33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"20" квітня 2017 р. Справа № 918/1271/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Мельник О.В. ,
судді Гудак А.В.
при секретарі Дроздюк О.В.
за участю представників сторін:
прокуратури - Барілов Д.В.
позивача - не з'явився
відповідача - Бабишкевич Ю.М., Кондратюк І.М.
відповідача 2 - не з'явився
третіх осіб на стороні позивача - не з'явився
третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_4
третьої особи на стороні відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі № 918/1271/16
за позовом: заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром"
до: 1. Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
2. Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод"
2. Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
2. Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради
про визнання недійсними результатів електронних торгів
Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 (суддя Політика Н.А.) у позові Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та до Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" та Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради про визнання недійсними результатів електронних торгів - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 30.01.2017 р. у справі №918/1271/16 Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області у справі №918/1271/16 від 30 січня 2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону задовольнити, визнати недійсними результати електронних торгів арештованим майном від 25.03.2015 р. з продажу лоту №50153 - комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведених Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.
В апеляційній скарзі Заступник військового прокурора Рівненського гарнізону посилається на неповне встановлення судом першої інстанції обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що суд першої інстанції прийняв до уваги рішення господарського суду Рівненської області від 28.05.2010 у справі №11/75 за позовом ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» до Відділу примусового виконання рішень та Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиція» про визнання протиправним дій відповідачів, визнання частково недійсним договору, визнання недійсним акту опису і арешту майна, скасування акту державного виконавця про реалізацію арештованого нерухомого майна, скасування результатів проведення прилюдних торгів та визнання недійсним протоколу.
Однак судом першої інстанції не враховано, що факти, встановлені цим рішенням не мають значення для вирішення спору у справі №918/1271/16, оскільки сторони, які приймали участь у справі №11/75 іншими, ніж ті що приймали участь у розгляді справи № 918/1271/16.
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ст.7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та п. 4.7 Статуту підприємства відчуження підприємством майнових об'єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку встановленому законодавством.
Відчуження нерухомого майна підприємства здійснюється в установленному порядку за погодженням з Фондом державного майна України.
Однак, під час підготовки та проведення електронних торгів 25.03.2015 Фонд Державного майна України та Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області такого погодження, викладеного у письмовій формі, не надавали.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що арешт на спірне майно державними виконавцями не накладався, оскільки відсутні відомості про такий арешт в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
При цьому судом першої інстанції не прийнято до уваги, що посилання відповідача №1 про те, що грошові кошти отримані від реалізації майна спрямовані виключно на погашення заборгованості по заробітній платі спростовуються матеріалами справи. Відповідно до яких з суми отриманої за реалізацію спірного майна сплачено 62335,00 грн. ОСОБА_6, як гарантійний внесок, 123 тис. грн. відповідно до розпорядження виконавця направлені на оплату виконавчого збору та послуг за реалізацію майна і лише 856 тис. грн. направлені на погашення заборгованості.
Крім того, під час розгляду справи судом першої інстанції документально підтверджено, що реалізовані 25.03.2015 об'єкти нерухомого майна станом на 25.03.2015 перебували у власності Держави Україна в особі Державного концерну «Укроборонпром».
Відомостей щодо державної реєстрації Підприємством або Концерном права господарського відання підприємства на вказані об'єкти нерухомого державного майна вивченням не встановлено, також не було надано документів на підтвердження такої реєстрації і під час розгляду справи судом.
Таким чином на момент проведення електронних торгів 25.03.2015 підприємство не набуло право господарського відання на реалізоване нерухоме державне майно, оскільки встановленим порядком у спосіб визначений законом не зареєструвало таке право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Крім того, відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару належить власнику товару, крім випадків примусового продажу.
