Справа № 591/393/17
Провадження № 2/591/1017/17
18 квітня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Кривцової Г.В.
з участю секретаря Кальченко М.В.
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
ОСОБА_4,ОСОБА_5
представника позивача ОСОБА_6 комітету СМР ОСОБА_7
представника відповідача ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_8
представника відповідача ТОВ «Сумигаз збут» ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_6 комітету Сумської міської ради в особі Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Сумської міської ради в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз», про визнання права на споживання природного газу за діючими нормами; про зобов'язання здійснити перерахунок спожитого природного газу, -
23 січня 2017 року ОСОБА_6 комітет Сумської міської ради в особі Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Сумської міської ради звернувся до суду з позовом в інтересах громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та просив визнати недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року щодо визначення мешканцям будинку № 2/8 по вул. Котляревського у місті Суми з 01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об'єм споживчого (розподіленого/поставленого) природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, згідно Додатку №10 до Кодексу газових систем.; визнати за споживачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 та іншими мешканцями будинку №2/8 по вул. Котляревського в м. Суми право на споживання природного газу за діючими нормами споживання природного газу; зобов'язати ТОВ «Сумигаз Збут» здійснити перерахунок спожитого природного газу починаючи з 01 листопада 2016 року із застосуванням норми споживання природного газу за вищевказаний період: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 13 серпня 2016 року представники відповідача ПАТ «Сумигаз» склали акт про порушення № 04/65, відповідно до якого споживачі газу в будинку за адресою: м. Суми, вул. Котляревського,2/8 відмовилися від встановлення лічильника, що здійснюється з ініціативи та за кошти оператора ГРМ, не допустили представників оператора ГРМ для проведення ремонтних робіт, монтажних робіт. В акті зроблено застереження про те, що фактичний об'єм спожитого природного газу по кожному побутовому споживачу за відповідний попередній місяць буде визначатися за граничними об'ємами споживання природного газу. На зворотній стороні акту від 13 серпня 2016 року наявні підписи мешканців квартир № 8,13,18,75,76,77. Аналогічні акти представники відповідача ПАТ «Сумигаз» склали 02 вересня 2016 року № 04/148 та 20 вересня 2016 року № 04/225 з однією різницею - відсутні прізвища та підписи мешканців будинку на зворотній стороні.
18 листопада 2016 року частині мешканців будинку, в тому числі і позивачам, було направлено повідомлення про результати засідання комісії від 17.11.2016 року з розгляду акту від 13 серпня 2016 року №04/65, акту від 02 вересня 2016 року № 04/148 та акту від 20 вересня 2016 року № 04/225, за результатами якого прийнято рішення про те, що споживачам побутового газу в будинку № 2/8 по вул. Котляревського в м. Суми, у яких не встановлено індивідуальні лічильники газу, з 01 листопада 2016 року фактичний об'єм спожитого газу визначати за граничними об'ємами споживання природного газу населення, визначеними у Додатку №0 до Кодексу газорозподільних систем» у зв'язку з відмовою споживачів природного газу, мешканців багатоквартирного будинку від встановлення загальнобудинкового лічильника газу за ініціативи та кошти Оператора ГРМ, шляхом не допуску представників Оператора ГРМ до ввідного газопроводу багатоквартирного будинку.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_10, ОСОБА_5 позовну заяву в судовому засіданні підтримали, суду пояснили, що вони особисто не здійснювали ніяких заходів щодо протидії встановленню загальнобудинкового лічильника працівникам ПАТ «Сумигаз». Пояснили, що дійсно зверталися, разом з іншими мешканцями будинку, письмово до керівництва ПАТ «Сумигаз» з проханням встановити індивідуальні лічильники відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно якого кожен споживач повинен встановити лічильник газу до 01 січня 2018 року, але з умовою про встановлення лічильника на кожну квартиру окремо, а не одного загальнобудинкового лічильника газу на будинок.
Представник відповідача ПАТ «Сумигаз» ОСОБА_8 у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у його задоволенні повністю. Суду пояснила, що з метою виконання норм Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» працівниками підприємства було організовано встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу на будинок № 2/8 по вулиці Котляревського в місті Суми. Фактично встановити загальнобудинковий вузол обліку природного газу не виявилось можливим у зв'язку з відмовою мешканців вищевказаного будинку в доступі до ввідного газопроводу, про що було складено акти про порушення від 13 серпня 2016 року № 04/65, від 02 вересня 2016 року № 04/148 від 20 вересня 2016 року № 04/225. Посилаючись на абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 9 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494, відповідач вважає, що позивачі допустили порушення, внаслідок чого правомірно вирішено застосувати та нарахувати їм оплату за природний газ з листопада 2016 року в обсягах, установлених в Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.
