19 квітня 2017 року Справа № 911/1227/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Владимиренко С.В. -доповідач,
суддів:Кролевець О.А.,
Шевчук С.Р.
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"
про винесення додаткової ухвали до ухвали Вищого господарського суду України від 17.03.2017р. у справі №911/1227/16
у справі№ 911/1227/16 господарського суду Київської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент компані"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи ес груп" 2. Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід компані"
провитребування майна
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2017р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Гросер" у прийнятті касаційної скарги від 13.02.2017р. б/н на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16 на підставі ст.ст. 86, 107, ч.3 ст. 1113, ст.11113Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).
14.04.2017р. на адресу Вищого господарського суду України від Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" надійшла заява про винесення додаткової ухвали до ухвали Вищого господарського суду України від 17.03.2017р. у справі №911/1227/16, в якій заявник просить прийняти в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України додаткову ухвалу та вирішити питання про розподіл судових витрат, поклавши витрати на оплату послуг адвоката, послугами якого ТОВ "Гросер" скористався для підготовки та направлення касаційної скарги на оскаржувані ним процесуальні рішення, на ТОВ "Бізнес Репутація" та ТОВ "Інтертейнмент компані".
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" про прийняття додаткової ухвали, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності відмови у задоволенні поданої заяви з наступних підстав.
Статтею 88 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо, зокрема, не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч.1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача.
Пунктом 11 частини другої статті 11111 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наслідками розгляду касаційної скарги суд приймає постанову, у якій має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Розподіл сплачених сум судового збору між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року №7, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення.
Водночас, як встановлено судом касаційної інстанції, заявник Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" звернувся із заявою щодо винесення додаткової ухвали про вирішення питання про розподіл судових витрат, поклавши витрати на оплату послуг адвоката на відповідачів 1, 2, які нібито були понесені ТОВ "Гросер" за підготовку та направлення касаційної скарги, на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16, яка була повернута Вищим господарським судом України 17.03.2017р. на підставі ст.ст. 86, 107, ч.3 ст. 1113, ст.11113Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, оскільки касаційна скарга на оскаржувані судові рішення до касаційного провадження не прийнята, в касаційному порядку оспорювані судові рішення не переглядались, заява ТОВ "Гросер" про прийняття додаткової ухвали щодо розподілу судових витрат задоволенню не підлягає.
Вищий господарський суд України, керуючись ст.ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Гросер" у задоволенні заяви про винесення додаткової ухвали до ухвали Вищого господарського суду України від 17.03.2017р. у справі №911/1227/16.
Головуючий суддя С.В.Владимиренко
Судді О.А. Кролевець
С.Р. Шевчук