АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 753/24029/16-ц Головуючий у суді першої інстанції: Коренюк А.М.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/4214/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
10 квітня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Панченка М.М.
при секретарі Крічфалуши С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 грудня 2016 року у цивільній справі за заявою ОСОБА_4 про зупинення вчинення виконавчих дій, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження № 48145869 про стягнення на предмет іпотеки належну на праві власності ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариство «Державний ощадний банк України».
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30 грудня 2016 року заяву ОСОБА_4 про зупинення вчинення виконавчих дій повернуто заявнику для подачі за належною підвідомчістю.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції заявник подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали, якою зупинити стягнення на підставі виконавчого провадження № 48145869 до встановлення обставин за кримінальним провадженням № 12015100100006417 за ч.2 ст. 358 КК України та № 12016100020013024 за ст. 190 КК України, порушеної відносно службовців ПАТ «Ощадбанк».
В обгрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції не враховано, що положеннями статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право суду зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, що є підставою для зупинення державним виконавцем виконавчого провадження.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_5 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник ПАТ «Державний ощадний банк України» - Трутнєв С.В. заперечував, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що заява підлягає поверненню заявнику для подачі до належного органу, який уповноважений вирішувати дане процесуальне питання, - державної виконавчої служби /державного виконавця/, в провадженні якого перебуває виконавчий лист, - за належною підвідомчістю.
Проте повністю погодитись з висновком суду першої інстанції колегія суддів не може, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20 грудня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07 червня 2011 року, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_7 до Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_8 про визнання недійсним іпотечного договору відмовлено.
Останнім рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 04 червня 2015 року, зустрічні позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_8, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, належну на праві власності ОСОБА_4, двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання договору відновлювальної кредитної лінії та іпотечного договору недійним відмовлено.
За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено видається виконавчий лист.
На підставі поданої заяви представником ПАТ «Державний ощадний банк України» 03 липня 2015 року в приміщенні суду отримано виконавчий лист.
13 липня 2015 року відділом державної виконавчої служби Дарницького РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження.
Провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі.
Судовий контроль за виконанням судових рішень передбачений розділом VII ЦПК України.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 15 постанови від 07.02.2014, № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", що при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа.
Обставини, як зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, зумовлюють обов'язкове зупинення державним виконавцем виконавчого провадження - пункт 4 частини першої статті 37 Закону про виконавче провадження.
З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою про зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження № 48145869 про стягнення на предмет іпотеки належну на праві власності ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариство «Державний ощадний банк України».
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичнихчи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказівсторінта інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦПК України в мотивувальній частині рішення мають бути зазначені мотиви, з яких суд бере до уваги або відхиляє докази, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, застосовує зазначені в рішенні нормативно-правові акти, назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вирішив справу без перевірки наведених ОСОБА_4 в заяві доводів про зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження, а розглянув заяву з підстав зупинення вчинення виконавчих дій, що суперечить заявленим вимогам заявника.
Таким чином, судом першої інстанції не досліджено усіх передбачених нормою процесуального права юридичних (доказових) фактів, наявність яких впливає на остаточний результат розгляду заяви про зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30 грудня 2016 року скасувати і передати питання на розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: