04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"06" квітня 2017 р. Справа№ 910/13006/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів: Доманської М.Л.
Агрикової О.В.
за участю представників:
від позивача - Соловей А.Б. (дов. від 14.12.2016), Мельник В.А.,
від відповідача та третьої особи-1 - Фокін С.О.
розглянувши апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016
у справі № 910/13006/15 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах:
1) компанії Broadcast Music Ink. (ВМІ),
2) компанії American Society Of Composers, Authora And Publishers (ASCAP)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1",
третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Іноземне підприємство "1+1 Продакшн",
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна",
3) Приватне підприємство "Світова музика"
про стягнення компенсації та штрафу,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 за результатами нового розгляду справи № 910/13006/15 в задоволенні позову Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" в інтересах компанії Broadcast Music Ink. (ВМІ) та компанії American Society Of Composers, Authora And Publishers (ASCAP) відмовлено. Стягнуто з позивача на користь відповідача 1096,20 судового збору за подання касаційної скарги.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/13006/15, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не дослідив, чи набула третя особа - ІП «1+1 Продакшн» майнові авторські права на музичні твори правомірно, тобто від авторів музичних творів, та чи були виплачена авторська винагорода за використання музичних творів суб'єктам авторського права. Крім того, як зазначає скаржник, відсутні договори про передачу майнових прав інтелектуальної власності із суб'єктами авторського права, які їх набули безпосередньо від авторів музичних творів; на території України відповідач може отримати дозвіл на публічне сповіщення музичних творів у вигляді ліцензійного договору лише у ДО УААСП. На вимогу суду треті особи не надали зазначенні договори.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ від 25.11.2016 для розгляду справи №910/13006/15 сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Пантелієнко В.О., Доманська М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 13.12.2016.
13.01.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав клопотання про дослідження та надання судом апеляційної інстанції оцінки укладеним договорам між ТОВ «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» від 01.09.2014 та від 05.05.2014 про виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав, ліцензійних договорів між ІП «1+1 Продакшн» та ПП «Світова музика» і ТОВ «Ворнер Мьюзік Україна». Визнати договір між ТОВ «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» від 05.05.2014 про виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав повністю недійсним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та погіршує правове становище суб'єктів авторського права BMI, ASCAP.
У судовому засіданні 13.12.2016 оголошено перерву до 26.01.2017.
17.01.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача та третьої особи-1 надав відзив на апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2017 продовжено розгляд справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 09.02.2017.
Згідно протоколу повторного автоматичної зміни складу колегії суддів від 09.02.2017 для розгляду справи №910/13006/15 сформовано колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Агрикова О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до розгляду колегію суддів у складі: Сотніков С.В. (головуючий, доповідач), Доманська М.Л., Агрикова О.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 21.03.2017.
16.02.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача та третьої особи-1 надав додаток до відзиву на апеляційну скаргу.
20.03.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представник відповідача та третьої особи-1 надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із зайнятістю представника в іншому судовому процесі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 відкладено розгляд справи на 06.04.2017.
У судовому засіданні 06.04.2017 представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016, прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача та третьої особи-1 заперечили доводи апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасуванню рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.12.2004 між Broadcast Music, Inc. (далі - ВМІ) та Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (далі - ДО УААСП, Агенство) укладено договір про взаємне представництво інтересів, відповідно до якого ВМІ передає Агентству виключне право на території України видавати дозволи на будь-яке виконання - публічне виконання, публічне сповіщення (в тому числі ретрансляція) та публічний показ творів - музичні композиції з текстом або без тексту (в тому числі рингтони), але сюди не включаються драматичні права, право на виконання музично-драматичних творів, право представляти індивідуальні твори в драматичних постановках або право використовувати музику, на яку є дозвіл відповідно до даного договору, у будь-якому іншому контексті, що може являти собою використання "великих прав" за даним договором.
Вказаний договір підтверджує повноваження ДО УААСП на колективне управління виключними майновими авторськими правами ВМІ способом публічного виконання спірних музичних творів.
Відповідно до п. 10 статті ІІІ, в редакції додаткової угоди від 11.03.2013 до договору, Агентство з метою ідентифікації музичних творів з репертуару іншої сторони даного договору може використовувати інформацію з CIS-Net (мережа баз даних (також званих вузлами) побудованих на основі Стандартів CIS, а також із WID (база даних інформації про музичні твори) та IPI (база даних, що містить інформацію про зацікавлених осіб, їх імена (включаючи сценічні), їх права).
В свою чергу, 09.06.1981 між BMI та ОСОБА_9 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_9 передав Broadcast Music Ink.: всі права, якими він володіє або набув, на публічне виконання, а також надавати дозволи іншим на виконання, в будь-якій частині світу, будь-якої частини або твору в цілому; невиключне право на запис та надання права на запис будь-якої частини або в цілому будь-якого твору на механічному записі, на плівці, на кіноплівці або іншим шляхом, але лише з метою публічного виконання твору засобами радіо та телебачення, або ж з метою зберігання та прослуховування; дане право не включає запис з метою продажу або озвучування у кінокартині, призначеній в першу чергу для театрального показу або у програмах, які розповсюджуються шляхом синдикату декількох станцій сповіщення; невиключне право адаптувати або аранжувати твір або його частину з метою публічного виконання або надання права на публічне виконання іншим
01.01.2006 між ДО УААСП та Компанією AMERICAN SOCIETY OF COMPOSERS, AUTHORS AND PUBLISHERS (ASCAP) укладено договір, умовами якого передбачено, що згідно з даним договором ASCAP надає, а ДО УААСП набуває невиключне право ліцензувати в Україні недраматичне публічне виконання музичних творів на вищевказаній території, права на виконання яких тепер або протягом терміну дії договору належать або контролюються ASCAP в тій мірі, в якій право публічного виконання таких музичних творів належить, може належати або може бути передане ASCAP протягом дії даного договору його членами згідно зі статтями та правилами ASCAP; такі твори надалі будуть називатися "Репертуар ASCAP". Виключенням з наданого права є публічні виконання таких творів або права яких на даний момент ліцензовані на вказаній території третіми сторонами згідно з діючими договорами, список яких додається з даним договором - список "А" або які можуть бути ліцензовані у майбутньому на обумовленій території будь-якими третіми сторонами. У випадку, якщо таке ліцензування буде мати місце у майбутньому, ASCAP повинно миттєва повідомити про це УААСП у письмовій формі.
Згідно п. 2 договору термін "публічне виконання" за даним договором означає будь-яке вокальне, інструментальне та/або музичне представлення або інше виконання твору з репертуару ASCAP, твори почути або тримані іншим чином представниками публіки у будь-якій манері або будь-яким методом, включаючи живе виконання, інструментальне виконання, вокальне виконання або інструментальне та вокальне виконання разом, засобами "механічного відтворення" такими як: аналоговий, цифровий або фонографічний запис, компакт диск, касета, провід (дріт) або будь-якими іншими засобами які вже відомими, так і такими, які будуть винайдені у майбутньому; розповсюдження або трансляція по радіо або по телебаченню, кабелю, шляхом кабельного телесповіщення/ретрансляції, мікрохвиль, супутникового зв'язку, телефону, дроту та/або бездротового сповіщення, або будь-яким іншим шляхом, представлення та виконання музичних творів засобами для відтворення записаних звуків в синхронізації або у синхронізованому відношенні з кінокартиною або будь-якими іншим аудіовізуальним засобом/твором.
У пункті 13 договору вказано, що протягом терміну дії даної угоди на території, ASCAP, згідно з даним договором, безповоротно доручає, уповноважує та передає ДО УААСП у право (на користь того, хто передає або на користь того, хто отримує, або на користь власника авторського права/прав будь-якого музичного твору у відповідності з положеннями даного договору) починати та вести судові справи для стягнення та покриття збитків за порушення авторського права/прав, наданих тому, хто отримує право згідно з даним договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або передавати на розгляд арбітражу (за розсудом того, хто отримує право) виконувати будь-які інші дії таким же чином та у тій самій мірі як можуть або могли б здійснити ті, хто передає та/або власника авторського права ASCAP, згідно з даним договором, утворює, встановлює та призначає ДО УААСП своїм представником на території безповоротно протягом дії даного договору від імені того, хто отримує право, або на користь власника авторського права або авторських прав будь-якого музичного твору для здійснення всіх дій, порушення судових справ та виконання, визнання та надання всіх засобів та документів, які можуть бути необхідні, придатні або доречні, та відшкодовувати збитки згідно з авторським правом на даний музичний твір або іншим чином, за порушення прав у даних творах, наданих згідно з даним договором, та звільняти від відповідальності, йти на компроміс або звертатися до арбітражу з будь-якими судовими справами чи діями, або здійснювати будь-які інші вирішення спорів стосовно вищевказаного.
Зазначений вище договір вступає в дію 01.01.2006 та діє до 31.12.2006, після цього даний договір буде автоматично пролонговуватись з врахуванням всіх положень та умов договору з року в рік (а саме з 01 січня по 31 грудня), якщо тільки не пізніше ніж за один місяць до планованого закінчення терміну дії даного договору одна із сторін не повідомить іншу сторону рекомендованим листом: про припинення дії на 31 грудня того ж календарного року або про переробку або зміну діючих умов, і у такому випадку такі угоди залишаються в дії до тих пір, поки не будуть погоджені нові умови або, якщо після проведення переговорів сторони не дійшли згоди стосовно нових умов, тоді кожна сторона може повідомити іншу сторону рекомендованим листом, що угоди можуть вважатися припиненими на кінець календарного року, у якому надане повідомлення (п. 19 договору).
Крім того, до договору про представництво інтересів укладено додаткову угоду від 24.02.2013.
В свою чергу, 11.11.1975 між American Society Of Composers, Authors And Publishers (ASCAP) та ОСОБА_10 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_10 передав American Society Of Composers, Authors And Publishers (ASCAP) право ліцензувати недраматичне публічне виконання кожного музичного твору власником прав якого являється правовласник або який правовласник самостійно або разом з іншими створив, опублікував, набув права на нього.
Також, 06.01.1976 між American Society Of Composers, Authors And Publishers (ASCAP) та ОСОБА_11 було укладено договір, за умовами якого ОСОБА_11 передав American Society Of Composers, Authors And Publishers (ASCAP) право ліцензувати недраматичне публічне виконання кожного музичного твору власником прав якого являється правовласник або який правовласник самостійно або разом з іншими створив, опублікував, набув права на нього.
Крім того, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" є постійним і повноважним членом міжнародної неурядової організації - Міжнародна конфедерація авторських та композиторських товариств (CISAC), заснованої у 1926 році з метою забезпечення захисту творців духовних цінностей і координації технічної діяльності між товариствами авторів та композиторів. Зазначене підтверджується, зокрема, листом Міжнародної конфедерації авторських та композиторських товариств (CISAC) від 02.04.2013, в якому зазначено, що ДП УААСП (правонаступником якого є ДО УААСП) є визнаним членом CISAC з 15.12.2000 та зобов'язане діяти згідно з правилами CISAC. Кожне товариство має повну детальну інформацію щодо кожного члена та кожного твору створеного його членами. Інформація про твори, надана членами кожного товариства також надається кожному товариству-партнеру. Товариства можуть отримати дані за допомогою юридично дійсних та аутентичних електронних баз даних, які складають частину мережевого проекту Загальна Інформаційна Система CISAC ("CIS-net"), наприклад: товариство до якого належить певний композитор, автор або видавець, може бути визначене, якщо звернутися до так званого каталогу Зацікавлених Сторін (більш відома як "ІРІ"). Управління ІРІ було передано швейцарському товариству SUISA. ІРІ - електронна база даних, яка вміщує інформацію про композиторів, авторів та видавців творів, які захищені авторським правом, і яка надається товариством SUISA для всіх товариств світу у електронному вигляді.
Також, між SUISA Швейцарським товариством з прав авторів на музичні твори, як власником і менеджером ІРІ Системи, та ДП УААСП (правонаступником якого є ДО УААСП), як користувачем, була укладена Угода користувачів ІРІ, відповідно до якої користувачу надано доступ до системи ІРІ.