Під час розгляду справи судом першої інстанції прокурором неодноразово наголошувалось, що в данному випадку застереження ст. 658 ЦК України щодо примусового продажу не можуть прийматися до уваги, оскільки відповідно до Статуту Концерну та Статуту Підприємства вони не відповідають по зобов'язанням підприємства та Концерну відповідно. Однак, власник спірного майна Концерн не є боржником у вказаних правовідносинах і не може бути таким з урахуванням п. 8, 9 Статуту Концерну.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2017 р. апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 прийнято до провадження, справу призначено до слухання.
17.03.2017 р. на адресу апеляційного суду від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
21.03.2017 р. до Рівненського апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому підприємець просить суд апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
28.03.2017 р. колегія суддів в судовому засіданні дійшла висновку про заміну відповідача, а саме Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на належного відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 р. замінено первісного відповідача у справі №918/1271/16, а саме Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на належного відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області (33300, м. Рівне, вул. Замкова, 29).
У судовому засіданні 20.04.2017 р. прокурор Барілов Д.В. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати і винести нове рішення.
Представник Головного територіального управління юстиції у Рівненській області - Бабишкевич Ю.М. заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі № 918/1271/16 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник Головного територіального управління юстиції у Рівненській області - Кондратюк І.М. підтримав правову позицію представника - Бабишкевич Ю.М.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 - ОСОБА_4 заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у письмовому відзиві та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі № 918/1271/16 є законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод", Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській області та Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради у судове засідання не з'явились, хоча про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд
01 грудня 2016 року заступник військового прокурора Рівненського гарнізону (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" (далі - Концерн) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (далі - Відділ) та Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі - Підприємство) про визнання недійсними результатів проведених Підприємством електронних торгів арештованим майном від 25 березня 2015 року з продажу лоту № 50153 - комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В обгрунтування своїх вимог Прокурор посилався на те, що під час виконання судових рішень в межах зведеного виконавчого провадження № 45543338 від 14 серпня 2008 року про стягнення з Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" (далі - Завод) грошових коштів службовими особами Відділу, з метою організації стягнення грошових коштів у вказаному виконавчому провадженні, було подано заявку на торги через систему електронних торгів арештованим майном (лот №50153), до складу якого входить комплекс будівель та споруд боржника у складі:
будівля: термічне, вулканізаційне відділення, склад. літера Л-1, інв. № 254/0010 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 609,9 м2;
будівля: ремонт електрокар, інв. №0021 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 71,6 м2;
компресорна інф. №0012 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 490,2 м2;
будівля дільниці деревообробки інв. № 0006 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 546,2 м2;
будівля станції перекачки конденсату літ. 2Л-1 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 8,4 м2.
Переможцем електронних торгів з продажу цього лоту, проведених 25 березня 2015 року, було визнано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 (далі - Підприємець), якому в подальшому на підставі відповідного протоколу проведення електронних торгів № 65007, акту державного виконавця про проведені електронні торги від 10 квітня 2015 року та відповідного виданого нотаріусом свідоцтва було відчужено перелічене вище нерухоме майно за ціною 1 246 700 грн. 00 коп.
Оскільки право власності на вказане майно на момент проведення спірних електронних торгів належало не Заводу, а Державі Україна в особі Концерну, і за боржником у встановленому законом порядку не було закріплено право господарського відання даною нерухомістю, Прокурор, посилаючись на статті 74, 133, 136, 137, 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 182, 185, 203, 215, 319, 326, 656, 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 8 Закону України "Про виконавче провадження", просив суд визнати недійсними результати вищезазначених електронних торгів, в результаті яких це майно було відчужено Підприємцю.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 відмовлено у позові Заступнику військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром".
Колегія суддів, переглянувши справу в апеляційному розгляді, встановила наступне.