Представник третьої особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг в судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення (а.с.167-173), в яких вказав, що встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про ринок природного газу». Вказаним Законом встановлено порядок постачання природного газу за умови його комерційного обліку в тому числі і для населення, що проживає в квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі. Частиною 2 ст. 6 вказаного Закону визначено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильники газу для населення, що проживає в т.ч. у квартирах, в яких газ використовується тільки для приготування їжі в строк до 01 січня 2018 року. При цьому, у разі не встановлення населенню у строки, визначені ст. 6 Закону, лічильників газу з вини суб'єкта господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників здійснюється за нормами споживання визначеними КМУ.
Разом з тим, ст. 5 Закону визначено, що у разі відмови населення від встановлення суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі - 1 січня 2018 року.
Представник відповідача ПАТ «Сумигаз Збут» ОСОБА_9 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала письмові заперечення (а.с.19-23), в яких пояснила, що відповідно до Кодексу газорозподільних систем визначений оператором ГРМ (ПАТ «Сумигаз») обсяг споживання природного газу по об'єму споживання за відповідний календарний місяць є підставою для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Тобто, ТОВ «Сумигаз Збут» на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм газу проводиться нарахування споживачу за надану послугу з газопостачання. Таким чином, всі питання щодо обсягу споживання газу споживачами відносяться до компетенції Оператора ГРМ.
Вислухавши пояснення позивачів, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що установлений договором або законом.
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 проживають в багатоквартирному будинку № 2/8 по вул. Котляревського у місті Суми, на їх ім'я відкриті особові рахунки. Мешканцями цього будинку природний газ використовується тільки для приготування їжі.
Постачання природного газу мешканцям (споживачам) на території міста Суми здійснює суб'єкт господарювання Публічне акціонерне товариство «Сумигаз».
Починаючи з серпня 2016 року працівники постачальника послуг ПАТ «Сумигаз» робили спроби встановити загальнобудинковий вузол обліку газу.
13 серпня 2016 року представники ПАТ «Сумигаз» склали акт про встановлення порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме: відмова споживачів від встановлення лічильника, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора. Не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних монтажних робіт (а.с. 43 том 1).
На звороті вказаного акту маються підписи мешканців квартир № 76 ОСОБА_11, 79 ОСОБА_12, №8 ОСОБА_13, №77 Заєць, №18 ОСОБА_14, №13 Назаренко (а.с.43 зворот том 1).
02 вересня 2016 року та 20 вересня 2016 року працівниками ПАТ «Сумигаз» було складено аналогічні акти про порушення Кодексу газорозподільних систем відносно об'єкту: житловий будинок № 2/8 по вул.. Котляревського в м. Суми, а саме: відмова споживачів від встановлення лічильника, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора. Не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних монтажних робіт (а.с.44-45 том 1).
Дані акти мешканцями будинку підписані не були.
11 листопада 2016 року позивач ОСОБА_3 зверталася письмово до Голови правління ПАТ «Сумигаз», де посилаючись на Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», просила встановити їй в квартирі лічильник газу (індивідуальний вузол обліку) (а.с.59 том 1).
17 листопада 2016 року комісія ПАТ «Сумигаз» розглянула акти про порушення Кодексу газорозподільних систем і прийняла рішення «Про нарахування побутовим споживачам, будинки яких знаходяться за адресами, зокрема, вулиця Котляревського, будинок 2/8, які відмовились від встановлення за рахунок оператора ГРМ (ПАТ «Сумигаз») лічильників газу та не мають індивідуальних лічильників газу, фактичного об'єму спожитого розподіленого природного газу за відповідний календарний місяць, а саме з листопада 2016 року, за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до Кодексу газорозподільних систем» (а.с. 136 том 1).
Про рішення комісії мешканців будинку було повідомлено листами від 18 листопада 2016 року.
З огляду на це, починаючи з листопада 2016 року споживачам - мешканцям будинку по вул. Котляревського, 2/8 в м.Суми, квартири яких не обладнані індивідуальними лічильниками, здійснюється нарахування на одного мешканця квартири за граничними об'ємами споживання 9,8 куб. м. в місяць.
Суд, вирішуючи спір, виходить із наступного.
Відповідно до частини 1статті 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку: 1) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - з 1 січня 2018 року; 2) для інших споживачів - з 1 липня 2011 року.
Ч. 1 ст. 6 цього Закону встановлено, що суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані, зокрема, забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.
Наведеними спеціальними законами у сфері регулювання ринку газу обов'язок із встановлення лічильників газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) покладений на суб'єктів господарювання, які здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. При цьому, законом також чітко визначені джерела фінансування робіт з оснащення лічильниками газу (незалежно від виду - квартирних чи загальнобудинкових) населення: кошти суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, кошти відповідного бюджету, інші джерела, не заборонені законодавством.
Отже, законом не передбачено покладення на споживача обов'язку фінансувати витрати зі встановлення лічильника(ків) газу у багатоквартирному будинку, де розташована його квартира, або ж у його квартирі.
Згідно з п. 5 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об'ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належить, зокрема відмова в доступі до об'єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.
Відповідно до п. 6 глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРС у разі відмови в доступі до об'єкта споживача, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу споживачу, який не забезпечений лічильником газу (розраховується за нормами споживання), визначення об'єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв, починаючи з дати, наступної після дати не допуску, визначеної в акті про порушення.
Ознайомлення побутового споживача із запланованими датою та часом встановлення лічильника газу має бути підтверджено позначкою про вручення йому письмового попередження про встановлення лічильника газу, яке має бути надане побутовому споживачеві не пізніше ніж за десять робочих днів до запланованої дати встановлення лічильника газу.
При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об'ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, і про те, що до цього часу споживач має забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу. У разі забезпечення споживачем протягом цього строку доступу представникам Оператора ГРМ для безкоштовного встановлення лічильника газу процедура нарахування за граничними об'ємами споживання природного газу населенням не застосовується.
Кодексом газорозподільних систем (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу 1Х Кодексу) передбачено, якщо побутовий споживач, який не забезпечений лічильником газу (індивідуальним або загально будинковим), відмовляється від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ (що підтверджується актом про порушення, складеним відповідно до вимог глави 5розділу ХІ цього Кодексу), фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) по побутовому споживачу за відповідний календарний місяць визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, визначеними у додатку 10 до цього Кодексу. Додаток № 10 до Кодексу газорозподільних систем встановлює граничні норми споживання природного газу населенням: 9,8 м.куб. (плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання людино-місяць).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» встановлено норматив використання природного газу 4,4 куб.м. на одну людину у місяць для домогосподарств, де газ використовується тільки для приготування їжі.
Таким чином, для застосування вищевказаної санкції, як визначення фактичного об'єму спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу за граничними об'ємами споживання природного газу населенням має бути встановлений факт правопорушення - відмова споживача, який не забезпечений лічильником природного газу (індивідуальним або загальнобудинковим), від його встановлення за рахунок Оператора ГРМ.
При цьому аналіз змісту положень Кодексу ГРС у їх системному зв'язку із Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» дає підстави обґрунтовано стверджувати, що законодавець під відмовою від встановлення лічильника розуміє відмову від встановлення будь-якого лічильника газу - квартирного чи загальнобудинкового, оскільки метою регулювання ринку газу є саме забезпечення обліку спожитого газу населенням.
Окрім того, як встановлено Кодексом ГРС (абзац 7 пункту 3 глави 4 розділу IX, п.6 глави 3 Розділу ХІ) правопорушення у виді відмови від встановлення лічильника має бути зафіксоване оператором ГРМ згідно визначеної процедури з оформленням відповідного документа певної форми і змісту.
Як слідує з матеріалів справи, нарахування ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 обсягів спожитого газу за граничними об'ємами споживання природного газу - вчинене відповідачем на підставі абзацу 7 пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС, тобто як санкція за порушення правил обліку та споживання природного газу, а саме: відмова від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника). Не допуск представників оператора ГРМ для проведення ремонтних монтажних робіт.
Однак жодними доказами під час розгляду справи не було підтверджено, що безпосередньо саме позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 чинили перешкоди представникам ПАТ «Сумигаз» у доступі до будинку.
Із особистими заявами про відмову від встановлення приладу обліку спожитого газу (лічильника) позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 до ПАТ «Сумигаз» не зверталися.