З виписок із системи ІРІ вбачається, що авторські майнові права на твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" (композитор і автор тексту: ОСОБА_9; композитор: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (композитор і автор тексту: ОСОБА_11), знаходяться в управлінні іноземних організацій колективного управління - AMERICAN SOCIETY OF COMPOSERS, AUTHORS AND PUBLISHERS (ASCAP) та BROADCAST MUSIC, INC (BMI). Відповідно до договорів про взаємне представництво інтересів укладених між вище зазначеними іноземними організаціями колективного управління та ДО УААСП, на території України авторськими майновими правами щодо перелічених творів управляє ДО УААСП.
Наведені вище обставини свідчать про те, що ДО УААСП здійснює колективне управління виключними майновими авторським правами Компаній AMERICAN SOCIETY OF COMPOSERS, AUTHORS AND PUBLISHERS (ASCAP) та BROADCAST MUSIC, INC (BMI) на перелічені вище музичні твори ("ІНФОРМАЦІЯ_1" (композитор і автор тексту: ОСОБА_9; композитор: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (композитор і автор тексту: ОСОБА_11).
Відповідно до ст.440 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Використанням твору є його: опублікування (випуск у світ); відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; переклад; переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; публічне виконання; продаж, передання в найм (оренду) тощо; імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом (ст..441 ЦК України).
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
В пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 зазначено, що використанням твору в силу ст. 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
На виконання ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права", наказом ДО УААСП від 06.02.2015 №Ф/07/15 "Про проведення фіксації", з метою здійснення фіксації порушення авторських прав під час публічного сповіщення творів з репертуару ДО УААСП, 08.02.2015 о 20 год. 55 хв. направлено начальника відділу моніторингу та фіксації правопорушень авторського права управління зборів авторської винагороди ДО УААСП ОСОБА_8 на фіксацію на матеріальні носії (аудіо та/або відео) факту публічного сповіщення творів в прямому ефірі телеканалу «1+1» (Товариство з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія "Студія «1+1» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю). Результати фіксації оформити у вигляді "Акта".
Актом фіксації публічного сповіщення творів від 08.02.2015 та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру зафіксовано, що в ефірі телеканалу "1+1" 08.02.2015 з 21 год. 03 хв. до 22 год. 01 хв. здійснено публічне сповіщення музичних творів твори "ІНФОРМАЦІЯ_1" (композитор і автор тексту: ОСОБА_9; композитор: ОСОБА_10) та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (композитор і автор тексту: ОСОБА_11).
Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Згідно ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.
Пунктом 3 ст. 426 ЦК України встановлено, що використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
У пункті 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;
2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
На підтвердження факту використання відповідачем творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" (композитор і автор тексту: ОСОБА_9; композитор: ОСОБА_10) та "ІНФОРМАЦІЯ_2" (композитор і автор тексту: ОСОБА_11) в ефірі телеканалу " 1+1" з 21 год. 03 хв. до 22 год. 01 хв., позивачем надано відеозапис публічного сповіщення та акт фіксації публічного сповіщення від 08.02.2015.
З відеозапису вбачається, що публічне сповіщення музичних творів відбулося на телеканалі "1+1" 08.02.2015 у складі передачі "Голос країни. Діти - 2" у період з 21 год. 03 хв. до 22 год. 22 хв.
Крім того, у матеріалах справи наявний витяг з журналу обліку телепередач за 08.02.2015, з якого вбачається, що у період часу з 21 год. 00 хв. до 22 год. 22 хв. в ефірі телеканалу "1+1" транслювалася передача "Голос країни. Діти-2".
На підтвердження правомірності використання вказаних вище об'єктів відповідач зазначає, що твори під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" (композитор і автор тексту: ОСОБА_9; композитор: ОСОБА_10), "ІНФОРМАЦІЯ_2" (композитор і автор тексту: ОСОБА_11) могли демонструватися лише у складі цілісного аудіовізуального твору "Голос країни. Діти - 2", при цьому, відповідач набув права на публічне сповіщення аудіовізуального твору "Голос країни. Діти - 2" на підставі договору від 05.05.2014 про виробництво творів до передачі (уступки) майнових.