14 серпня 2008 року державним виконавцем відділу ДВС Мельник Л.В. було винесено постанову про об'єднання у зведене виконавче провадження №32-924/08 про стягнення з Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» заборгованості з примусового виконання виконавчого листа №2-а-885, виданого 18.04.2008 р. Рівненським окружним адміністративним судом про стягнення з Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» до Державного бюджету України коштів в сумі 1345352,25 грн. та виконавче провадження №32-1082/08 з примусового виконання №1215 від 12.06.2008 р. ПФУ в м.Рівне про стягнення з ДП «РАРЗ» на користь ПФУ в м.Рівне заборгованості на суму 2840,51 грн., а всього на загальну суму 1348192, 76 грн.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Велесик Т.М. від 9 квітня 2014 року накладено арешт на все нерухоме майно Заводу, крім будівлі складу лакофарбових матеріалів (літ. 2Г-1), інв. № 514, загальною площею 155,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить чи закріплене за боржником, було накладено арешт в межах суми звернення стягнення у розмірі 10 861 193 грн. 35 коп. та заборонено відчужувати вказане майно (т. 1, а.с. 171-172).
Згідно наявних у матеріалах справи копій актів опису й арешту майна від 18 жовтня 2012 року (т. 1, а.с. 176-178), від 29 квітня 2013 року (т. 1, а.с. 179-182), від 5 грудня 2013 року (а.с. 183-185), від 29 вересня 2014 року (т. 1, а.с. 186-188) було описано нерухоме майно Заводу, зокрема, будівля: термічне, вулканізаційне відділення, склад. літера Л-1, інв. № 254/0010 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 609,9 м2; будівля: ремонт електрокар, інв. № 0021 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 71,6 м2; компресорна інф. № 0012 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 490,2 м2; будівля дільниці деревообробки інв. № 0006 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 546,2 м2; будівля станції перекачки конденсату літ. 2Л-1 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 8,4 м2.
Листом від 29.04.2013 р. №7-8397/13 відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області повідомив Фонд Державного майна України, Міністерство оборони України та Державний концерн «Укроборонпром» про проведення опису й арешту майна ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод», м. Рівне, вул. Соборна, 364, код ЄДРПОУ 08276316, який здійснено при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 14.08.2008 року про стягнення заборгованостей з ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод» у кількості 668 виконавчих документів на загальну суму 7 123 631 грн., з яких: стягнення заробітної плати 578 виконавчих документів на суму 1 579 947 грн.; стягнення на користь УПФУ в м. Рівне 4 виконавчих документи на суму 87 825 грн.; стягнення на користь держави за позовом Державної фінансової інспекції (КРУ) 1 виконавчий документ на суму 1287615 грн.; стягнення на користь ДПІ у м.Рівне 1 виконавчий документ на суму 2122397,27 грн.; стягнення на користь держави судового збору 5 виконавчих документів на суму 6460,82 грн.; стягнення виконавчого збору, виділеного в окреме виконавче провадження 75 виконавчих документів на суму 668243 грн.; стягнення на користь юридичних осіб 8 виконавчих документів на суму 1371551 грн.
З метою визначення вартості описаного майна постановою державного виконавця відділу ДВС Велесик Т.М. від 29 вересня 2014 року експертом у зведеному виконавчому провадженні про стягнення заборгованості з Заводу було призначено експерта фірми "Експерт-Рівне-Консалт" ОСОБА_9 та зобов'язано останнього надати письмовий висновок з питань вартості майна, арештованого в процесі примусового виконання рішення, для проведення прилюдних торгів або аукціону (т. 1, а.с. 193).
Згідно наявного у матеріалах справи складеного експертом фірми "Експерт-Рівне-Консалт" ОСОБА_9 висновку від 12 листопада 2014 року № 53 (т. 1, а.с. 194), вартість спірного майна склала 1 246 700 грн. 00 коп.
Листом від 13 листопада 2014 року №4996/14 Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області повідомив, зокрема, Завод, Концерн та Фонд державного майна України про склад описаного майна, його вартість, визначену експертом фірми "Експерт-Рівне-Консалт" ОСОБА_9, а також про передачу вказаного майна на реалізацію (т. 1, а.с. 195). Крім того, у вказаному листі Відділом було роз'яснено право зазначених осіб на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний термін з дня отримання наведеного повідомлення.
Листом від 19 листопада 2014 року № UOP-3.01-9808а Концерн звернувся до відділу ДВС з проханням призначити рецензування звіту про експертну оцінку майна, вважаючи її заниженою.
У відповідь на вказане звернення листом від 19 грудня 2014 року № 5359/14 Відділ повідомив Концерн про неможливість подачі органом, уповноваженим на управління майном, заперечень проти експертної оцінки майна та одночасно роз'яснив право такого органу на звернення до суду з відповідним позовом.
18 лютого 2015 року вищенаведене майно було передано на реалізацію в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 "Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів" (далі - Порядок).
Інформаційне повідомлення про майбутні торги, на яких було продано спірне нерухоме майно, у встановленому порядку було опубліковане Підприємством 23 лютого 2015 року, а проведення електронних торгів призначено на 25 березня 2015 року.
Листом від 26 березня 2015 року №8029/01-06 Підприємство повідомило Відділ про те, що 25 березня 2015 року відбулися електронні торги з продажу будівлі: термічне, вулканізаційне відділення, склад. літера Л-1, інв. № 254/0010 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 609,9 м2; будівлі: ремонт електрокар, інв. № 0021 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 71,6 м2; компресорної інф. № 0012 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 490,2 м2; будівлі дільниці деревообробки інв. № 0006 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 546,2 м2; будівлі станції перекачки конденсату літ. 2Л-1 - одноповерхова окремо стояча цегляна будівля загальною площею 8,4 м2 (т. 1, а.с. 205).
До вказаного листа Підприємством також було долучено протокол електронних торгів від 25 березня 2015 року № 65007 (т. 1, а.с. 206-207), зі змісту якого вбачається, що переможцем зазначених електронних торгів було визнано ОСОБА_6 з ціновою пропозицією 1 246 700 грн. 00 коп.
ФОП ОСОБА_6 у встановленому законом порядку вніс суму гарантійного внеску в розмірі 62 335 грн. 00 коп., що підтверджується відомостями, зазначеними у вищенаведеному протоколі проведення електронних торгів. У той же час решта належної до сплати суми коштів у розмірі 1 184 365 грн. 00 коп. була перерахована Підприємцем на рахунок Відділу 6 квітня 2015 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія відповідного платіжного доручення від 6 квітня 2015 року № 1 (т. 1, а.с. 208).
На підставі вищенаведеного протоколу про проведення електронних торгів від 25 березня 2015 року № 65007, державним виконавцем Відділу Велесик Т.М. було складено акт від 10 квітня 2015 року про проведені електронні торги та реалізацію Підприємством в системі електронних торгів арештованим майном лоту №50153 - спірного комплексу будівель (т. 1, а.с. 209-210), а також направлено даний акт Підприємству, Заводу та Підприємцю листом від 14 квітня 2015 року № 1056.
14 квітня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Велесик Т.М. було винесено постанову, згідно якої знято арешт з будівлі: термічне, вулканізаційне відділення, склад. літера Л-1, інв. № 254/0010 - одноповерхова окремо розташована цегляна будівля загальною площею 609,9 м2; будівлі: ремонт електрокар, інв. № 0021 - одноповерхова окремо розташована цегляна будівля загальною площею 71,6 м2; компресорної інф. № 0012 - одноповерхова окремо розташована цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 490,2 м2; будівлі дільниці деревообробки інв. № 0006 - одноповерхова окремо розташована цегляна будівля виробничо-складського призначення з побутовими приміщеннями загальною площею 546,2 м2; а також будівлі станції перекачки конденсату літ. 2Л-1 - одноповерхова окремо розташована цегляна будівля загальною площею 8,4 м2. (т. 1, а.с. 212-213).