Як вбачається з матеріалів справи, окремі мешканці будинку № 2/8 по вул. Котляревського в м. Суми, серед яких позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_10 зверталась із заявою про встановлення їм квартирного лічильника газу, на що отримали письмові відповіді з ПАТ «Сумигаз» про відмову (а.с.59, 60, 128, 135 том 1).
Колективні заяви, копії яких надала сторона відповідача (а.с.60-67 том 2), містять в собі незгоду у встановленні загальнобудинкового лічильнику та прохання встановити індивідуальні лічильники обліку газу.
З приводу вказаної колективної заяви позивачі в судовому засіданні пояснили, що їм пояснили, що вони підписують заяву про безкоштовне встановлення квартирних лічильників, а не про відмову від встановлення лічильників.
Таким чином, суд ураховує, що будь-яких належних доказів протидії позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 у встановленні загальнобудинкового приладу обліку газу, суду - у ході розгляду справи не надано.
Суд також приймає до уваги ту обставину, що акти про порушення складені не відносно якогось окремого конкретно визначеного споживача, а стосовно об'єкту: житлового будинку № 2/8 по вул. Котляревського в м. Суми (а.с.43, 44, 45), тобто акт не містить відомостей про вчинення порушення конкретною особою, а відповідно і прийняття відповідачем рішення про відповідальність конкретної особи на підставі цього акту - суд вважає неправомірним.
Тому, суд вважає обґрунтованими вимоги в частині визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року в частині визначення позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 з 01 листопада 2016 року режиму споживання, за яким фактичний об'єм спожитого природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.
Крім того, оскільки дане рішення суд визнає недійсним, то є обґрунтованими вимоги позивачів про здійснення перерахунку об'ємів природного газу по квартирам № 48,66,45,19,78 в будинку № 2/8 по вул. Котляревського в місті Суми за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року за нормою споживання 4,4 м.куб у місяць на одну людину.
Оскільки обсяги споживання природного газу по об'єму споживання за відповідний календарний місяць визначається оператором ГРМ (ПАТ «Сумигаз»), а на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм газу підприємство ТОВ «Сумигаз збут» проводить нарахування споживачам за надану послугу з газопостачання, про що свідчать відповідні рахунки, які виставляються споживачам природного газу саме ТОВ «Сумигаз збут» (а.с.102-127), то суд вважає необхідним зобов'язати обох відповідачів провести відповідний перерахунок.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, в частині визнання недійсним рішення комісії ПАТ «Сумигаз», що стосується порушеного права позивачів, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.
При здійсненні правосуддя у цивільних справах суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом (ст. 4 ЦПК) і не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданого відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог (ч. 1 ст. 11 ЦПК України), тому вимога заявлена стороною позивача щодо необмеженого кола осіб ( всіх мешканців будинку) не ґрунтується на законі.
Щодо вимоги позову про визнання за споживачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 право на споживання природного газу за діючими нормами споживання природного газу, то дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають справи щодо захисту вже порушених прав, і не можуть вирішувати питання щодо захисту прав на майбутнє.
Керуючись ст. 2 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», п. 3 глави 4 розділу ІХ, п. 5 глави 2 розділу ХІ, п. 6 глави 3 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, ст. 16 ЦК України, ст. 1, 10, 14, 57-61, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_6 комітету Сумської міської ради в особі Відділу торгівлі, побуту та захисту прав споживачів Сумської міської ради в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумигаз Збут», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про визнання недійсним рішення ПАТ «Сумигаз», про визнання права на споживання природного газу за діючими нормами; про зобов'язання здійснити перерахунок спожитого природного газу - задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» від 17 листопада 2016 року в частині визначення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5 з 01.11.2016 року режиму споживання, за яким фактичний об'єм спожитого природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенню згідно Додатку № 10 до Кодексу газорозподільних систем.
Зобов'язати ПАТ «Сумигаз», ТОВ «Сумигаз збут» здійснити перерахунок об'ємів природного газу споживачам:
ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1,
ОСОБА_2, адреса: АДРЕСА_2,
ОСОБА_3, адреса: АДРЕСА_3,
ОСОБА_10, адреса: АДРЕСА_4,
ОСОБА_5, адреса: АДРЕСА_5
за листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року за нормою споживання 4,4 м.куб у місяць на одну особу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду, а у разі відсутності особи у судовому засіданні - з дня отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повне рішення суду буде складено в п'ятиденний строк з дня закінчення розгляду справи.
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Г.В. Кривцова