05.05.2014 між ІП "1+1 Продакшн" (далі - виробник) та ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" (далі - замовник) укладено договір про виробництво творів до передачі (уступки) майнових прав, за умовами якого на умовах та в порядку, передбачених договором, замовник доручає, виробник бере на себе зобов'язання з виробництва передачі на основі формату "THE VOICE KIDS - 2" та подальшої передачі.
Передача - це призначений для телевізійного показу аудіовізуальний твір, а саме телевізійна передача під умовною назвою "Голос країни. Діти-2" на основі формату "THE VOICE KIDS - 2". Для цілей договору під "передачею" можуть розумітися також її окремі випуски. Передача в цілому складається із кількості випусків, які вказуються у відповідних додатках до договору.
На умовах і в порядку, передбачених договором від 05.05.2014, замовник доручає, а виробник бере на себе зобов'язання з виробництва рекламних фото-, аудіо- та/або відеоматеріалах, призначених для популяризації передачі, її просування і демонстрації та подальшої передачі (уступки) виключних майнових авторських прав на їх використання (п. 2.2 договору від 05.05.2014).
Відповідно до п. 3.1 договору від 05.05.2014 ціна договору включає в себе вартість виробництва телепередачі (включаючи вартість виключних майнових прав на телепередачу) та вартість виробництва рекламних матеріалів (включаючи вартість виключних майнових прав на рекламні матеріали) і визначається сторонами в додатку до договору, який є його невід'ємною частиною і підписується сторонами одночасно з договором.
Договір набирає чинності з дати його підписання, вказаної на першій сторінці договору та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за договором, а частині реалізації замовником виключних майнових прав на телепередачу та рекламні матеріали - протягом всього строку охорони таких майнових прав (п. 10.1 договору від 05.05.2014).
Крім того, між ІП "1+1 Продакшн" (далі - виробник) та ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія " 1+1" (далі - замовник) підписано акт - додаток до договору від 05.05.2014, з якого вбачається, що протягом лютого 2015 року виробник передав, а замовник прийняв твір та виключні майнові права на нього, а саме: виробництво передачі "Голос країни. Діти-2", включаючи вартість виключних майнових прав на передачу (1-5 випуск).
Аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими (ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що передача "Голос країни. Діти-2" є аудіовізуальним твором, права на який були передані за договором від 05.05.2014 відповідачу.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.17 Закону України "Про авторське право і суміжні права", якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, автори, які зробили внесок або зобов'язалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору і передали майнові права організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи продюсеру аудіовізуального твору, не мають права заперечувати проти виконання цього твору, його відтворення, розповсюдження, публічного показу, публічної демонстрації, публічного сповіщення, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору. За оприлюднення і кожне публічне виконання, показ, демонстрацію чи сповіщення аудіовізуального твору, його здавання у майновий найм і (або) комерційний прокат його примірників за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що розподіляється і виплачується організаціями колективного управління або іншим способом.
Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з організацією, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, чи з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.
11.02.2015 між ІП "1+1 Продакшн" (далі - компанія) та ПП "Світова музика" (далі - правовласник) укладено ліцензійний договір №11/02/15, за умовами якого правовласник надає компанії на умовах, визначених ліцензійним договором, дозвіл на використання творів з каталогу правовласника у передачах, а компанія зобов'язується виплатити винагороду (роялті) правовласнику за надання дозволу на використання творів відповідно до умов договору.
Ліцензійний договір набирає чинності з 01.01.2015 і діє до 31.12.2015 (пункт 5.1 договору від 11.02.2015).
Відповідно до звіту до ліцензійного договору від 11.02.2015 на підставі вказаного договору ІП "1+1 Продакшн" та ПП "Світова музика" було погоджено перелік творів для використання, а саме: твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", авторами якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_10; доля правовласника - 100 %.
Також, 01.04.2015 між ІП "1+1 Продакшн" (далі - ліцензіат) та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ліцензіар) укладено ліцензійний договір №WMU-010415, за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату невиключні права (авторські та/або суміжні) на використання музичних творів (твори) та/або фонограм, які зазначені в додатку до договору, який є невід'ємною його частиною, способами, вказаними в п.1.2 ліцензійного договору та в об'ємі, вказаному в п. 1.3 ліцензійного договору (ліцензійні права), а ліцензіат зобов'язується використовувати твори/фонограми відповідно до умов ліцензійного договору та виплачувати ліцензіару винагороду за використання ліцензійними правами в розмірі вказаному в ліцензійному договорі та додатку до нього. Ліцензійні права, вказаних в договорі надаються ліцензіаром ліцензіату без передачі права власності, володіння, відчуження або будь-якого іншого розпорядження такими творами/фонограмами (пункт 1.1 договору від 01.04.2015).
Відповідно до п. 1.5. договору від 01.04.2015, ліцензіат має право передавати (субліцензувати) ліцензійне право на використання творів/фонограм, отриманих за ліцензійним договором, третім особам, які здійснюють виробництво телепередач для наступного включення в ефір телевізійних каналів "ТЕТ", "2+2", "1+1", "Плюс Плюс", "Бигуди", "УНИАН".
Договір від 01.04.2015 набирає чинності з моменту підписання представниками та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2015, але не може бути припинений раніше виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що положення даного договору поширюються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме з 01.01.2015. Продовження строку дії договору оформлюються додатковою угодою до нього або окремим договором та підписується сторонами (пункт 11.1 договору від 01.04.2015).
Згідно додатку №1 до ліцензійного договору від 01.04.2015, на підставі вказаного договору ліцензіар передав ліцензіату невиключні авторські та суміжні права на твори/фонограми для використання в телепередачі під назвою "Голос країни. Діти-2", а саме: твір "ІНФОРМАЦІЯ_2", автором якого є ОСОБА_11; доля авторських прав на музику твору - 100%; доля авторських прав на текст твору - 100%; строк дії ліцензійного права з 01.01.2015 по 31.12.2015.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ІП "1+1 Продакшн" було укладено ліцензійні договори від 11.02.2015 та від 01.04.2015, які стосуються отримання ІП "1+1 Продакшн" невиключних майнових прав на використання творів з каталогів правовласників.
Відповідно до ч. 1 статті 1109 ЦК України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.
Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України.
Якщо в ліцензійному договорі про видання або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що умови та положення ліцензійного договору від 01.04.2015 розповсюджуються на відносини сторін, які виникли раніше, а саме, з 01.01.2015, у той час як публічне сповіщення музичних творів "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2" у складі аудіовізуального твору " Голос країни. Діти-2" відбулось 08.02.2015.
Так, частиною 3 статті 631 ЦК України встановлено, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Приписи ст.1109 ЦК України не містить обмежень щодо застосування у договорах про відчуження майнових прав та ліцензійних договорах положень ч.3 ст. 631 ЦК України.
За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем музичних творів.
Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені ст..432 ЦК України та ст..52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.
Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а також за умов неправомірного використання відповідачем твору.
Як встановлено під час розгляду справи, відповідач надав достатні докази на підтвердження правомірного використання спірних творів на підставі договору, у зв'язку з чим підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати компенсації, передбаченої ст.52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», відсутні.
Крім того, позивач до Київського апеляційного господарського суду подав клопотання від 12.01.2017 №04.02/50, в якому просить, зокрема, визнати договір між ТОВ «Студія 1+1» та ІП «1+1 Продакшн» від 05.05.2014 про виробництво аудіовізуального твору та передачу майнових прав повністю недійсним, як такий, що не відповідає вимогам законодавства та погіршує правове становище суб'єктів авторського права BMI, ASCAP.
Колегія суддів залишає клопотання в цій частині без розгляду, оскільки в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2016 у справі №910/13006/15 - без змін.
2. Матеріали справи №910/13006/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання постанови апеляційного суду законної сили.
Головуючий суддя С.В. Сотніков
Судді М.Л. Доманська
О.В. Агрикова