину у вигляді земельної ділянки на себе, а відповідач оформить на себе все інше майно, яке залишилось після смерті батька.
23.03.2011 р. позивач звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, пізніше позивач звернувся до нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на нерухоме майно. Оригінал державного акту позивач не зміг надати, оскільки він був втрачений спадкодавцем, тому ця обставина змусила його звернутися до суду із позовом про визнання права власності.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли воно не змінено заповітом. Як виходить з матеріалів справи, батько позивача, на випадок своєї смерті не склав заповіт, тому спадкоємство здійснюється за законом.
Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1270 ЦК України, а саме 23.03.2011 р., тобто у встановлений шести місячний строк, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.09.2011 р..
Пізніше позивач звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено та надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивуючи тим, що на спадкове майно відсутні оригінали правовстановлюючих документів. Як вбачається із матеріалів справи, оригінал державного акту був втрачений спадкодавцем, а отримати дублікат позивач він не в змозі. Крім того, відповідно постанови КМУ від 06.05.2009 р. № 439 «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку», нотаріус, у разі посвідчення цивільно - правового договору про відчуження земельної ділянки, видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, а також вилучення державного акту у передбачених законом випадках із своїх справ за наявності витягу з Поземельної книги проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.
Таким чином, позивач прийняв спадщину, однак не може оформити її у зв'язку із обставинами, що не залежать від нього.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 1,17 га на території Новосільської сільської ради (кадастрові номери 5124182900:01:0030324; 5124182900:01:0050928), підтверджується державним актом серії ЯБ № 438708 від 06.02.2006 р.
З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно, у вигляді земельної ділянки розміром 1,17 га на території Новосільської сільської ради (кадастрові номери 5124182900:01:0030324; 5124182900:01:0050928), яка залишилась після смерті ОСОБА_3
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1223, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,17 га (кадастрові номера 5124182900:01:0030324; 5124182900:01:0050928), яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 438708, виданого на підставі розпорядження Ренійської районної державної адміністрації Ренійського району Одеської області № 250/А-2005 від 06.09.2005 р. та який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 0106162700168.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.В. Сорокін