На підставі вищенаведених обставин приватним нотаріусом Онофрейчук С.Й. переможцю даних електронних торгів - Підприємцю було видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 1298 від 15 квітня 2015 року, що підтверджується відомостями, зазначеними в наявних у матеріалах справи витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обгрунтовуючи свої вимоги, Прокурор посилався на те, що право власності на спірне нерухоме майно на момент проведення вищенаведених електронних торгів належало не Заводу, а Державі Україна в особі Концерну, і за боржником у встановленому законом порядку не було зареєстровано право господарського відання даною нерухомістю, а відтак Відділ та Підприємство не мали необхідного обсягу прав щодо цього майна і ця нерухомість не могла бути об'єктом продажу шляхом проведення електронних торгів з метою примусового виконання судових рішень.
Апеляційний господарський суд, встановивши обставини у справі, не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в позові, зазначивши при цьому наступне.
Відповідно до ст.73 ГК України Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Згідно до ст..74 ГК України Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання.
У відповідності до ст.120 ГК України господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом. Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.
Згідно до ст.123 ГК України учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо). Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі. Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об'єднанням підприємства діють відповідно до положень цього Кодексу, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об'єднанням. Об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов'язаннями об'єднання, якщо інше не передбачено установчим договором або статутом об'єднання.
29 грудня 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром» утворено Державний концерн «Укроборонпром», до складу якого включено ДП «Рівненський автомобільний ремонтний завод».
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 р. №933 затверджено Статут Державного концерну «Укроборонпром».
Відповідно до п. 6 Статуту Концерн діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, несе відповідальність за результати своєї діяльності та виконання зобов'язань.
Концерн не несе відповідальність за зобов'язаннями його учасників. Учасники не несуть відповідальності за зобов'язання Концерну. (п.8, п.9 Статуту).
Згідно п.13 Статуту учасники Концерну зберігають статус юридичної особи та профіль діяльності. Учасники Концерну зберігають господарську самостійність з урахуванням обмежень, передбачених законодавством та цим Статутом. Концерн відповідно до законодавства регулює провадження наукової, проектної, виробничої, фінансової, цінової, інвестиційної, інноваційної, зовнішньоекономічної та іншої діяльності його учасників, пов'язаної з розробленням, виготовленням, реалізацією товарів військового та спеціального призначення.
Відповідно до п. 29 Статуту майно Концерну становлять відображені в його балансі оборотні та необоротні активи, що є державною власністю. Концерн володіє, користується та розпоряджається майном на праві господарського відання відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку.
03.10.2012 р. наказом Державного концерну «Укроборонпром» №199 затверджено Статут Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод».
Відповідно до п.3.1. Статуту підприємство є юридичною особою. Підприємство набуває прав та обов'язків юридичної особи з дати включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Згідно п. 3.6 Статуту підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всіма належними йому коштами та іншим майном, на яке згідно із чинним законодавством України може бути, звернене стягнення.
Відповідно до п. 3.7 Статуту підприємства Держава та Концерн не несуть відповідальності за зобов'язаннями підприємства, крім випадків передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України.
Підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави та Концерну. (п.3.8. Статуту).
Відповідно до п.4.1 Статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.
У відповідності до п.4.4 Статуту підприємство в установленному законодавством порядку забезпечує оформлення та державну реєстрацію речових прав на об'єкти, права на які підлягають державній реєстрації.
На підставі аналізу наведених положень законодавства та Статутів Концерну і Заводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що реалізоване 25.03.2015 р. через систему електронних торгів арештованим майном «СЕТАМ», лот № 50153, закріплено за підприємством на праві господарського відання, проте на момент продажу вищевказаного майна, а саме 25.03.2015 право господарського відання спірним майном за підприємством зареєстровано не було.
Відповідно до ч.3 ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.
Згідно з ч. 1 ст. 136 та ч.1 ст. 137 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Право господарського відання реалізується таким чином, що власник майна здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в господарське відання та оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.
Наведене кореспондується з пунктом 8 розділу Статуту підприємства, в якому зазначено, що Концерн веде облік об'єктів державної власності, що перебувають у його управлінні, здійснює контроль за ефективністю використання та контроль за збереженням таких об'єктів. Судом достовірно встановлено, що на час примусового продажу шляхом електронних торгів право власності на об'єкти нерухомості , що становили предмет продажу, було зареєстровано як власність держави в особі Державного концерну «Укроборонпром».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та п. 4.7 Статуту підприємства відчуження підприємством майнових об'єктів, що належать до основних фондів, здійснюється виключно на конкурентних засадах за погодженням з Концерном в порядку встановленому законодавством.
Відчуження нерухомого майна підприємства здійснюється в установленому порядку за погодженням з Фондом державного майна України.
Відповідно до ч.1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч.4 ст. 182 Цивільного кодексу України).
Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 25.03.2015., яка діяла на момент проведення оспорюваних торгів, (далі - Закон), встановлює, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації (стаття 3 Закону).
Відповідно до п. 37 ч. 8 діючого на момент проведення вказаних електронних торгів Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМ України від 17.10.2013 № 868 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.
Крім того, відповідно до п. 74, 75 Порядку для проведення реєстрації обтяжень накладених на нерухоме майно державний реєстратор повинен отримати від уповноваженої особи, зокрема рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності державної реєстрації права господарського відання на нерухоме майно, яке використовується підприємством у своїй господарській діяльності.
Однак, досліджуючи Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1., вбачається що реалізовані 25.03.2015 об'єкти нерухомого майна станом на 25.03.2015 перебували у власності Держави Україна в особі Державного Концерну «Укроборонпром».
Відомостей щодо державної реєстрації підприємством або Концерном права господарського відання підприємства на вказані об'єкти нерухомого державного майна не встановлено.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на момент проведення електронних торгів 25.03.2015 підприємство не набуло право господарського відання на реалізоване нерухоме державне майно, оскільки таке право не було зареєстровано у встановленому законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, під час реалізації 25.03.2015 об'єктів нерухомого майна державної власності (лот №50153) шляхом проведення електронних торгів допущено порушення норм чинного законодавства, що є підставою для визнання результатів вищезазначених електронних торгів від 25.03.2015 недійсними.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних (електронних) торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення таких торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна, а відтак є правочином.
Такий висновок узгоджується й з нормами статей 650, 655 та частиною 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги.
Ураховуючи те, що відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1- 3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу).
Виходячи зі змісту частини 1 статті 215 ЦК України, підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами торгів, а відтак, результати електронних торгів, внаслідок яких Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в системі електронних торгів арештованим майном 25.03.2015 реалізовано лот № 50153 - комплекс будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з порушенням закону, підлягають визнанню недійсними.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції приймаються до уваги наведені вище доводи апеляційної скарги Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону як такі, що спростовують висновки суду першої інстанції.
За таких обставин, враховуючи положення статті 104 ГПК України, апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.2017 р. у справі №918/1271/16 слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" про визнання недійсними результатів електронних торгів.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.49,99,101,103,104,105,109,110 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону на рішення господарського суду Рівненської області від 30.01.17 р. у справі №918/1271/16 - задовольнити.
Рішення господарського суду Рівненської області скасувати. Прийняти нове рішення.
Позов Заступника військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" - задовольнити.
Визнати недійсними результати електронних торгів арештованого майна від 25.03.2015 р. з продажу лоту №50153 - комплексу будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, проведених Державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33300, м. Рівне, вул. Замкова, 29, код ЄДРПОУ 34922678) на користь Військової прокуратури Рівненського гарнізону (33001, м.Рівне, вул. Соборна,227-Д) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 689,00 грн. та витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 757,90 грн.
Стягнути з Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (04053, м.Київ, вул. Артема, 73 код ЄДРПОУ 25287988) на користь Військової прокуратури Рівненського гарнізону (33001, м.Рівне, вул. Соборна,227-Д) витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 689,00 грн. та витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 757,90 грн.
Видачу наказів доручити господарському суду Рівненській області.
Справу №918/1271/16 повернути до господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.