04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" квітня 2017 р. Справа№ 925/1060/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.04.2017 року,
розглянувши апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року
по справі № 925/1060/16 (суддя - Грачов В.М.)
за позовом Черкаської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»
про стягнення 175 154 грн. 28 коп.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року у справі № 925/1060/16 відмовлено Черкаській міській раді у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» 175 154,28 грн. заборгованості з орендної плати та пені.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач - Черкаська міська рада звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року у справі № 925/1060/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того, скаржник просив відновити строк на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2017 року у справі № 925/1060/16 відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Фундамент» вважає апеляційну скаргу Черкаської міської ради безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і таким, що ґрунтується на нормах закону.
У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник Черкаської міської ради надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив суд апеляційної інстанції скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення суду яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник ТОВ «Фундамент» у судових засіданнях також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Представник відповідача вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Представник просив залишити скаргу без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явились у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Рішенням другої сесії від 21.12.2006 року № 2-460 Черкаська міська рада надала товариству з обмеженою відповідальністю «Фундамент» в оренду на 49 років земельну ділянку площею 1037 кв.м., яка знаходиться у м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 18 під розміщення та подальшу експлуатацію добудови до адміністративної споруди під офіс та майданчик для паркування автотранспорту за рахунок землекористування Федерації профспілок Черкаської області та земель Черкаської міської ради (а.с.11).
16.02.2007 року між позивачем - Черкаською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент», як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - договір), відповідно до умов п.п. 1, 2 якого, орендодавець, на підставі рішення Черкаської міської ради від 21.12.2006 року № 2-460, надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться у м. Черкаси, вул. Байди Вишневецьокого, 18. в оренду передається земельна ділянку площею 1037 кв.м., з них 132 кв.м. - в спільне користування з Федерацією профспілок Черкаської області, під розміщення та подальшу експлуатацію добудови до адміністративної споруди під офіс та майданчик для паркування автотранспорту.
За функціональним призначенням земельна ділянка відноситься:
на період будівництва - до категорії земель рекреаційного призначення та інші відкриті землі (землі, зайняті поточним будівництвом);
після завершення будівництва - до категорії земель комерційного використання.
Відповідно до п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 26.01.2007 № 76-гр.-2007, становить:
на період нормативного терміну будівництва, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію:
- земельна ділянка площею 791 кв.м. 90380,0 грн.;
- земельна ділянка площею 180 кв.м. 20567,0 грн.
Земель комерційного використання:
- земельна ділянка площею 791 кв.м. 451914,0 грн.;
- земельна ділянка площею 180 кв.м. 102838,0 грн.
Пунктом 9 договору його сторони погодили умови щодо орендної плати і, зокрема, домовились про таке:
За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється:
на період нормативного терміну будівництва 30 календарних місяців з дати набуття чинності договору, згідно довідки ТОВ «Черкасархпрокет» від 12.02.2007 р. № 23, але не пізніше введення об'єкта в експлуатацію, у розмірі 1% від її нормативної грошової оцінки і на час укладення договору становить:
- земельна ділянка площею 791 кв.м. 904,0 грн.;
- земельна ділянка площею 180 кв.м. 206,0 грн.
всього на період нормативного будівництва 1110,0 грн.
при комерційному використанні земельної ділянки:
- земельна ділянка площею 791 кв.м. в розмірі 7% від її нормативної грошової оцінки і на час укладення договору становить 10426,0грн.;
- земельна ділянка площею 180 кв.м. в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і на час укладення договору становить 3085,0 грн.
всього при комерційному використанні: 13511,0 грн.
Відповідно до пунктів 10, 11 договору, обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення, функціонального використання та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця, наступного за звітним на рахунок орендодавця.
Частиною 2 п.13 договору встановлено, що в разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також в разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м.Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.
Пунктом 14 договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.
Договір оренди землі зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.02.2007 року за № 040777500013.
24.06.2016 року сторони внесли зміни до договору, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.07.2016 року. Цими змінами, зокрема, пунктом 3, абзац 2 пункту 9 договору викладено в наступній редакції: «Річна орендна плата за користування земельною ділянкою по вул. Б.Вишневецького, 18 встановлюється у розмірі:
- у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 11 855, 00 грн. - за 0,0791 га земель, зайнятих поточним будівництвом, на нормативний термін будівництва, але не більше ніж на три роки, та не пізніше введення об'єкта в експлуатацію;
- у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, що становить 2 705, 00 грн. - за 0.0180 га земель, зайнятих поточним будівництвом, на нормативний термін будівництва, але не більше ніж на три роки, та не пізніше введення об'єкта в експлуатацію».
Відповідно до розрахунку заборгованості від 31.08.2016 року № 1250/18-08, складеного Департаментом фінансової політики Черкаської міської ради (а.с. 33), з 01.01.2008 року нарахування відповідачу орендної плати здійснювалося відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про оренду землі», виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 22.07.2009 року у зв'язку з закінченням 30-ти місячного нормативного терміну будівництва та зміною грошової оцінки земельної ділянки із земель будівництва на землі комерції нарахування орендної плати здійснювалося відповідно до рішення Черкаської міської ради від 31.05.2007 № 2-613 «Про плату за оренду землі» виходячи з 7% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з 13.09.2011 року нарахування орендної плати було змінено і здійснювалося відповідно до рішення Черкаської міської ради від 13.05.2010 р. № 5-657 «Про плату за оренду землі» виходячи з 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, починаючи з 20.07.2016 року орендна плата нараховується в розмірі відповідно до абзацу 2 пункту 9 договору (зі змінами внесеними до договору від 20.07.2016 року). Всього нараховано за ставками 3% і 7% за період з 01.01.2009 року по 31.07.2016 року 345 827 грн. 79 коп. Враховуючи часткову сплату відповідачем орендної плати у розмірі 171 953 грн. 29 коп. та 1 000 грн. переплати згідно Акту звірки від 24.04.2009 року, сума спірної заборгованості становить 172 874 грн. 50 коп. (345827,79 - 171953,29 - 1000,00 -172874,50), на яку відповідно до п. 14 договору і ст. 129 Податкового кодексу України, позивачем нараховано пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ за шість місяців у сумі 2279 грн. 78 коп. (а.с. 34).
Так, у вересні 2016 року Черкаська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ «Фундамент» в якому просила суд стягнути, на підставі договору оренди землі від 16.02.2007 року, 172 874 грн. 50 коп. боргу з орендної плати за землю та 2279 грн. 78 коп. пені, що разом складає 175 154 грн. 28 коп.
Позов вмотивовано тим, що відповідачу, з урахуванням відповідних змін у законодавстві, прийнятті органом місцевого самоврядування рішень та згідно пункту 9 договору оренди землі від 16.02.2007 року, нараховано до оплати 345 827 грн. 79 коп. орендної плати за період користування з 01.03.2009 року по 31.07.2016 року, з яких відповідач сплатив позивачу лише 171 953 грн. 29 коп., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 172 824 грн. 50 коп., на яку позивачем нараховано 2279 грн. 78 коп. пені за останні 6 місяців прострочення.
Заперечуючи проти позову, відповідач не погодився із розрахунком розміру орендної плати позивача, оскільки будівництво не завершено і, відповідно, за функціональним призначенням спірна земельна ділянка і на даний час відноситься до категорії земель, зайнятих поточним будівництвом. Крім того, відповідач вказав, що для розрахунку стягуваної суми боргу з орендної плати необхідно було застосовувати коефіцієнти індексації грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки і її нову грошову оцінку згідно з рішеннями Черкаської міської ради від 13.05.2010 № 5-656 та № 5-657, які набули чинності 01.01.2011 року.
Із контррозрахунку відповідача вбачається, що з 01.01.2009 року по 30.08.2016 року сума нарахувань за оренду землі повинна становити 60 637,48 грн., що охоплює спірний період заборгованості, ним сплачувалась орендна плата за ставкою 3% від актуальної нормативної грошової оцінки землі і станом на 30.08.2016 року заборгованість по орендній платі була відсутня, навпаки наявна переплата. Добудова до адміністративної споруди під офіс та майданчик для паркування автотранспорту на спірній орендованій земельній ділянці до цього часу не завершено, що позивачем не заперечується, а відтак спірна земельна ділянка відноситься на період будівництва - до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, і лише після його завершення - до земель комерційного використання. Сплата орендної плати відповідачем у розмірі 172 874 грн. 50 коп. підтверджується також поданим позивачем розрахунком.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року у справі № 925/1060/16 відмовлено Черкаській міській раді у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» 175 154,28 грн. заборгованості з орендної плати та пені.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вірно вказав суд першої інстанції, спірні правовідносини сторін, а відповідно, їх цивільні права та обов'язки, які виникли з цього договору, за правовою природою віднесені до зобов'язань найму (оренди) земельної ділянки, загальні положення про найм (оренду) визначені параграфом 1 глави 58, про найм (оренду) земельної ділянки, як окремий вид зобов'язань, параграфом 3 глави 58 ЦК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов'язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України. Крім того, спірні правовідносини перебувають у сфері дії Земельного і Податкового кодексів України, Закону України «Про оренду землі», які з урахуванням предмету спору, є спеціальними нормативними актами.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Згідно пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України у відповідній редакції передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ч. 1 ст. 2).
Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній з 01.01.2007 року, тобто на момент укладення договору оренди землі, визначався порядок укладення договору оренди землі. Відповідно до ст. 18 цього ж Закону, договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 126 ЗК України у відповідній редакції (чинній з 20.06.2007 року), право на оренду земельної ділянки виникло після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформлялось договором, який реєструвався відповідно до закону.
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі», чинній на момент укладення договору і додаткової угоди до нього, передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Загальний порядок зміни цивільно-правових договорів визначений Цивільним кодексом України. Згідно з ч. 1 ст. 651, ст. 654 цього Кодексу, підставою для зміни договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту. При цьому, зміни викладаються у довільній формі, оскільки затверджена повноважним органом форма такого документа відсутня.
Отже, зміна розміру земельного податку згідно із Законами України від 28.12.2007 №107-VI, від 03.06.2008 № 309-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Податковим кодексом України є підставою для перегляду встановленого договором від 16.02.2007 розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до нього його сторонами.
При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Оскільки відповідних змін до договору не було внесено, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає помилковими твердження позивача, що з 22.07.2009 року спірна земельна ділянка відноситься до земель комерційного використання, оскільки у рішенні Черкаської міської ради від 21.12.2006 року № 2-460 про надання земельної ділянки в користування та у договорі чітко зазначено, що на період будівництва спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, і лише після його завершення - до земель комерційного використання.
Оскільки будівництво не завершено до цього часу і відповідно за функціональним використанням спірна земельна ділянка і на даний час відноситься до категорії земель зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позивачем неправомірно застосовано коефіцієнт 7 % від нормативної грошової оцінки, як землі комерційного використання.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, Черкаською міською радою були прийняті рішення № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси», яким була затверджена базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки земель міста Черкаси станом на 01.01.2009 у розмірі 127,48 грн. та рішення № 5-657 «Про плату за оренду землі», яким затверджено нові ставки розміру орендної плати за землю в місті Черкаси (додаток до рішення «Порядок встановлення розмірів річної орендної плати за землю в м. Черкаси»).
Пунктом 8 рішення Черкаської міської ради № 5-657 встановлено, що рішення набуває чинності з 01.01.2011 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що як на момент укладення сторонами договору оренди, так і на час виникнення спору, обов'язковим елементом визначення розміру орендних платежів є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (стаття 5 Закону України «Про оцінку земель»).
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання державою плати за користування землею. Зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок не може ототожнюватися як зміна розміру орендної плати, а є лише її передумовою. Не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині, що встановлюються у законодавчому порядку, не звільняє сторін від обов'язку їх виконання, оскільки відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, у розрахунку орендної плати необхідно застосовувати коефіцієнти індексації грошової оцінки орендованої відповідачем земельної ділянки і її нову грошову оцінку згідно з рішенням Черкаської міської ради від 13.05.2010 року № 5-656 «Про затвердження показників грошової оцінки земель м. Черкаси» та визначати її з урахуванням 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що встановлено рішенням Черкаської міської ради № 5-657 від 13.05.2010 року.
Оскільки у договорі сторони визначили, що обчислення розміру грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням, зокрема, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок орендної плати, що був здійснений відповідачем. Колегія суддів вважає його арифметично вірним та обґрунтованим. Отже, за період з 01.01.2009 року по 30.08.2016 року сума нарахувань за оренду землі повинна становити 60637,48 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем за спірний період сплачено 172 874 грн. 50 коп. орендної плати, що і не заперечується позивачем, тобто у більшому розмірі.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення з відповідача на користь позивача 172 824 грн. 50 коп. орендної плати за оренду земельної ділянки.
Оскільки, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції дійшли до висновку про необґрунтованість заявленого позову про стягнення орендної плати за землю, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 2279 грн. 78 коп. також не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим що застосування такої міри відповідальності як пеня, можлива лише при порушенні основного зобов'язання, а так як відповідачем не було порушено основне зобов'язання (зобов'язання щодо сплати орендних платежів), то й до нього не застосовуються штрафні санкції у вигляді пені.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Черкаської міської ради слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року залишити без змін.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року у справі № 925/1060/16 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.11.2016 року у справі № 925/1060/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/1060/16 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко